Справа №601/3200/24
Провадження № 1-кп/601/265/2024
22 листопада 2024 року м. Кременець
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211010000437 від 25 вересня 2024 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Довге Іршавського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, невійськовозобов'язаного, раніше не судимого:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває до теперішнього часу.
Отже, ОСОБА_3 добре володів інформацією про те, що в Україні відповідно до вищевказаних нормативно - правових актів введено воєнний стан.
24 вересня 2024 року близько 13 години (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_3 перебував в приміщенні житлового будинку ОСОБА_6 , що по АДРЕСА_2 . В цей час у ОСОБА_3 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а саме грошових коштів, що належать ОСОБА_7 , яка тимчасово проживала в житловому будинку ОСОБА_6 , тобто на таємне викрадення чужого майна шляхом вільного доступу, вчинену в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на умисне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, 24 вересня 2024 близько 13 години (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаючи, що його дії є таємними для інших осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, перебуваючи в приміщенні житлового будинку, що по АДРЕСА_2 , таємно викрав грошові кошти в сумі 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) гривень, які поклав до кишені свого одягу та після чого із викраденими грошовими коштами з місця скоєння кримінального правопорушення зник, маючи реальну можливість розпоряджатися викраденими грошовими коштами на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що 24 вересня 2024 перебував в приміщенні житлового будинку ОСОБА_6 , що по АДРЕСА_2 . Зайшов у кімнату ОСОБА_7 та з тумбочки викрав належні їй гроші в сумі 5500 гривень. Завдану шкоду потерпілій відшкодував. Шкодує про скоєне та просить суворо не карати.
Крім власного визнання вини обвинувачений повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в процесі досудового слідства і підтверджують його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.
Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку, що у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України слід визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються та обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого.
Отже, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, яке слід кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст. 50, 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування завданого збитку, і вважає обрати йому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний термін, передбачений санкцією статті обвинувачення.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та пом'якшуючі обставини: визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування завданого збитку, обставини справи, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання, а тому вважає за доцільне відповідно до ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк і покласти на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Дане покарання обвинуваченому на думку суду відповідає передбаченій ст.50 КК України меті покарання, зокрема, виправленню обвинуваченого, запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Питання речових доказів слід вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
Керуючись статтями 349, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази:
-грошові кошти, а саме дев'ять купюр по 500 (п'ятсот) гривень - серії ХИ 2965524, серії ХЄ 2310005, серії ЕЗ 4556754, серії ЗЗ 8992306, серії ВУ 9222459, серії НОМЕР_1 , ЗВ 7814464, серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , п'ять купюр номіналом по 200 (двісті) гривень - серії ХЕ 7932076, серії ЗА 0194161, серії ХБ 5271138, серії ЗВ 6035079, УЗ 2108634, які передано на зберігання потерпілій - повернути потерпілій ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.
Учасникам судового провадження вручається повний текст вироку в день його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Головуючий