Справа №442/8612/24
Провадження №2/442/2007/2024
19 листопада 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
у складі :
головуючого - судді Хомика А.П.
з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив :
16.10.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати їхній шлюб.
В обґрунтування позову покликається на те, що 23 липня 2016 року уклала шлюб з ОСОБА_2 . На перших порах спільного життя у них з відповідачем були хороші сімейні взаємини. Проживали вони у м.Українка Київської області, придбали там квартиру та гараж. Проте, в подальшому, відповідач почав застосовувати психологічне насильство та зловживати алкоголем. В сім'ї почалися конфлікти і сварки. Вона не відчувала щастя у шлюбі, тому у неї виникли стосунки з іншим чоловіком. Після повномасштабного вторгнення російської федерації до України, зокрема у Київську область, вони змушені були покинути домівку і виїхали за кордон України у Польщу, де придбали автомобіль. На цей момент вона була вагітна. На жаль, їй не було достеменно відомо, чи є біологічним батьком дитини відповідач, чи чоловік, з яким у неї були позашлюбні стосунки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Польщі народився її син ОСОБА_3 . Реєстрація народження дитини відбулася у адміністративному порядку за польським законодавством. Відносини між нею і відповідачем погіршилися. Він продовжував зловживати алкоголем, морально її пригнічував, принижував її гідність та проявляв агресію щодо неї. Вона не витримала такої напруги та зневаги і у червні 2024 року повернулася в Україну. Проживає разом з сином у батьків у м.Стебник. Після її повернення чоловік, з яким у неї були стосунки, звернувся до медичної лабораторії для дослідження ДНК на встановлення біологічного батьківства. За результатами експертизи надійшло підтвердження, що відповідач не є біологічним батьком дитини, натомість батьком є інший чоловік. Про цей факт вона повідомила відповідача. Вони припинили шлюбні стосунки з відповідачем і перестали вести спільне господарство. З огляду на вище викладені обставини, впевнена, що подальше сумісне життя і збереження сім'ї є неможливим.
Вважає, що надання строку на примирення не виправить стан їхніх шлюбних відносин, а лише погіршить їх та продовжить перебіг в часі. Тому просить суд не вживати жодних заходів щодо примирення, оскільки подальше спільне життя у зареєстрованому шлюбі суперечитиме її інтересам. Спору про поділ майна на даний час немає.
Від представника позивача - адвоката Потічної Н. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника. Позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити.
Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечив. Однак вказав, що викладені позивачкою обставини не відповідають дійсності. Їхні відносини погіршились через те, що позивачка на перше місце ставила свою кар'єру, мала відносини з іншими чоловіками задля досягнення своїх цілей, що призводило до конфліктів та різного роду суперечок. Дійсно, результатом ДНК підтверджено той факт, що вона народила дитину від іншого чоловіка, який на даний час визнає свою батьківство у суді. Зазначає, що у них немає спору щодо поділу майна подружжя. Заперечує, щоб позивачка залишала його прізвище після розірвання шлюбу.
Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні положення містяться у частині 1 статті 24 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Положеннями частин 3 та 4 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Отже, одним із принципів побудови сімейних та шлюбних відносин є принцип вільної згоди та добровільності їх існування. Шлюбні відносини тривають доти, доки існує бажання подружжя і надалі виконувати сімейні функції і надалі реалізовувати завдання сім'ї. Кожен з подружжя у будь-який час за наявності підстав, які унеможливлюють подальше шлюбне життя, має право висловити своє бажання розірвати шлюбні відносини. Реалізація цього права, яким наділений кожен з подружжя, повинна відбуватися з чіткім дотриманням матеріальних та процесуальних норм, для запобігання порушення інтересів іншого з подружжя або прав та інтересів дітей.
Встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 23.07.2016 було зареєстровано шлюб у Дрогобицькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що складено відповідний актовий запис за №280, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 .
Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3 статті 105 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позивачка скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу, оскільки не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Як встановлено, причиною припинення шлюбно-сімейних відносин сім'ї сторін по справі є те, що між подружжям втрачено почуття любові одне до одного. Сім'я розпалася та існує формально. Подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
При таких обставинах суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, внаслідок чого їхній шлюб слід розірвати. Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23.07.2016 у Дрогобицькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис за №280.
Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити без змін.
Рішення суду, після набрання ним чинності, направити до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації факту розірвання шлюбу.
Апеляційну скарга на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони :
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя А.П. Хомик