Справа № 308/4603/24
про відмову у відкритті провадження у справі
21.11.2024 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
29.02.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 головуючою суддею визначено Лемак О.В.
Судом у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому закону порядку місце проживання відповідача.
Відповідно до довідки від 13.03.2024 №725/03.4-06, наданої на вказаний запит відділом реєстрації місця проживання департаменту забезпечення надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ужгородської міської ради, згідно з відомостями реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знятий з реєстрації місця проживання з адреси: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В. від 19.03.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду №265 від 18.11.2024 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи №308/4603/24 у зв'язку з тим, що суддя Лемак О.В. відрахована зі штату суду у зв'язку з поданням заяви про відставку згідно з наказом Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2024 №37/02-06.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024 головуючою суддею визначено Світлик О.М.
За таких обставин, матеріали цивільної справи №308/4603/24 слід прийняти до свого провадження.
Разом з тим, під час вирішення питання щодо належних процесуальних дій суду у разі встановлення факту смерті відповідача, що настала до моменту подання позову, слід виходити з визначення цивільної процесуальної правоздатності як передумови виникнення процесуальних відносин між сторонами.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 23 січня 2018 року у справі №489/4072/16-ц (провадження №61-1630св17) висловив правову позицію щодо застосування судом норм процесуального права у випадку смерті відповідача до подання позову до суду.
Відповідно до положень ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
За змістом норми ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Частинами 1, 4 ст. 25 ЦК України встановлено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Виходячи з положень ч. 1ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи у справі (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якими до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов'язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника.
Таким чином, з наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно у разі, коли відповідач у справі на момент відкриття провадження у цивільній справі мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
Тобто, правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у цивільних справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам (засадам) цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Аналізуючи зазначені норми законодавства, враховуючи правову позицію Верховного Суду, слід дійти висновку, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред'явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої на підставі положень ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася.
За вказаних обставин, відкриття провадження у цивільній справі за відсутності у відповідача цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу та відсутність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , даний позов до нього про стягнення заборгованості за спожитий природний газ ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» подано до суду 29.02.2024, тобто після смерті відповідача.
Виходячи з наведеного, враховуючи той факт, що відповідач помер до пред'явлення позову до суду, його цивільна процесуальна правоздатність на цей момент припинилася, тому у відкритті провадження у справі за даним позовом слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 186, 261, 354, 355 ЦПК України,
Прийняти до свого провадження матеріали цивільної справи №308/4603/24 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання) безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик