Провадження № 2/639/2176/24 Справа № 639/7629/24
22 листопада 2024 року м. Харків
Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Марченко В.В., розглянувши питання можливості відкриття провадження у цивільній справі № 639/7629/24
позивачі: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 )
відповідач: Держава Російська Федерація (суб'єкт міжнародних відносин) в особі міністерства юстиції російської федерації, як орган цієї держави, який має право здійснювати представництво цієї держави при розгляді справ у судах України (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 )
про відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 в інтересах себе та в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до держави Російська Федерація (суб'єкт міжнародних відносин) в особі міністерства юстиції російської федерації, як орган цієї держави, який має право здійснювати представництво цієї держави при розгляді справ у судах України, в якому просить:
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 35 000 євро, що складає еквівалент 1569634, 50 грн.;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 35 000 євро, що складає еквівалент 1569634, 50 грн.;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 35 000 євро, що складає еквівалент 1569634, 50 грн.
Позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України:
- п. 5, ч. 3, ст. 175 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано доказів завдання моральної шкоди.
Також позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України відповідно до якої, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон) унормовано, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Приписами ч. 1, ст. 3 Закону України про судовий збір визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з 01.01.2023 року судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420, 00 грн.).
Однак, доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі позивачем до суду не надано.
Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає себе звільненим від сплати судового збору у всіх судових інстанціях на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".
Суд не погоджується з такими доводами, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків. Тлумачення ч. 3с т. 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб'єктивних прав та обов'язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту. Так, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України).
Водночас, зі змісту п. 22 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" вбачається, що передбачена законодавцем пільга щодо сплати судового збору пов'язується не з наявністю самого по собі факту завдання майнової та/або моральної шкоди у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, а обмежується тими випадками завдання шкоди особі, коли внаслідок дій держави-агресора у житті людини мали місце одна або декілька наступних подій: вимушене переселення з тимчасово окупованих територій України, загибель, поранення, перебування в полоні, незаконне позбавлення волі або викрадення, порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Однак, доказів настання для позивача одного або декількох з наведених вище наслідків збройної агресії відповідача проти України матеріали справи не містять.
Враховуючи наведене та зважаючи на те, що інших визначених Законом підстав звільнення позивача від сплати судового збору не наведено, судовий збір за її подання має бути сплачений у встановлених законом порядку і розмірі.
Відповідно до вищевикладеного та вимог ч. 1, ст. 185 ЦПК України позовна заява має бути залишена без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом направлення до Жовтневого районного суду м. Харкова доказів завдання моральної шкоди та оригінал квитанції про сплату судового збору у належному розмір.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до держави Російська Федерація (суб'єкт міжнародних відносин) в особі міністерства юстиції російської федерації, як орган цієї держави, який має право здійснювати представництво цієї держави при розгляді справ у судах України про відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Недоліки поданої позовної заяви мають бути усунуті протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Марченко