Справа №295/9652/24
Категорія 139
2-а/295/152/24
22.11.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді Єригіної І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом представника позивача адвоката Кравчука Василя Івновича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в особі УПП в Житомирській області ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду даним позовом та просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2416452 від 17.06.2024 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві посилається на те, що 17.06.2024 року постановою ЕНА № 2416452 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення винесену поліцейським 1 взводу 4 роги 1 бат. полк-1 управління патрульної поліції в Житомирській області капралом поліції Перегудою Богданом Миколайовичем даною постановою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. за адміністративне правопорушення передбачене ст.121 ч. 5 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме за те, що позивач 17.06.2024 року о 23:28 керував автомобілем VOLRSWAGEN GOLF д.н.з. НОМЕР_1 в с. Тетерівка, дорога Н-03, 5 км та не був пристебнутий ременем безпеки чим порушив п 2.3.в ПДР України, (за версією патрульної поліції).
Також зазначив, що під час спілкування з поліцейськими на прохання позивача повідомити причину зупинку поліцейський відповів, що він не був пристебнутий ременем безпеки під час керування автомобілем. На прохання надати докази скоєного порушення, а саме керування автомобілем не бувши пристебнутим ременем безпеки поліцейський відмовився, будь-які його доводи поліцейський відмовився сприймати та склав постанову про адміністративне правопорушення. Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП є незаконним та необгрунтованим, оскільки постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складення, зокрема, під час керування транспортним засобом користувався паском безпеки, а тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, постанова складалася інспектором без врахування його пояснень, а докази, які б фіксували порушення ним правил дорожнього руху та покази свідків відсутні. Також, інспектором не було оголошено текст постанови та не роз'яснено положення ст. 307,ст. 308 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови, та права, передбачені ст. 268 КУпАП. Жодних правопорушень позивач не вчиняв. Будь-які докази вчинення позивачем правопорушення за ст.121 ч.5 КУпАП у матеріалах справи відсутні.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 05.08.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін.
16.08.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що сорона відповідача вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо обставин справи зазначено, що згідно з постановою поліцейським взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області лейтенантом поліції ОСОБА_2 серії ЕНА №2416452 від 17 червня 2024 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, оскільки 17.06.2024 року за адресою: автомобільна дорога Н-03 5 км с. Тетерівка (блок-пост «Тетерівка») ОСОБА_1 керував т/з VOLKSWAGEN GOLF (номерний знак НОМЕР_1 ) обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки чим порушив п. 2.3 «в» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Також, під час розгляду справи згідно ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський ОСОБА_2 , здійснював відеофіксацію спілкування та розгляду справи на нагрудний портативний відеореєстратор (п/в). В оскаржуваній постанові, зокрема п.7, відповідно до вимог статті 283 КУпАП, зазначено про технічний засіб за допомогою якого відбувалась фіксація події за участю позивача, а саме міститься посилання на п/в Моторола 475329, відео з якого згідно п.7 оскаржуваної постанови є додатком до неї, у зв'язку з чим спростовується твердження Позивача, що в постанові не зазначено технічний засіб на який здійснено відеозапис, а також, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Крім того стороною відповідача зазначено, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП, підтверджується відеозаписом із нагрудного портативного реєстратора, відеофайл export-іgx9y, де на проміжку часу 23:14:36 - 37, а також 23:14:49 чітко видно, що водій т/з VOLKSWAGEN GOLF (номерний знак НОМЕР_1 ) непристебнутий ременем безпеки.
Щодо твердження Позивача, про те що у поліцейського не було підстав для зупинки транспортного засобу позивача та перевірки в нього документів, вказав, що після зупинки т/з VOLKSWAGEN GOLF (номерний знак НОМЕР_1 ) поліцейський повідомив причину зупинку (перевірка документів та те що водій не був пристебнутий ременем безпеки), даний факт позивачем не оспорюється та має своє підтвердження виходячи зі змісту позовної заяви.
Щодо перевірки документів, позивачем не заперечується той факт, що зупинка транспортного засобу під керуванням позивача була здійснена на а/д Н-03 5 км, де здійснюється проїзд транспортних засобів через блокпост в селі Тетерівка.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, переглянувши відеозапис, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 17.06.2024 року поліцейським взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області лейтенантом поліції ОСОБА_2 складено постанову серії ЕНА №2416452 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, оскільки 17.06.2024 року за адресою: автомобільна дорога Н-03 5 км с. Тетерівка (блок-пост «Тетерівка) ОСОБА_1 керував т/з VOLKSWAGEN GOLF (номерний знак НОМЕР_1 ) обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки чим порушив п. 2.3 «в» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Вищевказану постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 121 КУпАП, позивач вважає незаконною.
