Провадження № 11-сс/4823/513/24 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
21 листопада 2024 року
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
при апеляційному розгляді у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріалів кримінального провадження № 12024270290000191 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 09 листопада 2024 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Корюківки Чернігівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю, до 05 січня 2025 року включно із накладенням обов'язків.
Слідчий суддя зазначив, що при аналізі питання наявності зазначених у клопотанні слідчого ризиків встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а саме у придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, за яке визначено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, і дійсно раніше був засуджений вироком Корюківського районного суду Чернігівської області за ч. 2 ст. 309 КК України.
Однак відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У свою чергу, слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав, які б свідчили про недостатність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Вказує на необґрунтованість висновків слідчого судді щодо недоведеності того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження і перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає її необґрунтованою.
Слідчим суддею було встановлено, що слідчим відділенням Корюківського районного відділу поліції ГУ Національної поліції в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270290000191 від 07 вересня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 309 КК України.
ОСОБА_6 08 листопада 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Частково задовольняючи клопотання слідчого та застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту слідчий суддя врахував, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки: утримує неповнолітню дитину, а його дружина хворіє онкологічним захворюванням. Окрім того, підозрюваний здійснює догляд за хворою бабусею літнього віку. Раніше ОСОБА_6 дійсно був засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України, однак покарання не відбував у зв'язку із закінченням іспитового строку, за цей період інших кримінальних правопорушень не вчинив. Жодних належних та допустимих доказів щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду стороною обвинувачення надано не було. ОСОБА_6 під час допиту дав показання, в яких повністю зізнався у скоєному, виявив намір співпрацювати зі слідством.
Під час апеляційного розгляду сторона захисту додатково зазначила, що підозрюваний є єдиним годувальником у родині, працює неофіційно, одноосібно здійснює догляд за хворою бабусею похилого віку, адже його мати страждає від алкогольної залежності, а сам він має намір розпочати лікування від наркоманії та вже отримав відповідне направлення у заклад охорони здоров'я. У свою чергу, прокурором не було надано доказів про наявність у підозрюваного негативної репутації.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що стороною обвинувачення не було доведено існування всіх ризиків, які могли б стати підставою для застосування до ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Керуючись ст. ст. 376, 407, 419, 422 КПК України,
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення , а ухвалу слідчого судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 09 листопада 2024 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4