Справа № 462/8546/24
провадження 1-кс/462/2066/24
21 листопада 2024 року слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12024141390000847 від 29.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про арешт майна,
встановив:
слідчий СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на: металеву стамеску із дерев'яною рукояткою (довжина 27 см.) та фрагмент металевої викрутки із металевим циліндричним зажимом (довжина 17 см.) із забороною відчуження та користування вказаними речами.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що існує реальна загроза приховування, пошкодження та знищення речей, зазначених у клопотанні.
Слідчий суддя вважав за можливе розглядати клопотання за відсутності слідчого та прокурора, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України і приймаючи до уваги підставне прохання слідчого з цього приводу, викладене у клопотанні, а також за відсутності власника чи володільця майна, оскільки відомості про такого та контактні дані у матеріалах клопотання відсутні.
Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, перевіривши матеріали кримінального провадження № 12024141390000847, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до витягу з кримінального провадження № 12024141390000847 від 29.08.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 28.08.2024 року о 04 год. 20 хв., ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення за рахунок злочинної діяльності, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом злому замка вхідних дверей, проник в приміщення салону дверей «DOOR HOUSE», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює свою діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_6 , звідки таємно викрав майно потерпілої, а саме: ноутбук марки «Mi RedmiBook 16 і5/16/512/MX350/W (JYU4285CN) Grey» вартістю 24 900 грн.; дві дверні ручки марки «SIBA ECO ручка дверна URLA на розетці А03, матовий чорний (66 66)» вартістю 508 грн. 67 коп. без ПДВ за 1 шт., на суму 1017 грн. 34 коп. без ПДВ; три дверні ручки марки «SIBA ЕСО ручка дверна NEMRUT на розетці А04 матовий чорний (66 66)» вартістю 485 грн. 50 коп. без ПДВ за 1 шт., на суму 1456 грн. 50 коп. без ПДВ, всього завдавши потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 27 373 грн. 84 коп., після чого ОСОБА_5 з викраденим майном покинув місце вчинення злочину та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
Крім цього, встановлено, що 27.09.2024 року о 20 год. 13 хв., ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення за рахунок злочинної діяльності, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом злому замка вхідних дверей проник в приміщення студії лазерної епіляції «Мері», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює свою діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_7 , звідки таємно, повторно викрав майно потерпілої, а саме: ноутбук марки «HP EliteBook 830 G5 13.3» IPS FHD Intel і5-7300U 16 RAM 256 SSD Intel HD Graphics 620» вартістю 11 810 грн. та грошові кошти в сумі 2 335 грн., всього завдавши потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 14 145 грн., після чого ОСОБА_5 з викраденим майном покинув місце вчинення злочину та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
Крім цього, встановлено, що 28.09.2024 року о 05 год. 29 хв., ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення за рахунок злочинної діяльності, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, його небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом віджиму вхідних дверей, проник в приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , в якому здійснює свою діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_8 , звідки таємно, повторно викрав майно потерпілої, а саме: грошові кошти в сумі 9 200 грн. та мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9A» 2/32 Gb (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ) вартістю 4 381 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 13 581 грн., після чого ОСОБА_5 з викраденим майном покинув місце вчинення злочину та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
Крім цього, встановлено, що 17.10.2024 року о 06 год. 30 хв., ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення за рахунок злочинної діяльності, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом віджиму вхідних дверей, проник в приміщення закладу харчування (кафе) «Frog and Dog», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , в якому здійснює свою діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_9 , звідки таємно, повторно викрав грошові кошти в сумі 5 956 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на вказану суму, після чого ОСОБА_5 покинув місце вчинення злочину та в подальшому розпорядився грошовими коштами на власний розсуд.
Крім цього, встановлено, що 23.10.2024 року о 05 год. 29 хв., ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення за рахунок злочинної діяльності, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом віджиму вхідних дверей, проник в приміщення магазину «Канцтовари у Мар'яни», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , в якому здійснює свою діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_10 , звідки таємно, повторно викрав майно потерпілої, а саме: ноутбук марки «HP EliteBook 8560р/ 15.6» (1366x768)/ Core i5-2540M/ 8 GB RAM/ 128 GB SSD/ HD 3000» вартістю 8 181 грн.; батарейки марки «GP SUPERCELL 15PL-S2 сольова R6, АА» в кількості 34 шт. вартістю 12,0 грн. за 1 шт., всього на суму 408 грн. без ПДВ; батарейки марки «GP дискова Alkaline Button cell. 1.5V. A76F-U0» в кількості 10 шт. вартістю 20 грн. 20 коп. за 1 шт., всього на суму 202 грн. без ПДВ, завдавши потерпілій ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 8 791 грн., після чого ОСОБА_5 з викраденим майном покинув місце вчинення злочину та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
Крім цього, встановлено, що 05.11.2024 року о 01 год. 48 хв. ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення за рахунок злочинної діяльності, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом віджиму вхідних дверей, проник в приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , в якому здійснює свою діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_11 , звідки таємно, повторно викрав грошові кошти в сумі 16 000 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на вказану суму, після чого покинув місце вчинення злочину та в подальшому розпорядився ними на власний розсуд.
Крім цього, встановлено, що 10.11.2024 о 05 год. 42 хв. ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення за рахунок злочинної діяльності, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, його небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом віджиму металопластикових дверей, проник у приміщення центру видачі товару ТОВ «Епіцентр К», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно, повторно викрав з приміщення мобільний телефон марки «ОРРО» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 вартістю 3 749 гривень, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі, так як був затриманий в приміщенні центру видачі товару працівниками УПО у Львівській області.
14.11.2024 року під час додаткового допиту представника потерпілого ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_12 , стало відомо про те, що 13.11.2024 року приблизно о 19.30 год. вона, знаходячись в підсобному приміщенні (приміщенні складу) центру видачі товарів ТОВ «Епіцентр К», випадково нагнувшись та піднімаючи із підлоги документи, які їй випали з рук, помітила на підлозі під металевим стелажем два предмети, а саме: металеву стамеску та фрагмент викрутки, які не є майном чи власністю центру видачі товарів. Вона вказала, що саме ці два предмети і є знаряддями проникнення невідомої особи чоловічої статі у приміщення центру видачі товарів. Вона їх відсунула в сторону, ближче до себе та сфотографувала (фото цих предметів вона додала). При цьому просить провести огляд та вилучити ці два знаряддя злому дверей.
14.11.2024 року в присутності понятих та за участю представника потерпілого ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_12 проведено огляд місця події, а саме оглянуто складське приміщення центру видачі товару ТОВ «Епіцентр К», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , під час чого було виявлено та вилучено: металеву стамеску із дерев'яною рукояткою (довжина 27 см.) та фрагмент металевої викрутки із металевим циліндричним зажимом (довжина 17 см.).
Як встановлено в ході досудового розслідування, вказані предмети не є майном чи власністю центру видачі товарів ТОВ «Епіцентр К» та є знаряддями проникнення в дане приміщення.
Постановою слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області від 14.11.2024 року вилучені речі визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що під час обшуку, огляду може здійснюватися тимчасове вилучення майна.
Відповідно до вимог ч. 5, 7 ст. 237 КПК України при огляді слідчий, прокурор має право вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з ч. 1 ст. 167, ч. 5 ст. 171 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій статті 167 КПК України майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Дослідженням матеріалів клопотання встановлено, що таке подано в строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Стаття 167 КПК України дає визначення критеріїв, яким повинно відповідати тимчасово вилучене майно. Так, згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, щодо яких є достатні підстав вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Зазначений перелік критеріїв є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Тому, зважаючи на положення ст. 167, 237 КПК України, тимчасово вилучатися можуть лише речі та документи, які відповідають критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України. Інші речі під час огляду не можуть бути тимчасово вилучені. А отже у випадку тимчасового вилучення під час огляду речей, слідчий повинен при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна навести переконливі мотиви, що зазначені речі відповідають критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України та може ставити питання про їх арешт лише з правових підстав, що визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України. Посилатися на інші правові підстави слідчий не може, оскільки, якщо речі не відповідатимуть критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України, вони будуть вважатися такими, що вилучені та зберігаються органом досудового розслідування поза дозволеним законом порядком. Відповідно слідчий суддя не може розглядати таке майно як предмет арешту і накладати на нього арешт.
Положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. ст. 170-174 КПК України, та згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 2 ст. 167 КПК України.
Таким чином, з огляду на положення ч. 2 ст. 167, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Отже, слідчий у клопотанні мав право ставити питання про накладення арешту на вказані речі, з тих підстав, що це майно відповідає критеріям, вказаним у ч. 2 ст. 167, 98 КПК України, тобто з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України.
Слідчий суддя не знаходить у клопотанні про накладення арешту порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Надані слідчим матеріали містять достатньо підстав та підозр вважати, що вилучені в ході проведення особистого обшуку речі можуть бути використано, як доказ у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що вилучені речі, має статус тимчасово вилученого майна та відповідають критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, слідчим доведено, що у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що зазначені речі є речовим доказом, можуть бути приховуваними, пошкодженими, зіпсованими, втраченими, знищеними, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт є обґрунтованим і підлягає задоволенню, оскільки встановлено наявність для цього правових підстав.
Керуючись ст. 131, 132, 167, 170-173, 237, 309 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
клопотання задовольнити.
Накласти арешт на металеву стамеску із дерев'яною рукояткою (довжина 27 см.) та фрагмент металевої викрутки із металевим циліндричним зажимом (довжина 17 см.) із забороною відчуження та користування вказаними речами.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосереднього до Львівського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Оригінал ухвали.