Справа № 308/18551/24
1-кс/308/6997/24
20 листопада 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
підозрюваного - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12024071030002172, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ужгород, Закарпатської області, українця за національністю, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого в Ужгородській станції екстреної медичної допомоги на посаді старшого лікаря з медицини невідкладних станів центральної оперативної диспетчерської, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,-
Згідно із клопотанням слідчий ОСОБА_7 , просив: застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ужгород, Закарпатської області, українця за національністю, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Свої вимоги мотивував тим, що 17 листопада 2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, керуючись хуліганським мотивом, з метою поширення неправдивих відомостей які утворюють обстановку загального страху, невпевненості та страху у суспільстві, достовірно знаючи, що інформація яку він збирається поширити є неправдивою, розуміючи, що таке повідомлення викличе обстановку страху у населення, вирішив повідомити на спеціальну лінію «102» про замінування ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з прямим умислом, ОСОБА_3 , точно та достовірно знаючи про те, що інформація, яку він збирається поширити є неправдивою, розуміючи, що таке повідомлення викличе обстановку загального страху в населення та порушить громадську безпеку, тим самим усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди громадській безпеці, та бажаючи їх настання, 17 листопада 2024 року о 17 годині 18 хвилин з мобільного телефону марки «Redmi Note 10 PRO» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Водафон» НОМЕР_3 здійснив дзвінок на спеціалізовану лінію «102» та повідомив оператору завідомо неправдиві відомості про замінування Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені братів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 своїми умисними діями, а саме неправдивим повідомленням про замінування, який загрожував загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками, створив обстановку загального страху і невпевненості, породив паніку у відвідувачів та працівників театру, чим порушив безпеку суспільства.
Таким чином ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, тобто саме завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.
Підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Ужгород, Закарпатської області, українець за національністю, громадянин України, з вищою освітою, пенсіонер, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
В ході розгляду клопотання, прокурор ОСОБА_10 клопотання підтримав за обставин та підстав викладених у ньому.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали додані до клопотання дійшла до таких висновків.
Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог п .4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_3 може:
- переховуватися від органу досудового розслідування, оскільки злочин, який інкримінують ОСОБА_3 , є тяжким, а саме завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, за вчинення якого передбачається можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 2 до 6 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь. Це підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває та останній, перебуваючи на свободі, матиме реальну можливість спілкуватися з ними, і таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків даного кримінального провадження. З урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками, та іншими особами, які на даний час не встановлені органом досудового розслідування, тим самим схиляти їх до зміни даних слідству показань. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких;
- знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, чорнових записів, чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з тим що досудове розслідування триває, в органу досудового розслідування є необхідність для відшукання речей і документів, які будуть мати значення для досудового розслідування, а саме тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_3 може знищити, сховати чи спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів для досудового розслідування.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки будучи на волі ОСОБА_3 , й надалі матиме можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, як самостійно, так із іншими невстановленими особами.
Слідчим суддею установлено, що 17 листопада 2024 року до ЄРДР внесені відомості, відносно ОСОБА_3 , про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 259 КК України.
Дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні. Слідчим суддею враховується, вік підозрюваного, він вже є пенсіонером, на утриманні має неповнолітню дитину, займає посаду старшого лікаря з медицини невідкладних станів центральної оперативної диспетчерської, раніше несудимий.
Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків визначених п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України є обґрунтованим, з огляду на установлені дані про особу підозрюваного ОСОБА_3 ,, визнання ним вини і є достатнім для досягнення мети визначеній у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. 177, 179, 194, 309-310 КПК України,
В задоволенні клопотання відмовити.
Обрати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді у вигляді особистого зобов'язання, строком на два місяці, а саме до 15 січня 2025 року.
Відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на першу їхню вимогу;
- повідомляти прокурора, слідчого про зміну місця свого проживання;
Строк дії зазначеної ухвали визначити до 15.01.2025 року.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1