Справа №463/8876/24
Провадження №1-кп/463/505/24
22 листопада 2024 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 березня 2024 року за №12024141360001013 про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, безробітного, не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , зі слів проживаючого за адресою АДРЕСА_2 ,
за ч. 4 ст. 185, ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України, -
обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи у першому СВ вагоні 21 Л ПКУЗ поїзду НОМЕР_1 КЦ ФІРМ НЕ «Київ-Львів», в період часу з 22 години 57 хвилин 28 лютого 2024 року до 6 години 33 хвилини 29 лютого 2024 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, в умовах воєнного стану в Україні введеного Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України №2102-IX від 24 лютого 2022 року, який неодноразово було продовжено, зокрема Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 3564-IX від 6 лютого 2024 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, вчинив крадіжку з конверту білого кольору, який містився у внутрішній кишені тактичної сумки зеленого кольору, яка належить ОСОБА_6 грошових коштів номіналом по 100 доларів США в загальній сумі 8800 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 336160 гривень, якими розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому збитків на вказану суму коштів.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше початку травня 2024 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_5 придбав бланк посвідчення, після чого вирішив його підробити шляхом внесення у нього неправдивих даних та подальшого його використання. Зокрема у невстановлений досудовим розслідуванням час (не пізніше початку травня 2024 року) та місці, з метою його подальшого використання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом внесення даних у таке посвідчення: «Центр трансферу високих технологій ІМІС», № НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_7 , з відміткою «програміст», видано « ІНФОРМАЦІЯ_2 », дійсно до « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де вклеїв власну фотографію, з відтиском печатки синього кольору із надписами: « ІНФОРМАЦІЯ_3 , № НОМЕР_3 , державне підприємство інститут машин і систем, Міністерство промислової політики України, національна академія наук України», тим самим підробив посвідчення, яке видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі посвідчення, і яке надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем. Після чого залишив його у себе з вклеєною до нього фотокарткою із власним зображенням, з метою подальшого його використання.
Окрім цього, обвинувачений 8 травня 2024 року, маючи при собі завідомо підроблене посвідчення: «Центр трансферу високих технологій ІМІС», № НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_7 , з відміткою «програміст», видано « ІНФОРМАЦІЯ_2 », дійсно до «18 лютого 2025», з відтиском печатки синього кольору із надписами: « ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_23, державне підприємство інститут машин і систем, Міністерство промислової політики України, національна академія наук України» придбав на ім'я ОСОБА_7 квиток у поїзд 097К напрямку «Київ-Коваль» вагон №10Л та пред'явив такий квиток разом із завідомо підробленим посвідченням провіднику, чим використав завідомо підроблений документ.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше кінця липня 2024 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_5 придбав бланк посвідчення, після чого вирішив його підробити шляхом внесення у нього неправдивих даних та подальшого його використання. Зокрема, у невстановлений досудовим розслідуванням час (не пізніше липня 2024 року) та місці, діючи повторно, шляхом внесення даних у таке посвідчення: «Центр трансферу високих технологій ІМІС», № НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_8 , з відміткою «інженер-інструктор», видано « ІНФОРМАЦІЯ_4 », дійсно до « ІНФОРМАЦІЯ_5 », вклеїв власну фотографію, з відтиском печатки синього кольору із надписами: « ІНФОРМАЦІЯ_3 , № НОМЕР_3 , державне підприємство інститут машин і систем, Міністерство промислової політики України, національна академія наук України», тим самим підробив посвідчення, яке видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі посвідчення, і яке надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем. Після чого залишив його у себе з вклеєною до нього фотокарткою із власним зображенням, з метою подальшого його використання.
Окрім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше кінця липня 2024 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обвинувачений придбав бланк посвідчення, після чого вирішив його підробити шляхом внесення у нього неправдивих даних та подальшого його використання. Зокрема, у невстановлений досудовим розслідуванням час (не пізніше липня 2024 року) та місці, діючи повторно, шляхом внесення даних у таке посвідчення: « ІНФОРМАЦІЯ_6 », видане на ім'я ОСОБА_9 , з відміткою «програміст-іміс», «( ОСОБА_10 ), видано « ІНФОРМАЦІЯ_2 », дійсно до « ІНФОРМАЦІЯ_7 », де вклеїв власну фотографію, з відтиском печатки синього кольору із надписами: « ІНФОРМАЦІЯ_3 , № НОМЕР_3 , державне підприємство інститут машин і систем, ІНФОРМАЦІЯ_8 , національна академія наук України», тим самим підробив посвідчення, яке видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі посвідчення, і яке надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем. Після чого залишив його у себе з вклеєною до нього фотокарткою із власним зображенням, з метою подальшого його використання.
