Справа № 301/1883/24
1-кс/301/430/24
"22" листопада 2024 р. слідчий суддя Іршавського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава Закарпатської області клопотання заступника керівника - начальника Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024071100000254 від 23.05.2024 про продовження строку тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженця міста Лисичанськ, Луганської області, фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Берегівського районного суду 19.02.2024 за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з умовним терміном на 1 рік,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України,
Заступник керівника - начальник Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
В обгрунтування клопотання прокурор зазначив, що до Іршавського районного суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12024071100000254 від 23 травня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Іршавського районного суду від 09.10.2014 у справі № 301/1883/24 клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1ст.115КК України, задоволено, строк тримання під вартою продовжено до 24.11.2024 включно.
05 листопада 2024 року стороною обвинувачення письмово повідомлено підозрюваного та захисника про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України. Повідомлення про завершення досудового розслідування 05.11.2024 вручено підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику.
Водночас, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 зволікав при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, старша слідча СВ ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області звернулась до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення ОСОБА_4 з матеріалами досудового розслідування №12024071100000254 від 23.05.2024 у якому останній обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.115 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 11.11.1024 клопотання старшого слідчого СВ Іршавського ВП №1 Хустського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_7 про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024071100000254 від 23.05.2024 за ознаками ч. 1 ст.115 КК України задоволено, підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено строк для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № 12024071100000254 від 23.05.2024, а саме 4 (чотири) робочі дні в період часу з 09.00 до 18.00 години, а саме в строк з 12.11.2024 до
15.11.2024 включно, тобто з наступного дня після проголошення ухвали на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, після спливу якого ОСОБА_4 вважатиметься таким, що реалізував своє право на доступ до матеріалів досудового розслідування.
Наразі, склались обставини, за яких виникла необхідність в продовженні строку тримання під вартою, адже строк тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 24.11.2024.
Як встановлено вказаному кримінальному провадженню присвоєно номер судової справи № 301/3894/24, головуючою суддею визначено ОСОБА_8 . Також, з'ясовано, що наразі судовий розгляд призначено головуючою суддею на 27.11.2024, згідно копії судової повістки.
З урахуванням наведеного виникла необхідність у вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, оскільки строк тримання під вартою спливає 24.11.2024.
За результатами встановлення фактичних обставин викладених в підозрі та формулюванні обвинувачення викладеного в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_4 , останній обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України при наступних обставинах.
Встановлено, що в період дії іспитового строку визначеного вироком Берегівського районного суду від 19.02.2024 у справі № 297/4531/23 від 19 лютого 2024 року, близько 18 години 20 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись в будинку, за адресою АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час розлиття спиртних напоїв з ним, дізнався, що до нього повинна зайти ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка була співмешканкою ОСОБА_4 та з якою останній напередодні посварився. Тоді, ОСОБА_4 , з метою уникнення прямих свідків, попросив ОСОБА_9 залишити його на одинці в будинку, оскільки хоче зустрітись зі своєю співмешканкою з метою спілкування та примирення, після чого ОСОБА_9 покинув місце свого проживання. Залишившись наодинці в будинку, ОСОБА_4 почув голос ОСОБА_10 , яка кликала власника будинку - ОСОБА_9 та сховався за вхідний отвір (арку) будинку. В подальшому, дочекавшись коли до кухні будинку зайшла ОСОБА_10 , ОСОБА_4 вийшов до неї, розпочавши розмову щодо примирення. В ході розмови між потерпілою та ОСОБА_4 виникла словесна суперечка під час якої ОСОБА_10 повідомила про своє небажання подальшого спільного проживання, підтвердивши наявний факт нових стосунків з іншим чоловіком. Після почутого, ОСОБА_4 схопив за кисті обох рук потерпілу та притис останню до стіни біля дверного отвору кухні будинку. Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та психологічних переживань, на ґрунті ревнощів, ОСОБА_4 реалізовуючи умисел на позбавлення життя своєї співмешканки, розуміючи, що здійснює посягання на її життя, передбачаючи, що наслідком його протиправного діяння буде смерть потерпілої, бажаючи настання таких наслідків, взяв зі столу кухні ніж та цілеспрямовано наніс 10 колото-різаних проникаючих поранень в ділянки правої половини грудей та черева, які призвели до ушкодження правої легені, діафрагми, печінки, брижі та петель кишок, в результаті чого остання 23.05.2024 померла. Зокрема, згідно висновку експерта № 103-і від 05.09.2024 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримала наступні наскрізні тілесні ушкодження у вигляді: наскрізного ушкодження грудинно-реберної частини діафрагми на 2 см дозовні вправо від серединної лінії з інфільтративно-деструктивним крововиливом, наскрізного ушкодження реберної частини діафрагми справа за задньою підпахвинною лінією з інфільтративно-деструктивним крововиливом, наскрізного ушкодження реберної частини діафрагми справа за середньою підпахвинною лінією з інфільтративно-деструктивним крововиливом, крововиливи у підшкірно-жирову клітковину грудної клітки у проекції 8-9 ребер справа за середньою підпахвинною лінією та 10-11 ребер справа за лопатковою лінією, наскрізного ушкодження стінки (м'язи, вісцеральний листок плеври) у 8-9 міжребір'ї справа, за середньою підпахвинною лінією, наскрізного ушкодження стінки (м'язів, вісцеральний листок плеври) у 10-11 міжребір'ї справа за лопатковою лінією, наскрізних ушкоджень паріетального листка плеври справа, клапанний правобічний гемопнемоторак, наскрізного ушкодження 10 сегменту правої легені, ушкодження петлі тонкої кишки інфільтратративно- деструктивним крововиливом, наскрізного дефекту брижі тонкої кишки з маснішим крововиливом, ушкодження кореня брижі справа з крововиливом, ушкодження капсули та паренхіми печінки у лівій частці по передній поверхні з крововиливом, ушкодження капсули та паренхіми задньої частини діафрагмальної поверхні правої частки печінки, ушкодження капсули та паренхіми печінки задньої частини діафрагмальної поверхні правої частки, крововилив у товщу великого поперекового м'язу.
