Справа № 727/9714/23
Провадження № 2/727/285/24
07 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі
головуючої судді Літвінової О.Г.
з участю секретаря судового засідання ОЛещинської А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник позивачів адвокат Якобишена Тетяна Дмитрівна до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Чернівецька міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору оренди землі, визнання недійсним договору дарування, визнання права власності на спадкове майно, витребування майна з чужого незаконного володіння,
сторони провадження
адвокат Якобишена Т.Д.
адвокат Лопух С.В.
встановив:
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах якої виступає адвокат Якобишена Тетяна Дмитрівна звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Чернівецької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності визнання недійсним договору оренди землі, визнання недійсним договору дарування та визнання права власності на спадкове майно витребування майна з чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позовних вимог, посилаються на те, що вони як позивачі є доньками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_7 змінилося на « ОСОБА_8 ». Їхня мати ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому вони є такими, що прийняли спадщину після смерті матері. ОСОБА_3 є рідним братом їхньої покійної матері та сином ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що є батьками їхньої матері. ОСОБА_11 є матір'ю ОСОБА_10 та прабабусею позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Прабабуся ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Та на момент смерті ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_10 як донька була зареєстрована та проживала в житловому будинку по АДРЕСА_1 , що і став спадковим майном. ОСОБА_10 після смерті ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 вступила в управління спадковим майном, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 . Для підтвердження наявності спадкової справ після смерті ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 адвокатом Якобишеною Т. Д. направлено до Першої чернівецької державної нотаріальної контори адвокатський запит № 308 від 19.08.2022 року із проханням повідомити: чи існує відкрита спадщина після смерті ОСОБА_12 . яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Бабуся ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадкоємцями після смерті бабусі ОСОБА_10 є ОСОБА_3 та вони позивачі, діти ОСОБА_6 , яка померла до відкриття спадщини, що надає їм позивачам по справі право на спадкування 1/2 частини спадкового майна у порядку представлення. Спадковим майном після смерті бабусі ОСОБА_10 є житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який побудовано покійною до 1992 року та в якому бабуся була зареєстрована з 08.02.1958 року по 07.10.2020 року, тобто по день смерті. Тобто їм із сестрою після смерті бабусі належить по 1/2 частці житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та відповідачу- ОСОБА_3 - 1/2 частка житлового будинку. Отримавши відповіді на адвокатські запити їм стало відомо, що ОСОБА_3 обманним шляхом оформив на своє ім'я житловий будинок, який належав їхній покійній бабусі. Тобто житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами № 5, якому рішенням Чернівецької міської ради № 587/27 від 09.12.2020 р. присвоєно АДРЕСА_2 був спадковим майном після смерті ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . 28 жовтня 2021 року між Чернівецькою міською радою та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі № 11732 за вище зазначеною адресою. Даний договір вважаєм недійсним, оскільки при його укладенні не враховано, що ОСОБА_2 також зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , а будинок є спадковим майном. Разом з цим на момент укладення договору оренди земельної ділянки в будинку номер 5, якому рішенням Чернівецької міської ради № 587/27 від 09.12.2020 року присвоєно № 19, була зареєстрована позивачка ОСОБА_2 , тобто остання також мала надавати згоду щодо прийняття рішень, щодо зміни поштової адреси, а також щодо розпорядження земельною ділянкою, укладення договору оренди землі. 22 листопада 2021 року Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації на ім'я ОСОБА_3 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_2 відповідно до якого вбачається, що вбачається, що будинковолодіння по АДРЕСА_2 , складається з житлового будинку ліг. А загальною площею 89,40 кв.м., житловою - 45,80 кв.м. 2010 року побудови, сараю літ. Б 2010 року побудови, сараю літ. В 2012 року побудови, сараю літ. Г 2012 року побудови, літньої кухні літ. Д 2012 року побудови, сараю літ. Е 2012 року побудови, сараю літ. Ж 2012 року побудови, вбиральні літ. З, огорожі № 1-3 та вигрібної ями літ. І. Також вбачається, що житловий будинок по господарські будівлі та споруди зазначені в технічному паспорті, який виготовлено 22 листопада 2021 року Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації на ім'я ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_2 , де зазначені роки побудови 2010-2012 р., та в технічному паспорті, який виготовлено 17 листопада 2020 року Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації по вулиці Глинницькій в місті Чернівці, де рік побудови зазначено 1900 р., 1965 р., 1975 р., 1985 р. є одні і ті ж, а площа житлового будинку літ. А загальна площа будинку з 88,30 кв.м на 89,40 кв.м., житловою 44,70 кв.м, на 45,80 кв.м змінена виключно через демонтаж кахельних пічок. Житловий будинок по АДРЕСА_2 (5 до упорядкування поштової адреси) в місті Чернівці є старим будинком, який побудовано в 1900 році як і по господарські будівлі та споруди , які збудовані в 1965,1975, 1985 роках. 24 грудня 2021 року ОСОБА_3 подарував вищевказаний житловий будинок по АДРЕСА_2 своїй доньці ОСОБА_4 . Тобто, відповідач, ОСОБА_3 , незважаючи на те, що будинок по АДРЕСА_3 є спадковим майном, а фактична дата його побудови 1900 рік, незаконно оформив право власності виключно на своє ім'я та розпорядився подарувавши відповідачці ОСОБА_4 . Тому просять суд скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на житловий будинок по АДРЕСА_2 , номер запису про право власності: 45765099, яке зареєстровано 16.12.2021 року державним реєстратором Карвацькою Галиною Федорівною. Визнати недійсним договір дарування від 24 грудня 2021 року, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на дарування житлового будинку по АДРЕСА_2 , який посвідчено приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Олійник І.М. та зареєстрований за реєстром № 10765. Встановити юридичний факт, що ОСОБА_10 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - НОМЕР_1 право власності на спадкове майно, а саме - 1/4 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 , яке складається з житлового будинку літ. А1 загальною площею 88,30 кв.м., житловою - 44,70 кв.м. 1900 року побудови, прибудови літ. а2 1900 року побудови, прибудови літ. А З 1900 року побудови, терасси літ. а4 1900 року побудови, сараю літ. Б 1975 року побудови, сараю літ. В 1975 року побудови, сараю літ. Г 1985 року побудови, літньої кухні літ. Д 1975 року побудови, сараю літ. Е 1965 року побудови, сараю літ. Ж 1965 року побудови, вбиральні літ. З 1975 року побудови, огорожі № 1-3, як спадкоємця за правом представлення після смерті ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на спадкове майно, а саме - 1/4 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 , яке складається з житлового будинку літ. А1 загальною площею 88,30 кв.м., житловою - 44,70 кв.м. 1900 року побудови, прибудови літ. а2 1900 року побудови, прибудови літ. АЗ 1900 року побудови, терасси літ. а4 1900 року побудови, сараю літ. Б 1975 року побудови, сараю літ. В 1975 року побудови, сараю літ. Г 1985 року побудови, літньої кухні літ. Д 1975 року побудови, сараю літ. Е 1965 року побудови, сараю літ. Ж 1965 року побудови, вбиральні літ.З 1975 року побудови, огорожі № 1-3, як спадкоємця за правом представлення після смерті ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Визнати недійсним Пункт 26 рішення Чернівецької міської ради «Про розгляд звернень громадян щодо поновлення договорів оренди землі, надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішень з цих питань» № 320 від 30.06.2021 року, яким надано ОСОБА_3 , дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , орієнтовною площею 0,1000 га в оренду терміном на 5 (п'ять) років для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код 02.01) (для обслуговування існуючого житлового будинку). Визнати недійсним Пункт 68 рішення Чернівецької міської ради «Про розгляд звернень громадян щодо поновлення та укладення на новий строк договорів оренди землі, надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення, надання в оренду земельних ділянок та визнання припиненими договорами оренди землі» № 501 від 07.10.2021 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення та надано ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 площею 0,01000 га, кадастровий номер: 7310136300:16:001:0329 в оренду терміном на 5 років для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код 02.01) (обслуговування існуючого житлового будинку). Визнати недійсним договір оренди землі № 11732 від 28 жовтня 2021 року укладений між Чернівецькою міською радою та ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 площею 0,01000 га, кадастровий номер: 7310136300:16:001:0329.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.09.2023 року відкрито загальне позовне провадження.
Від представника відповідача ЧМР надійшов відзив на позовну заяву в якій просить відмовити в задоволені позовних вимог щодо ЧМР. Зазначаючи що, Чернівецька міська рада є повноважним суб'єкта розпоряджатися землями комунальної власності, у тому числі приймати рішення про передачу таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтями 116, 118 Земельного Кодекс України, за нормами, установленими статтею 121 ЗК України. Так, 13.05.2021р. до міської ради звернувся ОСОБА_3 із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою на АДРЕСА_2 , орієнтованою площею 0,1000га, до заяви було надано копії 1, 2 та 11 сторінок свого паспорта, копії довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, графічні матеріали, копія документа, який підтверджує право власності на нерухоме майно. Крім того 20.08.2021р. до міської ради звернувся ОСОБА_3 із заявою про надання в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_2 , орієнтованою площею 0,1000га, до заяви було надано копії 1,2 та 11 сторінок свого паспорта, копії довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, графічні матеріали, копія документа, який підтверджує право власності на нерухоме майно. Оскільки, відповідальність за подання відомостей та документів несе сам заявник, в даному випадку ОСОБА_3 , підстави для відмови у внесенні проекту рішення на засідання міської ради, відсутні. На підставі рішення Чернівецької міської ради від 07.10.2021р. №501 був укладений договір оренди землі №11732 від 28.10.2021р., який Позивачі просять визнати недійсним. Договір оренди підписаний сторонами, що свідчить про їх волевиявлення укладення зазначеного вище договору на тих умовах, які викладені в ньому. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Договір оренди землі від 28.10.2021р. №11732 укладався на підставі рішення Чернівецької міської ради від 07.10.2021 р. №501, яким передбачено, ОСОБА_3 впродовж 90 календарних днів з дня прийняття цього рішення укласти з Чернівецькою міською радою договір оренди землі та сплатити кошти за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті оренд плати за землю, відповідно до умов договору. Отже, оскаржувані позивачами рішення міської ради від 30.06.2021 №320 та від 07.10.2021р. №501 були прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі поданих ОСОБА_3 документів, договір оренди від 28.10.2021р. №11732 укладався на підставі вищевказаних рішень. Щодо вимоги позивачів про стягнення з відповідачів судових витрат в сумі 22984,80 грн. зазначають, що надані позивачем документи не містять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у кожному конкретному випадку. На підставі викладеного вище, вважають, що достатніх доказів на підтвердження незаконності рішень міської ради від 30.06.2021р. №320 та від 07.10.2021р. №501 позивачами не надано, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.
Ухвалою суду від 23.11.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача ОСОБА_14 в судове засідання з'явилася, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача ЧМР в судовому засіданні позов, щодо позовних вимог до ЧМР не визнала, з підстав викладених у відзиві просила в позовних вимог відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_15 в судовому засіданні не визнав поновні вимоги, надав пояснення відповідно відзиву та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що вона до моменту смерті своєї бабусі проживала разом з нею. Будинок, був побудований ще до її народження. Будь-яких добудов вчинено не було. Вже після подання заяви про отримання спадщини вона дізналась, що будинок був переоформлений відповідачами.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні повідомила, що вона вносила будинок по АДРЕСА_1 в базу даних. Відповідно до інструкції нею були внесені всі споруди, які вона бачила. Були зміни в законодавстві і відповідно до них, нею був внесені добудови. Будь-яких порушень нею допущено не було.
Вислухавши пояснення сторін, свідків по справі дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є доньками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .
Після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_7 змінилося на « ОСОБА_8 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 .
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 .
Батьками ОСОБА_17 є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 .
Відповідно до архівної довідки № 1/2067 від 04.12.2020 року вказано, що в документах архівного фонду «Книги актів цивільного стану (метричні книги) нинішньої Чернівецької області» в книзі реєстрації актів про народження громадян м. Чернівці (примарія) Чернівецької області є відомості про те, що ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_18 , донька ОСОБА_19 , 33 років та ОСОБА_20 ( ОСОБА_21 ), 29 років. Тому, ОСОБА_11 є матір'ю ОСОБА_10 та прабабусею позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Та на момент смерті ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_10 як донька була зареєстрована та проживала в житловому будинку по АДРЕСА_1 , відповідно дане майно є спадковим.
Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) ОСОБА_10 є такою, що прийняла спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_11 .
ОСОБА_10 після смерті ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 вступила в управління спадковим майном, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 , що підтверджується інвентаризаційною справою від 17.04.1985 року.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1266 ЦК України).
Відповідно до ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Стаття 1261 ЦК України визначає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частина 3 статті 1268 ЦК України визначає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з п.п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, положення зазначеного Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої цього Кодексу «Спадкове право» застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року судам слід звернути увагу, що на час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини).
Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР.
Тому, щодо позовної вимоги про встановлення юридичного факту, що ОСОБА_10 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 слід задовольнити.
Як вбачається з матеріалів справи, право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 не було зареєстровано на ОСОБА_10 на момент її смерті.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У статті 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті(стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України, позивач, як єдиний спадкоємець після смерті свого рідного брата є спадкоємцем всіх прав та обов'язків, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності, приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Відповідно до статей 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.
У разі не передання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві(частина 5 пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року N 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»).
Частиною 4 ст. 5 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
З огляду на передбачене Законом, право на звернення до органу приватизації є особистим майновим правом суб'єкта, тісно пов'язане з ним, та реалізація якого залежить від його особистої волі, а тому таке право припиняється зі смертю даного суб'єкта права.
З документів, що надані стороною позивача в підтвердження своїх позовних вимог, не вбачається факту отримання (реєстрації) органом приватизації будь-яких заяв від померлого щодо приватизації спірного будинку. Будь-яких інших документів, які б свідчили про наявність права власності за померлими також надано не було.
За таких обставин суд дійшов висновку, що за життя ОСОБА_11 , не розпочала процедуру приватизації, не реалізувала своє право на звернення до відповідного органу приватизації із заявою про приватизацію, що було її особистим правом та припинилось з її смертю.
Пленум Верховного Суду України в частині п'ятій пункту 13 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності зазначив, що в разі не передання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.
Право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду названим органом у строк, передбачений чинним законодавством.
У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.
Статтею 4 Цивільного-процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до змісту ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України.
Статтею 12 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом.
Як вбачається з вищенаведеного, обов'язковою умовою переходу права вимоги у порядку спадкування до спадкоємців про визнання за ними права власності на будинок є звернення спадкодавця до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою.
Жодних належних та допустимих доказів суду не представлено.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову в інших частинах позовних вимог за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 2-5,10,18,76-83, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник позивачів адвокат Якобишена Тетяна Дмитрівна до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Чернівецька міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору оренди землі, визнання недійсним договору дарування, визнання права власності на спадкове майно, витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити частково.
Встановити факт, що ОСОБА_10 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подана апеляція протягом 30 днів з дня його проголошення, а в разі оголошення вступної та резолютивної частини протягом 30 днів з дня виготовлення рішення в повному обсязі до Чернівецького апеляційного суду.
Рішення в повному обсязі буде виготовлене 17.11.2024 року.
СУДДЯ О.Г.Літвінова