Справа № 462/7770/24
іменем України
22 листопада 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., заучастю захисника - Винниченка М.П., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 23.09.2024 року близько 02 год 00 хв, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , яке полягало у висловлюваннях нецензурною лайкою, шарпав та вдарив рукою по голові, чим спричинив фізичне та психологічне насильство, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої, чим порушив п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про протидію домашньому насильству». Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, належним чином повідомлявся про розгляд справи, працівниками поліції йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи Залізничним районним судом м. Львова. подав заяву, у якій свою вину у вчиненому визнав повністю, зазначив, що причиною конфлікту стала подружня зрада його дружини, просив його суворо не крати.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та інші наявні у суду докази, доходжу наступного висновку.
За ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №020374 від 23.09.2024 року, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника ОСОБА_1 від 23.09.2024 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 від 23.09.2024 року, відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки як «високий», заявою ОСОБА_2 від 23.09.2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 23.09.2024 року, протоколом АЗ №125318 про адміністративне затримання від 23.09.2024 року.
Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму працездатних осіб.
Із врахуванням наведеного, з правопорушника слід стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. ст. 27, 40-1, ст. 173-2, 268, 283, 287, 294, Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 /триста сорок/ грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 605 грн 60 коп. судового збору в дохід держави.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при примусовому виконанні постанови суду згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя Іванюк І.Д.