Тілесні ушкодження у вигляді рани шкірних покривів передньої черевної стінки у епігастрію справа у проекції 9-го ребра, що проникає у черевну порожнину з наскрізним ушкодженням хрящової частини реберної дуги, грудинно-реберної частини діафрагми та паренхіми лівої частки печінки, рани шкірних покривів передньої черевної стінки за серединною лінією, що проникає у черевну порожнину з ушкодженням брижі тонкої кишки, рани шкірних покривів у верхній третині передньої черевної стінки за лівою пригрудинною лінією, що проникає у черевну порожнину з ушкодженням петлі тонкої кишки, рани шкірних покривів пупкової ділянки, що проникає у черевне порожнину з ушкодженням кореня брижі кишок, рани шкірних покривів за задньою підпахвинною лінією справа, що проникає у плевральну порожнину з ушкодженням м'язів та паріетального листка плеври у 8-9 міжребір'ї з ушкодженням 10 сегменту правої легені та ушкодженням капсули і паренхіми задньої частини діафрагмальної поверхні правої частки печінки, рани шкірних покривів за лопатковою лінією справа, що проникає у черевну порожнину справа з ушкодженням 10-11 міжреберного проміжку з ушкодження капсули та паренхіми задньої частини діафрагмальної поверхні правої частки печінки, ран шкірних покривів у верхній третині правого стегна по зовнішній поверхні, рани шкірних покривів на рівні гребня лівої клубової кістки дещо нижче від нього, рани шкірних покривів тильної поверхні лівої кисті, нижче рівня променево-зап'ясткового суглобу, рани шкірних покривів тильної поверхні лівої кисті (на 0,7 см нижче від рівня описаної вище рани), рани шкірних покривів зовнішньої поверхні у нижній третині правого передпліччя, рана шкірних покривів в проекції 5-6 ребер, справа від серединної лінії могли утворитися незадовго до настання смерті. Враховуючи рівні гладкі краї ран, наявність одного гострокутнього кінця, а протилежного ІІ-подібного кінця, велику глибину ранового каналу, переважання глибини ран над їх довжиною і шириною, а також характер ушкоджень на одязі, зроблено висновок, що наявні ушкодження в ділянках черева та грудей спричинені однобічно гострим колючо-ріжучим знаряддям типу ножа. Проведеним медико-криміналістичним дослідженням клаптів шкіри контактно-дифузним методом встановлено наявність ділянок відкладень сполук заліза. Зважаючи на результати судової медико-криміналістичної експертизи (проведеної в рамках вказаної судово-медичної експертизи) констатовано, що всі виявлені на трупі ушкодження утворилися не менше ніж 10 ударів гострим пласким колючо - ріжучим предметом типу клинка ножа, який мав гостре лезо та тонкий обушок товщиною близько 0,1см. Зважаючи на однотипний характер ран, не виключається, що вони утворені від дії одного знаряддя травми. Беручи до уваги переважні розміри основних розрізів не виключається, що найбільша ширина клинка на рівні занурення складала біля 1.5 см. Враховуючи напрямок ранових каналів забруднення кров'ю поверхонь шкірних покривів грудей та черева, просочування кров'ю частин одягу нижче рівня поранень, можна припустити, що потерпіла в момент нанесення ударів та деякий час після цього могла знаходитися у вертикальному положенні тіла. При цьому, тілесні ушкодження у вигляді проникаючих поранень черевної порожнини з ушкодженням діафрагми, брижі, петлі кишок, печінки і розвитком гемоперитонеуму, проникаючого поранення грудної порожнини з ушкодженням правої легені та розвитком гемотораксу, масивної крововтрати (від внутрішньої та зовнішньої кровотечі) мають ознаки тілесних ушкоджень, небезпечних для життя і за ступенем тяжкості такі слід кваліфікувати, як тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя, згідно п. 2.1.3 «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995. Зважаючи на локалізацію, поширеність та ступінь прояву виявлених на трупі ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, останні не характерні для падіння на площині з наданням чи без надання тілу прискорення. Виявлені при судово-медичній експертизі група ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді проникаючих поранень черевної порожнини з ушкодженням брижі, петлі кишок, печінки та гемоперитонеуму проникаючого поранення грудної порожнини з ушкодженням правої легені та гемопневмотораксу, масивної крововтрати знаходяться в прямому причинно- наслідковому зв'язку з настанням її смерті. Причиною смерті ОСОБА_10 стали проникаючі колото-різані поранення правої половини грудей та черева з ушкодженням правої легені, діафрагми, печінки, брижі та петель кишок, що супроводжувалося внутрішньою (правобічний гемоторакс, гемоперитонеум) та зовнішньою кровотечею, яка зумовила гостру масивну крововтрату. За таких обставин, встановлено наявність достатніх доказів для пред'явлення 29.10.2024 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 24.05.2024 ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального Кодексу України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати підозру, висунуте обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України обґрунтованими.
