Романівський районний суд Житомирської області
294/2073/24
селище Романів 22 листопада 2024 року
Слідчий суддя Романівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , старшого слідчого СВ Відділення поліції № 5 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №5 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України (далі КК України) ОСОБА_6 , -
21 листопада 2024 року до Романівського районного суду Житомирської області із Житомирського апеляційного суду в порядку статті 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) надійшли матеріали клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції № 5 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_4 , в яких зазначено, що ним здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024060470000280, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 16 квітня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 мобілізовано на військову службу до Збройних Сил України та 24 травня 2024 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 на посаду номера обслуги 1-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону з присвоєнням військового звання "солдат".
Приписами статей 9, 11, 16, 28, 49, 127, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, берегти державне майно, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником).
Відповідно до вимог статей 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотриманням Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.
Однак, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів, ОСОБА_6 вирішив стати на кримінально-протиправний шлях за наступних обставин.
07 жовтня 2024 року близько 18 години 00 хвилин, ОСОБА_6 знаходився за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , де вживав алкогольні напої разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 , під час чого у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, у зазначений день та час, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, в період дії на території України воєнного стану, будучи впевненим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими для оточуючих, переконавшись у відсутності власника майна та інших осіб, які б могли б перешкодити вчиненню злочину, ОСОБА_6 зайшов на територію домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_8 , де через незачинені на ключ двері проник всередину будинку та знаходячись в одній із кімнат, з поверхні столу таємно викрав мобільний телефон торговельної марки "XIAOMI" моделі "REDMI 9A"(2/32Gb) вартістю 1525,00 грн у чохлі-книжці вартістю 98,84 грн, мобільний телефон торговельної марки "HUAWEI" моделі "P40 lite" (6/128Gb) вартістю 2360,00 грн у чохлі-книжці вартістю 148,25 грн, належних ОСОБА_8 .
З викраденим майном ОСОБА_6 залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 4132,09 грн.
У своєму клопотанні слідчий у даному кримінальному провадженні просить застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Зокрема, даний запобіжний захід слідчий у даному кримінальному провадженні вважає за необхідне застосувати з метою запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
В судовому засіданні прокурор та слідчий просили клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечили.
Узгодженою позицією сторони захисту є прохання застосувати відносно ОСОБА_6 менш суворий запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Дослідивши матеріали, надані учасниками кримінального провадження, заслухавши пояснення підозрюваного, захисника, прокурора, встановивши наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та оцінивши в сукупності обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу відповідно до статті 178 КПК України, слідчий суддя прийшов до переконання про обґрунтованість клопотання слідчого та необхідність застосування до ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу тримання під вартою, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішеннях Європейського суду з прав людини Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства, Лабіта проти Італії, Мюррей проти Сполученого Королівства, Ільгар Маммадов проти Азейбарджану, Нечипорук і Йонкало проти України зазначено, що стандарт доказування обґрунтована підозра вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування обґрунтована підозра не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Згідно із статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_6 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, з урахуванням позиції сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин та обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, що повністю узгоджується із санкцією частини 4 статті 185 КК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує йому у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є достатньо високим.
Щодо існування ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, вказаний ризик підтверджується тією обставиною, що до вчинення діяння, яке інкримінується йому стороною обвинувачення, він раніше підозрювався у вчиненні кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя також вважає обґрунтованими твердження у клопотанні слідчого та наголошення прокурором в судовому засіданні про те, що підозрюваний ОСОБА_6 може впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні. Наявність цього ризику є обґрунтованим, оскільки підозрюваний, знаходячись на волі, потенційно може вплинути на зміну та спотворення показів вказаних учасників кримінального провадження.
Кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, досудове розслідування триває, не встановлено та не відшукано всі докази, не допитано всіх осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
Тому, з метою нівелювання таких ризиків, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
При обранні запобіжного заходу враховуються обставини, визначені в статті 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, визнання ОСОБА_6 причетності до вчинення правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, соціальні зв'язки підозрюваного, який самовільно залишив військову частину, негативно характеризується за місцем проживання, вік (є особою працездатного віку), майновий та сімейний стан (офіційно не був неодружений, дітей на утриманні не мав).
На переконання слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів, а слідчий суддя переконався у тому, що існує обґрунтована підозра вчинення тяжкого кримінального правопорушення, що є підставою для застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який йдеться у клопотанні слідчого.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 слід встановити в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 182 частиною 4 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частина 5 цієї ж статті передбачає, що відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 , його вік, стан здоров'я, майновий та сімейний стан, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави - двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути внесена до часу закінчення дії цієї ухвали, слідчий суддя покладає на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 5 статті 194 КПК України.
Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись статтями 176-179, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,-
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід тримання під вартою.
Визначити строк дії ухвали - до 30 грудня 2024 року.
Визначити розмір застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ - 26278626, МФО - 820172 в ДКС України, м. Київ, розрахунковий рахунок - UA678201720355249002000000277, призначення платежу - внесення застави за ОСОБА_6 на виконання ухвали слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області від 22 листопада 2024 року (справа № 294/2073/24 ).
Покласти на ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання чи перебування, місця несення служби чи роботи;
4) утриматись від спілкування із потерпілою і свідками у даному кримінальному провадженні, не інакше як в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді чи судді;
5) у разі наявності, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон чи інші документи, що надають право виїзду за кордон.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 30 грудня 2024 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним ОСОБА_6 - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1