22.11.24
22-ц/812/1803/24
Справа номер 489/1454/23 Головуючий суду першої інстанції - Костюченко Г. С.
Провадження номер 22-ц/812/1803/24 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О. В.
22 листопада 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Локтіонової О. В.,
суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укрсиббанк» на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 жовтня 2024 року, постановлену за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року Акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі - АТ «Укрсиббанк» або Банк) подало до суду позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту №11340018000 від 25 квітня 2008 року у сумі 9447,58 доларів США, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 7948,76 доларів США та заборгованості по процентах за користування кредитом у сумі 1498,82 доларів США.
Під час розгляду справи відповідачі через свого представника подали до суду клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України.
Обґрунтовуючи своє клопотання, вони зазначали, що у провадженні Ленінського районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа №489/6636/23 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до АТ «Укрсиббанк» про захист прав споживачів фінансових послуг.
На думку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначене є підставою для зупинення провадження у справі №489/1454/23 за позовом АТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №489/6636/23 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до АТ «Укрсиббанк» про захист прав споживачів фінансових послуг.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 жовтня 2024 року клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.
Зупинено провадження у справі №489/1454/23 за позовом АТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором до набрання законної сили рішенням у справі №489/6636/24 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до АТ «Укрсиббанк» про захист прав споживачів фінансових послуг.
Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що вирішення справи №489/6636/23 може вплинути на правовідносини у справі, що розглядається, а тому наявні підстави для зупинення провадження у справі.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із судовим рішенням, АТ «Укрсиббанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позивач зазначав, що наявні у справі докази дають суду можливість встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, а тому у суду була відсутня необхідність у зупиненні провадження у справі.
Крім того, Банком зазначено про те, що позовні вимоги у справі, на яку посилаються відповідачі, не пов'язані із розглядом справи №489/1454/23 та не впливають на її вирішення.
Фактичні обставини справи
30 березня 2023 року АТ «Укрсиббанк» подало до суду позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту №11340018000 від 25 квітня 2008 року у сумі 9447,58 доларів США, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 7948,76 доларів США та заборгованості по процентах за користування кредитом у сумі 1498,82 доларів США.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 квітня 2023 року було відкрито провадження у справі №489/1454/23 за позовом АТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
У вересні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду позов до АТ «Укрсиббанк» про захист прав споживачів фінансових послуг, в якому просили: 1) визнати неправомірними вимоги АТ «Укрсиббанк» щодо сплати на його користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №11340018000 від 25 квітня 2008 року у сумі 9447,58 доларів США, які складаються з заборгованості за кредитом у сумі 7948,76 доларів США та заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 01 січня 2022 року до 28 лютого 2023 року у сумі 1498,82 доларів США; 2) визнати припиненим зобов'язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед АТ «Укрсиббанк» внаслідок повного погашення боргу за договором про надання споживчого кредиту №11340018000 від 25 квітня 2008 року; 3) визнати недійсною додаткову угоду №2 від 29 квітня 2015 року до договору про надання споживчого кредиту №11340018000 від 25 квітня 2008 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2024 року відкрито провадження у справі №489/6636/24 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до АТ «Укрсиббанк».
Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування
За приписами частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвалу суду про зупинення провадження у справі розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Розумність строків розгляду справи судом є одним із принципів цивільного судочинства.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі №6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі №761/33089/20 (провадження №61-18470св21) вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов'язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов:
1) об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі;
2) пов'язаність справ - пов'язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі №357/10397/19 (провадження №61-5752сво21) зазначено, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Правові висновки щодо необхідності зазначення обґрунтування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені у постановах Верховного Суду у справі №308/5006/16-ц від 27.02.2019 року та у справі №1522/27468/12 від 07.11.2018 року.
Разом з тим, всупереч указаних вимог законодавства та правових висновків Верховного Суду, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Сама по собі взаємопов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі.
Ухвала суду першої інстанції не містить обґрунтування, які саме обставини можуть бути встановлені при розгляді позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до АТ «Укрсиббанк» про захист прав споживачів фінансових послуг, які неможливо встановити при розгляді позову АТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У порушення вимог ст.251 та 260 ЦПК України суд не проаналізував предмети спорів у справах та підстави позовних вимог, не врахував, що відповідачі не позбавлені можливості у межах розгляду даного позову надати докази виконання ними кредитних зобов'язань та наявності порушень з боку Банку при укладенні договорів, а відтак прийшов до помилкового висновку про неможливість розгляду даної справи до вирішення спору у цивільній справі №489/6636/24.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Колегія суддів вважає, що ухвала про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 379, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсиббанк» задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 жовтня 2024 року скасувати, а цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором направити до Ленінського районного суду міста Миколаєва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий О. В. Локтіонова
Судді Т. В. Крамаренко
О. О. Ямкова
Повний текст постанови складено 22 листопада 2024 року.