Крім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше кінця липня 2024 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_5 придбав бланк посвідчення, після чого вирішив його підробити шляхом внесення у нього неправдивих даних та подальшого його використання. Зокрема, в невстановлений досудовим розслідуванням час (не пізніше липня 2024 року) та місці, діючи повторно, шляхом внесення даних у таке посвідчення: «Центр трансферу високих технологій», № НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_11 , з відміткою «програміст», видано « ІНФОРМАЦІЯ_9 », дійсно до « ІНФОРМАЦІЯ_10 », де вклеїв власну фотографію, з відтиском печатки синього кольору із надписами: « ІНФОРМАЦІЯ_6 , м. Київ, № НОМЕР_3 , державне підприємство інститут машин і систем, ІНФОРМАЦІЯ_8 , національна академія наук України», тим самим підробив посвідчення, яке видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі посвідчення, і яке надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем. Після чого залишив його у себе з вклеєною до нього фотокарткою із власним зображенням, з метою подальшого його використання.
Окрім того, обвинувачений у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше кінця липня 2024 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, придбав бланк посвідчення, після чого вирішив його підробити шляхом внесення у нього неправдивих даних та подальшого його використання. Зокрема, в невстановлений досудовим розслідуванням час (не пізніше липня 2024 року) та місці, діючи повторно, шляхом внесення даних у таке посвідчення: «Центр трансферу високих технологій ІМІС», № НОМЕР_4 , видане на ім'я ОСОБА_12 , з відміткою «програміст», видано « ІНФОРМАЦІЯ_11 », дійсно до « ІНФОРМАЦІЯ_12 », де вклеїв свою фотографію, з відтиском печатки синього кольору із надписами: « ІНФОРМАЦІЯ_3 , № НОМЕР_3 , державне підприємство інститут машин і систем, Міністерство промислової політики України, національна академія наук України», тим самим підробив посвідчення, яке видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі посвідчення, і яке надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем. Після чого залишив його у себе з вклеєною до нього фотокарткою із власним зображенням, з метою подальшого його використання.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше кінця липня 2024 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_5 придбав бланк посвідчення, після чого вирішив його підробити шляхом внесення у нього неправдивих даних та подальшого його використання. Зокрема, в невстановлений досудовим розслідуванням час (не пізніше липня 2024 року) та місці, діючи повторно, шляхом внесення даних у таке посвідчення: «Центр трансферу високих технологій ІМІС», № НОМЕР_5 , видане на ім'я ОСОБА_13 , з відміткою «програміст», видано « ІНФОРМАЦІЯ_13 », дійсно до « ІНФОРМАЦІЯ_14 », де вклеїв свою фотографію, з відтиском печатки синього кольору із надписами: « ІНФОРМАЦІЯ_3 , № НОМЕР_3 , державне підприємство інститут машин і систем, ІНФОРМАЦІЯ_8 , національна академія наук України», тим самим підробив посвідчення, яке видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі посвідчення, і яке надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем. Після чого залишив його у себе з вклеєною до нього фотокарткою із власним зображенням, з метою подальшого його використання.
Окрім цього, обвинувачений у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше кінця липня 2024 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, придбав бланк посвідчення, після чого вирішив його підробити шляхом внесення у нього неправдивих даних та подальшого його використання. Зокрема, в невстановлений досудовим розслідуванням час (не пізніше липня 2024 року) та місці, діючи повторно, шляхом внесення даних у таке посвідчення: «Центр трансферу високих технологій», № НОМЕР_4 , видане на ім'я ОСОБА_14 , з відміткою «програміст», видано « ІНФОРМАЦІЯ_15 », дійсно до « ІНФОРМАЦІЯ_15 », де вклеїв свою фотографію, тим самим підробив посвідчення, яке видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі посвідчення, і яке надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем. Після чого залишив його у себе з вклеєною до нього фотокарткою із власним зображенням, з метою подальшого його використання.
В судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, вказав, що обставини вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які викладені в обвинувальному актів відповідають дійсності, і пояснив, що 29 лютого 2024 року ввечері сів в поїзд Київ-Львів і мав квиток в купе з жінкою, яка не захотіла з ним їхати. В іншому купе, де був потерпілий, також їхала жінка, з якою він помінявся місцями та надалі їхав в купе разом з потерпілим. При під'їзді до м. Львова, побачив в потерпілого конверт, відкривши який, виявив долари США, які забрав собі, а в конверт поклав сувенірну продукцію по 100 доларів, після чого на станції вийшов з поїзда. В липні місяці під час проведення в нього обшуку, були виявлені посвідчення з його фотографіями на різні прізвища, зокрема: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Вказав, що вказані посвідчення він підробив, придбавши бланки таких в м. Києві та м. Одеса. Вклеїв в такі свої фотографії, прізвища, ім'я по батькові вимгадав сам та інші дані вніс стакож ам. Крім того, пояснив, що посвідчення на ім'я ОСОБА_7 використав 8 травня 2024 року, коли їхав в поїзді Київ- Коваль , пред'явивши таке провіднику. Зазначив, що відшкодував заподіяну шкоду, щиро розкаюється, росив суворо не карати.
Враховуючи, що учасниками судового розгляду не оспорювались фактичні обставини справи, а тому докази, які їх стверджують, в судовому засіданні не досліджувались, а вважаються встановленими судом.
Таким чином, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні крадіжки в умовах воєнного стану, у підробленні посвідчення, яке видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права або звільняє від обов'язків, з метою його використання, у підробленні посвідчення, яке видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права або звільняє від обов'язків, з метою його використання, вчиненому повторно, у використанні завідомо підробленого документа, його дії за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України кваліфіковано вірно.
Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень ґрунтується на даних у судовому засіданні показаннях самого обвинуваченого яким суд надає віри, оскільки такі є послідовними, логічними, не містять суперечностей, а тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості.
Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість скоєних кримінальних правопорушень, дані про його особу, зокрема те, що обвинувачений, раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, та обставини, які пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, відшкодування заподіяної шкоди.
З огляду на викладене та враховуючи позицію прокурора та представника потерпілого, які просили призначати покарання зі звільненням від відбуття такого з випробуванням, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та реального відбуття покарання, тому йому слід призначити покарання у виді обмеження та позбавлення волі відповідно в межах санкцій ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 185 КК України, у відповідності до положень ч. 1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням окремих обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки таке покарання відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України є достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження нових кримінальних правопорушень, а також соціальної реабілітації.
Крім того, дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Стягнути з обвинуваченого в користь держави витрати за проведення експертиз в розмірі 8708,72 гривень.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 127, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі;
за ч. 1 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі у кримінально-виконавчій установі;
за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 3 (три) роки обмеження волі у кримінально-виконавчій установі;
за ч. 4 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі у кримінально-виконавчій установі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_5 в користь держави 8708 (вісім тисяч сімсот вісім) гривень 72 (сімдесят дві) копійки за проведення експертиз.
Речові докази: блокнот синього кольору, банківські картки АТ «ПриватБанк»: для виплат № НОМЕР_6 ; золота для виплат № НОМЕР_7 ; універсальна № НОМЕР_8 ; золота картка універсальна № відсутній, надпис «Solntsev Аndrii mastercard»; золота універсальна № НОМЕР_9 ; банківську картку «Монобанк» VISA № НОМЕР_10 ; дві картки «Lifecell» з номером телефону НОМЕР_11 , НОМЕР_12 ; картку «Водафон» з номером телефону НОМЕР_13 ; три картки київстар з номерами телефону: НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 ; два паспорти гр. України на ім'я ОСОБА_17 , НОМЕР_24 та НОМЕР_25; мобільний телефон марки Huawei, IMEi: НОМЕР_17 , НОМЕР_18 ; мобільний телефон марки Oppo, IMEi: НОМЕР_19 , НОМЕР_20 ; два ноутбуки apple, model: НОМЕР_21 , ЕМС 3178, та model: НОМЕР_22 ; ключі металеві, у формі трикутника та квадрата; куртка синього кольору, фірми «Geox Respira»; сумка коричневого кольору марки Franco Gedare; рюкзак чорного кольору Samsonite - повернути законному власнику; дві банки хлороформ (99,9 %) по 0,1 л.; сім імітаційних посвідчень на ім'я: ОСОБА_13 № НОМЕР_5 ; ОСОБА_11 № НОМЕР_2 ; ОСОБА_18 , номер відсутній; ОСОБА_8 № НОМЕР_2 ; ОСОБА_7 НОМЕР_26; ОСОБА_12 НОМЕР_27; ОСОБА_14 НОМЕР_27; імітаційні грошові кошти в кількості 160 штук у виді купюр 100 доларів США з надписом «Гроші- це бруд, але дуже лікувальний» - знищити.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1