Справа № 307/4411/24
Провадження № 2/307/1078/24
18 листопада 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., за участю представника позивачки ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру стягуваних аліментів,
Позивачка ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Решетар Василь Васильович звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про збільшення розміру стягуваних аліментів. Позовні вимоги мотивують тим, що 25 січня 2007 року між позивачкою та відповідачем був укладений шлюб. Даний шлюб було зареєстровано у виконкомі Вільховецько-Лазівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області у книзі реєстрації шлюбів за актовим записом № 7. Від шлюбу мають троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 березня 2022 року справа № 307/205/22 стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно і до досягнення ними повноліття. Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 листопада 2022 року справа № 307/3857/22 шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано. На даний час неповнолітні діти проживають з матір'ю та перебувають на її повному утриманні, про що свідчить акт обстеження матеріально-побутових умов від 16 вересня 2024 року складений депутатом Вільховецько-Лазівської сільської ради ОСОБА_7 . Цим актом встановлено, що батько дитини жодної участі у вихованні та утриманні не приймає, матеріально не підтримує. Так, дочки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 часто хворіють, що створює позивачці додаткові витрати на дітей, які (або частину яких) відповідач відмовляється покрити або відшкодувати. На скільки відомо, відповідач офіційно не працевлаштований, періодично підробляє та виїздить на заробітки. Аліменти нікому не платить, стягнень по виконавчим документам не проводиться, інших неповнолітніх дітей немає, батьки на його утриманні не перебувають. Враховуючи наведене, просить суд збільшити розмір стягуваних аліментів та стягнути із відповідача на користь позивачки на утримання дітей аліменти в розмірі 2700,00 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття.
18 жовтня 2024 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву не скористався.
Представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Решетар В.В. судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених в позовній заяві підстав та просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати у його відсутності. Крім того, просить позов задовольнити частково і стягувати з нього аліменти на утримання дітей у розмірі по 2000 гривень на кожну дитину щомісячно.
Вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 січня 2007 року, який рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 листопада 2022 року, що набрало законної сили 07 грудня 2022 року, розірвано (а.с.15).
Від даного шлюбу мають трьох дітей: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком яких згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 , значиться відповідач (а.с.9-11).
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 березня 2022 року, яке набрало законної сили 29 квітня 2022 року, з відповідача на користь позивачки було стягнуто на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, до повноліття дітей, починаючи з 17 січня 2022 року (а.с.13-14).
Довідкою № 61 виданою виконавчим комітетом Вільховецької сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 16 січня 2024 року, підтверджується, що до складу сім'ї ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_1 входять: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З чоловіком розлучена (а.с.12).
Згідно акту обстеження дворогосподарства ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , складеного депутатом Вільховецької сільської ради Дем'янчук І. від 16 вересня 2024 року встановлено, що ОСОБА_2 проживає разом зі своїми трьома дітьми, а саме неповнолітньою ОСОБА_8 , 2006 року народження, малолітнім ОСОБА_10 , 2020 року народження та малолітньою ОСОБА_9 , 2021 року народження. Умови проживання дітей ідеальні. Будинок новозбудований. У будинку присутні всі комунікації, кімнати великі та просторі. З чоловіком розлучена (а.с.16).
Згідно медичної картки амбулаторного хворого малолітньої ОСОБА_6 , вбачається, що остання неодноразово зверталася за консультацією до лікаря ортопеда-травматолога (а.с. 17-24).
Відповідно до консультаційного висновку офтальмолога від 07 лютого 2023 року встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було проведено огляд у лікарня-офтальмолога (а.с.25-26).
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України та є одним з головних конституційних обов'язків. Такий обов'язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.
У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду з позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Правилами ч. 2 ст. 182 СК України, встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За змістом ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Також, частинами 1 та 2 статті 27 Конвенції визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до роз'яснень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Пунктом 23 вказаної Постанови роз'яснено, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Отже, при визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач не працює, оскільки відомості про його доходи в матеріалах справи відсутні, однак є працездатним, а тому може офіційно працевлаштуватися та отримувати гідну заробітну плату і виконувати передбачений законом обов'язок щодо утримання дітей. Крім того, відповідачем не надано доказів наявність на його утриманні інших осіб.
При цьому, вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей у заявленому до стягнення розмірі є завищеними, та не доведено останньою можливість сплати відповідачем аліментів у вказаному розмірі.
Таким чином, враховуючи вік дітей сторін, та пов'язані з цим витрати на їх харчування, навчання, лікування, забезпечення найбільш необхідними речами, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити частково, збільшивши розмір стягуваних з відповідача на користь позивачки, аліментів на утримання дітей до 2300 гривень, на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення ними повноліття.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позивачка, відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, то з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, визначених рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 березня 2022 року, та стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 2300 (дві тисячі триста) гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до їх повноліття.
В іншій частині позовних вимогах - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Тячівським РВ УМВС України в Закарпатській області 12 березня 2007 року.
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , житель: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст рішення складено 22 листопада 2024 року.
Суддя М.Д. Стецюк