Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2414/24
Провадження № 2/935/923/24
Іменем України
19 листопада 2024 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Василенка Р.О., із секретарем - Криворучко Я.В., за участю представника відповідача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
Позивач ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернувся до суду з вказаним позовом у якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 8 461,49 грн.
В обгрунтування позову вказує, що позивач, як суб?єкт ринку газу, з 01.11.2018р. здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ...» на території України.
Вказує, що відповідач ОСОБА_2 акцептувала договір, так як боржником була підписана заява-приєднання до умов договору постачання природного газу від 20.05.2021 року та за об'єктом споживача здійснювалося споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є відповідач ОСОБА_2 .
Зазначає, що в період з березня 2021 року до липня 2024 року відповідачем було спожито природний газ на загальну суму 8 461,69 грн., вартість якого залишилася не сплачена. Тобто відповідач не в повному обсязі здійснювала оплату нарахованих сум за спожитий газ у зв'язку з чим утворилася заборгованість у вказаному вище розмірі, яку позивач просить стягнути.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надіслала до суду заяву у якій заперечила щодо задоволення позову. Вказала, що договір на постачання природного газу із позивачем вона не підписувала. Проживає в м. Києві та не є споживачем послуг в м. Коростишів. В цьому будинку проживає її колишній чоловік ОСОБА_1 , який і є споживачем послуг. Борги за постачання природного газу сплачені, надала квитанції.
Представник відповідача (за довіреністю) - ОСОБА_1 , у судовому засіданні просив відмовити у його задоволенні. Борг вказаному у позові розмірі відсутній, він сплатив заборгованість надав квитанції складені ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України.
Суд, заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу споживачам 20 травня 2021 року відповідач ОСОБА_2 акцептувала договір на фактичне споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Заява-приєднання містить підпис ОСОБА_2 ..
У довідці про фінансовий стан споживача природного газу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" вказано, що ОСОБА_2 , є побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , на її ім'я відкрито рахунок № НОМЕР_1 EIC код 56XM12L000043722. Розмір заборгованості за період березня 2021 року до липня 2024 року складає 8 461,49 грн.
Згідно відомостей з державного реєстру речових прав від 28.11.2023 року слідує, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано 04.12.2011 року на підставі договору дарування від 18.05.2010 р. №1626.
10 серпня 2023 року, 10 червня 2024 року ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" направлено ОСОБА_2 на адресу: АДРЕСА_1 , вимогу про сплату заборгованості за спожитий газ.
04.10.2024 року та 14.10.2024 року ОСОБА_1 сплачено 7466,49 грн. та 1000 грн. відповідно за спожитий природний газ за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
Відповідно до квитанції ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України, за жовтень 2024 року, яку сформовано 08.11.2024 року, слідує, що у споживачу ОСОБА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , нараховано до сплати за послуги із постачання природного газу 556,98 грн. Містяться відомості про сплату боргу у розмірі 8461,49 грн.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За нормами статей 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами відповідно до ст. 629 ЦК України.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст.714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором, що передбачено ч.1 ст.901 ЦК України.
Відповідно ст.ст. 7, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно ч.2 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Відповідно Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015, акцептуванням публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам є повернення споживачем постачальнику підписаної заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем, та/або сплата/часткова сплата споживачем вартості спожитого природного газу та/або факт фактичного споживання природного газу.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Проаналізувавши зібрані й досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 є побутовим споживачем із постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 і, що підтверджується наданою заявою-приєднання до умов договору постачання природного газу, яка підписана ОСОБА_2 20.05.2021 року. Відповідач зареєстрована за вказаною вище адресою та є власником даної квартири, яка є об'єктом постачання природного газу.
Доводи відповідача щодо неукладення договору постачання природного газу за вказаною вище адресою та її заперечення щодо підпису заяви-приєднання до умов такого договору суд не приймає, оскільки такий правочин недійсним не визнавався.
Крім того обставина надання послуг з постачання природного газу за вказаним вище об'єктом не заперечується сторонами.
Разом із тим суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідач не погоджується із вказаним у позові розміром заборгованості.
Представник позивача у поданій суду заяві від 18.11.2024 року підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Разом із тим, з матеріалів справи та зокрема із наданої квитанції ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», за жовтень 2024 року, слідує, щостаном на 08.11.2024 рокуборг у розмірі 8461, 49 грн. за об'єтом постачання споживача сплачено.
Тому суд вважає, що станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача за спожитий природний у розмрі 8 461,49 грн.спростована належними та допустими доказами. У зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення з відповідача 8461,49 грн. заборгованості» не підлягають задоволенню.
Враховуючи положення статті 141 ЦПК України та висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені стороною позивача розподілу не підлягають.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.ст. ст. 509, 526, 527, 530, 626, 629, 633, 634, 714, 901, 903 ЦК України та керуючись ст.ст.12,13,76- 89, 141,259,263-265-268, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 8 461,49 грн., - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю«Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», ЄДРПОУ 40121452, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 21.11.2024 року.
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО