Справа № 301/3930/24
2/301/1788/24
"22" листопада 2024 р. м. Іршава
Суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Бобик О.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за законом,
в с т а но в и в:
21.11.2024 до Іршавського районного суду Закарпатської області надійшов вказаний позов (справа № 301/3930/24). За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Бобик О.І.
За результатами вивчення позовної заяви та доданих до неї документів суд встановив підстави для визнання подання цього позову зловживанням процесуальними правами.
Як встановлено, 19.11.2024 ОСОБА_1 подала до суду ідентичну позовну заяву (справа № 301/3897/24) із вимогами до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за законом.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Бобик О.І.
Ухвалою від 21.11.2024 вказану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору. Також додані копії до позовної заяви не завірені належним чином та не додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї для відповідачів.
Крім того, 20.11.2024 ОСОБА_1 подала до суду ідентичну позовну заяву (справа № 301/3906/24) із вимогами до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за законом.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Пітерських М.О.
Ухвалою від 21.11.2024 вказану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.
Суд звертає увагу, що усі три подані позови заявлені до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Крім того, усі три позови подано без сплати судового збору у короткий проміжок часу.
Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово подавала до суду заяви з аналогічним колом учасників, з тим самим предметом та з однакових підстав.
Встановлені обставини є підставою для визнання зловживанням процесуальними правами ОСОБА_1 з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями.
Ст.44 ЦПК України визначає обов'язок учасників судового процесу та їхніх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша цієї статті).
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями (п.2 ч.2 ст.44 ЦПК).
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.3,4 ст.44 ЦПК).
З огляду на встановлені обставини (подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав без дотримання вимог ст.175, 177 ЦПК, приходжу до висновку, що подання даної заяви в розумінні ст.44 ЦПК є зловживання позивачем процесуальними правами, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, а тому така заява підлягає поверненню заявнику на підставі ч.3 ст.44 ЦПК України.
Відповідно до п.1 ст.148 ЦПК суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Враховуючи установлений факт зловживання процесуальними правами позивачем, що полягає у неодноразовому зверненні до суду з аналогічним позовом до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, приходжу до висновку про необхідність вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами позивачем застосування до позивача заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028,00 грн.
Ч.5 ст.148 ЦПК України передбачено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Керуючись ст.ст. 43, 44, 148, 175, 177, 185, 258-260, 353 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за законом - повернути.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету штраф в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028,00 грн.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1
Стягувач: Державна судова адміністрація, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100; юридична адреса: 01021 м. Київ, вул. Липська, 18/5.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом, дійсна для пред'явлення до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.11.2024.
Суддя Іршавського
районного суду: О. І. Бобик