Справа № 183/10701/24
№ 1-кп/183/1900/24
22 листопада 2024 року Дніпропетровська обл.,
м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62023170030000586 від 12.05.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжин, Чернігівської обл., громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В обвинувальному акті зазначено, що солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її в посаді кулеметника 3 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), близько 08 год. 00 хв. 23.01.2023 самовільно залишив пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), та перебував за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, ввірених йому за посадою, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв та знаходився за межами військової частини до 25.09.2024.
Таким чином ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке кваліфікується як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах воєнного стану.
В судовому засідання обвинувачений заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з його бажанням продовжувати військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , командир якої надав згоду на зарахування його до цієї військової частини.
В судовому засіданні прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з його бажанням продовжувати військову службу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Вказане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим вперше.
В судовому засіданні та у своєму письмовому клопотанні обвинувачений підтвердив своє бажання продовжувати військову службу в військовій частині НОМЕР_1 .
Письмовою згодою № 1154 від 11.11.2024 р. командир військової частини НОМЕР_2 свою згоду на подальше проходження військової служби обвинуваченим в цій військовій частині.
На підставі викладеного, враховуючи те, що обвинувачений вперше вчинив злочин, передбачений ст. 407 КК України добровільно звернувся до суду з клопотанням про свій намір повернутися до місця служби для продовження проходження військової служби, та за наявності згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. У зв'язку з чим кримінальне провадження підлягає закриттю.
Речові докази, процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Щодо обвинуваченого застосований запобіжний захід у виді триманні під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У зв'язку з тим, що обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо нього підлягає закриттю, то застосований щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою припиняє свою дію з моменту постановлення відповідної ухвали.
Враховуючи викладене обвинуваченого слід звільнити з-під варти в залі суду.
Керуючись ст. ст. 100, 284, 286, 314 КПК України, ч. 5 ст. 401 КК України, суд -
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170030000586 від 12.05.2024 р. за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, - закрити.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 після набрання цієї ухвали законної сили невідкладно прийняти ОСОБА_5 на військовій службі у військову частину НОМЕР_1 .
Зобов'язати ОСОБА_5 не пізніше 72 годин після набрання цієї ухвали законної сили прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.
ОСОБА_5 звільнити з-під варти в залі судового засідання.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1