Справа № 234/16951/15-ц
Провадження № 2/202/2077/2024
Іменем України
14 листопада 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Мачуського О.М.
за участю секретаря судового засідання - Карасьової Г.І.,
представника позивача - адвоката Лозового І.О.,
представника відповідача - адвоката Ракущинця А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, -
12.10.2015 р. ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області із позовом до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні.
Позовна заява мотивована тим, що 10.10.2014 року він та ОСОБА_2 уклали попередній договір купівлі-продажу жилого будинку з допоміжними будівлями та спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Даний договір посвідчено державним нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори Фареник О.О. та зареєстровано у реєстрі №2-4162. Згідно умов вказаного договору, позивач сплатив ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 25000 гривень під час підписання договору, а решту грошей, в сумі 25000 гривень, він зобов'язався сплатити ОСОБА_2 до 10.10.2015 року, під час підписання Основного договору. Він, будучі впевненим в тому, що цей жилий будинок практично вже належить йому, зробив у ньому ремонт та деяке переобладнання. Деякий час потому, ОСОБА_2 виїхала у невідомому йому напрямку зі своїм чоловіком та дітьми, а перед від'їздом вона повідомила, що не має наміру переоформляти будинок на ім'я позивача і не має наміру повертати йому його гроші. Вона також забрала документи на будинок. 10.10.2015 року спливав строк для звернення до нотаріальної контори для укладення Основного договору і позивач направив ОСОБА_2 рекомендованого листа з проханням прибути до нотаріальної контори 09 чи 10.10.2015 року, тому що згідно п.5 Договору - якщо протягом п'яти днів з моменту закінчення терміну Договору, передбаченого п.1 цього Договору, буде укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, або жодна з сторін не направить іншій стороні пропозицію про його укладення, зобов'язання за даним договором припиняються. Сторони домовилися, що пропозиція направляється у вигляді рекомендованого листа або телеграми, або може бути передано через нотаріуса. Також згідно з п.3 Договору - одностороння відмова від виконання зобов'язань за даним договором не допускається. Ні 09 ні 10 жовтня ОСОБА_2 не з'явилася для укладання Основного договору, що змусило його звернутися до суду за захистом своїх прав. У добровільному порядку вони не бажають продати йому належні їм частки будинку. Просить припинити право власності ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 , визнати за ним право власності на вказаний будинок, та стягнути з нього на користь ОСОБА_2 компенсацію за житловий будинку АДРЕСА_1 в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 11 січня 2016 року позовні вимоги були задоволені. Припинено право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на жилий будинок АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (інн НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (інн НОМЕР_2 ) компенсацію за жилий будинок АДРЕСА_1 в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 26 листопада 2021 року заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 11 січня 2016 року по справі №234/16951/15-ц (провадження №2/234/216/16) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні було скасовано та справу призначено до розгляду по суті.
14.02.2022 року представником Відповідача по справі - адвокатом Ракущинцем А.А. надано до суду відзив, згідно якого, він заперечував проти позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що позивач мотивує підстави припинення права власності ОСОБА_2 , як припинення частки співвласника майна. Натомість, ОСОБА_1 ніколи не був співвласник будинку, щодо якого подано позов, а відтак у нього не було жодних правових підстав звернення суду з позовом про припинення права власності на частку майна.
Більше того, позивач не навів законних підстав для набуття права власності за ним на об'єкт нерухомого майна.
За результатами розгляду справи судового рішення не прийнято.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX зі змінами, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
Згідно з позицією Ради суддів України, викладеній у рішенні від 05.03.2023 року та на засіданні 17.08.2023 року, судові справи, які станом на день видання Верховним Судом розпорядження від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» перебували в провадженні Краматорського міського суду Донецької області, підсудні Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.
27 листопада 2023 року цивільна справа № 234/16951/15-ц надійшла до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для її розгляду визначено суддю Мачуського О.М.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2023 року справу прийнято та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 травня 2024 року було закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.
Представник позивача - адвокат Лозовий І.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що між сторонами була досягнута домовленість про продаж будинку, яку відповідач не виконала. Після заочного рішення, позивач, як новий власник, добудував будинок та переїхав до нього зі своєю сім'єю.