Звертаючись із даним клопотанням сторона обвинувачення вважає, що у клопотанні містяться переконливі докази, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може переховуватися від суду, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, окрім, того вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_4 скоїв в період дії іспитового строку визначеного вироком Берегівського районного суду від 19.02.2024, згідно з яким за ч.4 ст.185 КК України призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі із застосувань положень ст.75 КК України, встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік, тому у разі визнання ОСОБА_4 винним за ч.1 ст. 115 КК України останньому загрожуватиме признання міри покарання у виді позбавленні волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, тобто існує ймовірність притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, а очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування, при цьому таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права; співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим; ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки за обвинувальним актом інкримінується вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.115КК України вчиненого в період порушення порядку відбування покарання з випробуванням; може впливати на свідків та потерпілих в даному кримінальному провадженні, які на даній стадії ще не були допитані, враховуючи специфіку скоєного злочину, а також обставини кримінального провадження, які стали їм відомі в ході здійснення досудового розслідування, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема знаходячись на волі обвинувачений ОСОБА_4 зможе використовуючи свої зв'язки координувати дії засобами, які мають можливість впливати на викривлення зазначених даних для кримінального провадження шляхом погрози та тиску на учасників, сторін кримінального провадження, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджанням судовому слідству, а тому вважаю доведеним, що на час розгляду поданого клопотання ризики, які стали підставою для обрання такого заходу як тримання під вартою, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, оскільки застосований захід забезпечення кримінального провадження з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, тому не вбачаю підстав для застосування менш суворим запобіжних заходів та вважаю за необхідним клопотати перед судом продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав викладених у клопотанні та враховуючи надані докази, просила продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 терміном на 60 діб, без можливості застосування застави у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він вину визнає, не заперечив щодо задоволення клопотання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 не заперечує щодо задоволення даного клопотання.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, дослідивши клопотання та наданні докази, слідчий суддя дійшов висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
У порядку ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
До Іршавського районного суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12024071100000254 від 23 травня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Підготовче судове засідання призначено на 27.11.2024.
Ухвалою слідчого судді від 09.10.2024 продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком до 24 листопада 2024 року включно.
Слідчий суддя при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу бере до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Санкція відповідної частини статті передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років та даний злочин за ступенем тяжкості є особливо тяжким. Крім цього, враховуючи тяжкість покарання те, що у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні даного злочину йому може бути призначено покарання від семи до п'ятнадцяти років позбавленні волі, крім цього, вчинив вказаний злочин, яким заподіяв смерть іншій людині, також те, що ОСОБА_4 раніше засуджений вироком Берегівського районного суду від 19.02.2024 за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з умовним терміном на 1 рік, тобто, вчинив кримінальне правопорушення під час дії іспитового строку. Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 знаходячись на волі може здійснити дії передбачені частиною першою статті 177 КПК України, а саме: ухилитись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчиняти інше кримінальне правопорушення, в останнього відсутні стійкі соціальні зв'язки, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Усі наведені обставини у їх сукупності, не зменшують ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, з врахуванням його особистості, істотно підвищують ступінь і характер суспільної небезпеки діяння, а наявні у матеріалах клопотання дані підтверджують наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, зухвалий характер умисних протиправних дій, в яких він обвинувачується, не дають достатніх підстав застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого за вказаних обставини справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді не є надмірними та такими, що принижують його гідність у розмінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Усі наведені обставини у їх сукупності, не зменшують ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, зухвалий характер умисних протиправних дій, в яких він обвинувачується, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Таким чином, наявні підстави для продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на строк до 60 днів до 17.01.2025 включно.
Відповідно до ч. 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи спосіб вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_4 , передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України обставини, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів та обчислюється з моменту затримання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 182, 183, 193-197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника керівника - начальника Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024071100000254 від 23.05.2024 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанськ, Луганської області, фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , строком до 60 днів до 17.01.2025 включно.
Строк дії ухвали закінчується 17.01.2025 включно.
Ухвала слідчого судді щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 для виконання передати до відділення поліції №1 Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя
Іршавського районного суду : ОСОБА_1