Справа №443/1985/24
Провадження №3/443/903/24
іменем України
21 листопада 2024 рокусуддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст.126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
19 жовтня 2024 року о 11:01 год в смт.Нові Стрілища, автомобільній дорозі Н09 Мукачево-Івано-Франківськ -Рогатин-Львів 396 км. 600м., Львівського району, Львівської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mercedes-Benz 308», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість, неприродна блідість). Від проходження огляду у медичному закладі на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку останній відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Крім того, 19 жовтня 2024 року о 11:01 год в смт.Нові Стрілища, автомобільній дорозі Н09 Мукачево-Івано-Франківськ -Рогатин-Львів 396 км. 600м, ОСОБА_1 ,будучи притягнутим до адміністративної відповідальності 20.06.2024 року за ч.5 ст.126 КУпАП, повторно протягом року керував автомобілем марки «Mercedes-Benz 308», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Таким чином, ОСОБА_1 порушено п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду не з'явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Суд зауважує, що ОСОБА_1 не подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справи та не повідомляв суд про причини неприбуття на виклик суду, а також не подавав інших клопотань.
Враховуючи вищевикладене, у відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, що притягається до відповідальності, який не з'явився за викликом суду, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належно та вчасно.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 21.11.2024 року справу №443/1985/24 (Провадження №3/443/903/24) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.126 КУпАП та справу №443/1986/24 (Провадження №3/443/904/24) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.130 КУпАП об'єднано в одне провадження та присвоєно справі номер №443/1985/24 (Провадження №3/443/903/24).
Диспозиція ч.3 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (ч.1 ст.130 КУпАП).
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено правила дорожнього руху.
Нормами п.2.9 “а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5 ПДР).
Згідно ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч.3 ст.266 КУпАП).
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом (ч.7 ст.266 КУпАП).
Відповідно до пунктів 2, 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.20215 року за № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до пунктів 9, 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно диспозиції ч.5 ст.126КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2 ст.126 КУпАП); керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3 ст.126 КУпАП); керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч.4 ст.126 КУпАП).
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, не створювати небезпечні умови для дорожнього руху.
Відповідно до п.2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП та ч.3 ст.130 КУпАП доведеною повністю.
Зокрема, вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №154105 від 19.10.2024 року;
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №154119 від 19.10.2024 року;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.10.2024 року;
- постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 20.02.2024 року по справі №349/182/24, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень;
- постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 20.03.2024 року по справі №349/312/24, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу;
- постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 20.06.2024 року по справі №349/924/24, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень, з позбавленням права керування транспортним засобами на строк сім років, без оплатного вилучення транспортного засобу;
- довідками інспектора САП ЛРУП№2 ГУНП у Львівській області Сайко О. від 19.10.2024 року, відповідно до якої остання повідомила, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року притягувався Рогатинським районним судом до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130, ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП;
- відеозаписами події, які міститься на двох CD-дисках, які підтверджують обставини викладені в протоколах про адміністративне правопорушення ЕПР1 №154105 від 19.10.2024 року та серія ЕПР1 №154119 від 19.10.2024 року.
Судом не встановлено з боку інспектора патрульної поліції порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
В даному випадку суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП та ч.3 ст.130 КУпАП.
При цьому, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився та не надав суду жодного доказу на спростування обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.
Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.
Обставин, що відповідно до ст.ст.34,35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність за правопорушення, не встановлено.
При накладенні стягнення відповідно до ст.33 КУпАП враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 30 КпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Оскільки ОСОБА_1 постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської ї області від 20.06.2024 року, яка набрала законної сили 02.07.2024, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді та штрафу в розмірі 40 800 гривень, з позбавленням права керування транспортним засобами на строк сім років, без оплатного вилучення транспортного засобу, та останній до закінчення строку дії стягнень у виді позбавлення права керування транспортними засобами вчинив нове адміністративне правопорушення, за яке передбачено застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, то суддя, на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП, вважає за необхідне до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного за вчинення нового адміністративного правопорушення, приєднати невідбуту частину такого стягнення, накладеного на ОСОБА_1 постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 20.06.2024 року, а саме 6 років 7 місяців 11 днів.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до правила ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За таких обставин, враховуючи характер та обставини правопорушення, особу порушника, який, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, продовжує користуватися (здійснювати керування) транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, вимоги ч. 3 ст. 30, ч. 2 ст. 36 КУпАП, а також те, що транспортний засіб марки Mercedes-Benz 308», державний номерний знак НОМЕР_1 не належить ОСОБА_1 , а тому вважаю, що необхідно призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді штрафу з позбавленням права керування, без конфіскації транспортного засобу.
Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» зі ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп..
Керуючись ст.ст. 30, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:
за ч.5 ст.126 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 7 (сім) років, без оплатного вилучення транспортного засобу;
за ч.3 ст.130 КУпАП - у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 16 (шістнадцять) років 7 (сім) місяців 11 (одинадцять) днів на підставі ст.30 КУпАП, без конфіскації транспортного засобу.
На підставі ч.2 ст.36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 16 (шістнадцять) років 7 (сім) місяців 11 (одинадцять) днів на підставі ст.30 КУпАП, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605 (шістсот п'ять ) гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С.І. Сливка