Представник відповідача - адвокат Ракущинець А.А. в судовому засіданні в режимі відеоконференції зазначив, що позивачем обрано невірний спосіб захисту. Жодних підстав для визнання права власності на будинок згідно попереднього договору немає. Позивач може лише вимагати відшкодувати збитки, завдані невиконанням Відповідачем домовленості.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу посвідченого 22.02.2007р. Другою державною нотаріальною конторою по реєстру №763, зареєстрованого 20.03.2007р. у Краматорському міському бюро технічної інвентаризації, номер запису: 5550 в книзі: 13; 32-В стор.251 та право власності зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №13949947, реєстраційний номер майна в реєстрі прав власників на нерухоме майно 13902279, власницею жилого будинку з допоміжними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 .
Спірний жилий будинок загальною площею 28,5кв.м., житловою площею 47,2кв.м.
10.10.2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали попередній договір купівлі-продажу жилого будинку з допоміжними будівлями та спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , посвідчено державним нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори Фареник О.О. та зареєстровано у реєстрі №2-4162.
Згідно п.2.3. вказаного договору, ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 25000 гривень під час підписання договору, в решту грошей в сумі 25 000гривень, зобов'язався сплатити ОСОБА_2 до 10.10.2015року, під час підписання Основного договору.
10.10.2015 року спливав строк для звернення до нотаріальної контори для укладення Основного договору та ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 рекомендованого листа з проханням прибути до нотаріальної контори 09 чи 10.10.2015року.
Згідно п.5 Договору - якщо протягом п'яти днів з моменту закінчення терміну Договору, передбаченого п.1 цього Договору, буде укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, або жодна з сторін не направить іншій стороні пропозицію про його укладення, зобов'язання за даним договором припиняються. Сторони домовилися, що пропозиція направляється у вигляді рекомендованого листа або телеграми, або може бути передано через нотаріуса.
Згідно з п.3 Договору - одностороння відмова від виконання зобов'язань за даним договором не допускається.
Добровільно ОСОБА_2 не з'явилась для укладання Основного договору, що змусило ОСОБА_1 звернутися до суду за захистом своїх прав.
Згідно до п.4 Договору у разі, якщо одна сторона ухиляється від виконання зобов'язань за цим договором (тобто ухиляється від укладання Основного договору), інша сторона вправі звернутися до суду з вимогою про примушення укласти Основний договір, на умовах, визначених цим договором або у разі відмови Продавця, укласти Основний договір, по незалежним причинам, Покупець має право визнати у судовому порядку право власності на Об'єкт цього договору.
Вимогами ст. 365 ЦК України, на яку як на підставу вимог посилається Позивач, встановлено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Разом з тим, як встановлено судом, Позивач не є співвласником жилого будинку за адресою АДРЕСА_1 . Отже, посилання на вказану норму є безпідставним.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14 звернула увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.
Відносини сторін виникли внаслідок укладення попереднього договору.
Згідно з ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір щодо купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва або майбутнього об'єкта нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню.
Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.
Частиною 1 ст. 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Частини 3, 4 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Ст. 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку /квартири/ або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Суд вважає, що у позивача не виникло підстав набуття права власності на спірне майно, оскільки всупереч вимогам ч.ч. 3, 4 ст. 334 ЦК України договір купівлі - продажу спірного майна укладений не був, нотаріальне посвідчення його не відбувалося та не здійснено державну реєстрацію права власності, як передбачено положеннями ст. 657 ЦК України.
Посилання позивача на пункт 4 попереднього договору, як на підставу виникнення права власності на спірне майно, є безпідставним, оскільки такий пункт суперечить чинному законодавству.
В даній справі нез'явлення Відповідача до нотаріальної контори у встановлений строк, тобто ухилення від укладення основного договору, є підставою для відшкодування завданих позивачу збитків згідно ст. 635 ЦК України.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні задоволенню не підлягають.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне повернути останньому з депозитного рахунку грошові кошти в загальній сумі 25000 грн., внесені ним згідно квитанції № 71 від 13.11.2015 р. на рахунок ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача 26288796, призначення платежу: "от ОСОБА_1 денжн.компенс в пользу ОСОБА_3 25000,0по делу № 2/234/6711/15".
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні - відмовити.
Зобов'язати Територіальне Управління ДСА України в Донецькій області повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з депозитного рахунку грошові кошти в загальній сумі 25000 грн., внесені ним згідно квитанції № 71 від 13.11.2015 р. на рахунок ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача 26288796, призначення платежу: "от ОСОБА_1 денжн.компенс в пользу ОСОБА_3 25000,0по делу № 2/234/6711/15"
Повне рішення складено 22 листопада 2024 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Мачуський