Справа № 439/1948/24
(провадження № 2/439/567/24)
19 листопада 2024 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Рахімової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Скорик І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Броди цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Микитюка Степана Михайловича до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що сторони перебувають у шлюбних відносинах з 03.07.2014 року. Від шлюбних стосунків мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти перебувають на повному утриманні позивача. Відповідач не надає ніякої допомоги на утримання дітей. Усі обов'язки щодо утримання дітей несе позивачка. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто. Просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі по 5000,00 грн. на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
Позивач в судове засідання не з'явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує частково в частині стягнення аліментів у розмірі 2500 грн. на кожну дитину.
Відповідач в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача адвокат Онищук Т.Н. в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, змінені позовні вимоги визнає повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить висновку, що змінені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до приписів ст.12, ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що 03 липня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бродівського районного управління юстиції у Львівській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 62 ( а.с. 6).
Відповідно до свідоцтв про народження, сторони значаться батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 2 ( а.с. 7,8).
Як вбачається з довідки Підкамінської селищної ради Львівської області від 12.09.2024 року за № 242, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею зареєстровані діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 9).
Діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчаються у 8 та 4 класах Підкамінського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Підкамінської селищної ради Львівської області (а.с. 10).
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Оскільки неповнолітні діти проживають з матір'ю, батько - відповідач по справі зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на їх утримання та виховання.
Відповідно до ч. 1ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. А частиною 3 цієї статті встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
В силу ч. ч. 1, 2ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частина четверта статті 13 ЦК України проголошує, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Аліментні зобов'язання за своєю природою та генезою є саме морально-етичною категорією, яка втілена у нормі позитивного права. Фактично йдеться про повністю не охоплені правом, проте визнані суспільством базові принципи моралі.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та те, що аліменти, спрямовані на утримання неповнолітніх дітей, повинні бути достатніми і, разом з тим, співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов'язання, суд дійшов висновку, що судом встановлені, передбачені статтею 182 СК України, обставини для визначення аліментів на утримання дітей у розмірі по 2500,00 грн. на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
На думку суду, розмір аліментів у розмірі 2500,00 грн. на кожну дитину є необхідним і достатнім для забезпечення належного утримання дітей, оскільки рівнозначний обов'язок щодо утримання дітей покладається також на позивача по справі (ст. 141 СК України).
Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 141, 180-183, 184, 191СК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 83, 141, 258, 263, 265, 268, 279, 430 ЦПК України, суд,
Позов представника позивача ОСОБА_1 адвоката Микитюка Степана Михайловича до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей задовольнити.
Стягувати аліменти з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстраційного місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 2500,00 гривень щомісячно та на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі 2500,00 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 13.09.2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстраційного місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 гривень.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. В. Рахімова