Справа 573/2180/24
Номер провадження 3/573/991/24
іменем України
22 листопада 2024 року м. Білопілля
Суддя Білопільського районного суду Сумської області Марина ЧЕРКАШИНА, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області відносно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, рнокпп: НОМЕР_1
про притягнення до адміністративної відповідальності
за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
З протоколу серії ЕПР1 № 166737 від 05.11.2024, вбачається, що 05.11.2024 о 13.35 год. в с. Марківка по вул. Центральна, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом -мотоциклом марки «SPA RK SP125-С без д.н.з. із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини роту, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, що зафіксовано відеореєстратором.
Також, згідно протоколу серії ЕПР1 № 166754 від 05.11.2024, гр. ОСОБА_2 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП на підставі постанови серії БАД № 312438 від 17.09.2024, повторно 05.11.2024 о 13.35 год. в с. Марківка по вул. Центральна, керував транспортним засобом -мотоциклом марки «SPA RK SP125-С без д.н.з. НОМЕР_2 ез посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортним засобом, чим повторно, протягом року вчинив вказане правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом в стані наркотичного чи алкогольного сп'яніння.
Також дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП як повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Постановою від 22.11.2024 адміністративні матеріали відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, об'єднані в одне провадження на підставі ст. 36 КУпАП.
Разом з тим, у суд за викликом особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи останній повідомлявся шляхом направлення СМС-повідомлення (згідно заявки на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою СМС-повідомлення) на номер телефону, повідомлений останнім працівникам поліції.
Судом виконано всі належні дії, що спрямовані на повідомлення особи про день, час та місце розгляду справи.
Оскільки правопорушення, передбачене ст. 130, ст. 126 КУпАП, не відносяться до категорії правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є обов'язковою, керуючись ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
Мотиви суду та оцінка наданих доказів.
Виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
У відповідності до п.2.1.а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується письмовими матеріалами справи, зокрема: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 166737, № 166754 від 05.11.2024, які за своїм змістом відповідають вимогам ст. 256 КУпАП; оптичними дисками, постановою БАД № 312438 від 17.09.2024про накладання адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність цих доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку, що будь-які підстави не довіряти зібраним по справі доказам відсутні, оскільки вони містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт та крім того, вони об'єктивно узгоджуються між собою.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Мотиви накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до статті 24 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року Європейський Суд з прав людини вказав, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).
При визначенні виду та міри стягнення, на підставі ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке тягне за собою потенційну небезпеку для учасників дорожнього руху, особу ОСОБА_2 , який протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічного правопорушення, проте належних висновків не зробив та повторно вчинив правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, вважаю за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення із числа вчинених з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Судовий збір.
У зв'язку з накладенням адміністративного стягнення, на підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, що притягується до адміністративної відповідальності необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ст. ст. 33, 36, 245, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення.
Суддя