Позивач в позовній заяві заперечував факт порушення ПДР України, вважає постанову незаконною, та таку, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.5 ст. 121 КУпАП України, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.2.3 «в» Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
Згідно зі статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до п. 7 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Слід також зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діяв станом на день винесення оскаржуваної постанови та триває і на даний час.
Порядок встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року № 1455 (далі Порядок №1455) визначає процедуру встановлення заходів особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або її окремих місцевостях, де введено воєнний стан (далі - особливий режим), що здійснюються військовим командуванням разом з військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
Згідно пунктів 2, 3 Порядку №1455 правовою основою встановлення та здійснення заходів особливого режиму є Конституція України, Закон України "Про правовий режим воєнного стану, указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях".
Під терміном блокпост мається на увазі посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в'їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану;
Згідно п.10 Порядку №1455 Заходи з контролю в'їзду/виїзду включають перевірку на блокпостах: документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи; перевірку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу (документів на транспортний засіб, документів на вантаж, дорожнього листа тощо).
Відповідно до п. 3 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року № 1456 (далі Порядок №1456), Правовою основою перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян є Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України «Про основи національного спротиву», «Про правовий режим воєнного стану», «Про оборону України», «Про національну безпеку України», «Про Національну поліцію», «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України», та інші нормативно-правові акти.
Згідно п. 5 Порядку №1456 право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.
Відповідно до п.10 Порядку №1456 уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в'їзду-виїзду.
Відповідно до ст. 222 КУпАП розгляд адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121 КУпАП підвідомчі органам Національної поліції та у відповідності до ст. 258 КУпАП протоколи у таких випадках не складаються.
Згідно з частиною 2 розділу III Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема і ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до Розділу IV наказу МВС №1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП).
При цьому, згідно з положеннями Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого у неавтоматичному режимі, що затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, поліцейський одразу виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, без складання протоколу.
Крім того, згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 258 КпАП України, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно зі ст. 256 КУпАП, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справ про правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 121 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції (ст. 222 КпАП України).
При цьому, згідно з положеннями Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого у неавтоматичному режимі, що затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, поліцейський одразу виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, без складання протоколу.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст. 77 КАС України).
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2416452 від 17 червня 2024 року складена уповноваженою на те посадовою особою, поліцейським взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області лейтенантом поліції ОСОБА_2 .
Транспортний засіб відповідача т/з VOLKSWAGEN GOLF (номерний знак НОМЕР_1 ) було зупинено у зв'язку з проїздом останнього в межах дії блокпосту в селі Тетерівка, Житомирської області та правомірність дії вказаного блокпосту підтверджена Витягом із Рішення ради оборони Житомирської області від 04.07.2023.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до ст.77 ч.2 КАС України покладено на відповідача. Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання постанови про притягнення позивача до відповідальності, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем ПДР України.
Водночас суд зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зі змісту постанови серії ЕНА №2416452 від 17 червня 2024 року слідує, що позивач керував керував т/з VOLKSWAGEN GOLF (номерний знак НОМЕР_1 ) обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки чим порушив п. 2.3 «в» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.
На підтвердження правомірності винесеної постанови відповідач доєднав до матеріалів справи оптичний диск із відеозаписом з нагрудного реєстратора поліцейського.
Із відеозапису чітко вбачається, що вимоги законодавства працівниками поліції дотримано, поліцейський оголосив про розгляд справи, ознайомив водія із правами, якими користується особа, стосовно якої проводиться розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності, право на правову допомогу, зазначив за що саме позивач притягається до адміністративної відповідальності тощо. Крім того, на відеозаписі чітко зафіксовано факт того, що позивачем не заперечувався сам факт вчинення ним правопорушення з відеозапису вбачається, що на проміжку часу 23:14:36 - 37, а також 23:14:49 чітко видно, що водій т/з VOLKSWAGEN GOLF (номерний знак НОМЕР_1 ) непристебнутий ременем безпеки та зафіксовано рух транспортного засобу.
Отже, враховуючи, що судовим розглядом встановлено, що позивачем порушено вимоги Правил дорожнього руху, відповідач правомірно притягнув його до відповідальності.
Враховуючи, що обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що ним доведено належними та допустимими доказами факт дотримання ним процедури притягнення до адміністративної відповідальності та факт скоєння правопорушення позивачем, а тому спростовуються пояснення позивача.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про те, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства.
Уповноваженою особою було надано належну оцінку зібраним доказам та прийнято рішення, яке відповідає положенням КУпАП.
Доказів, які б мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено, а відтак відсутні будь-які підстави для скасування оскаржуваної постанови та задоволення позовних вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Згідно ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постанову суб'єкта владних повноважень залишити без змін, а позов адвоката Кравчука Василя Івновича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в особі УПП в Житомирській області ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення без задолволення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття
постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.М. Єригіна