справа №176/2698/24
провадження №2/176/1300/24
Іменем України
05 листопада 2024 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючої - судді Павловської І.А., розглянувши у місті Жовті Води, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Карлаша І.А. звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2257 виданий 23 квітня 2018 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С.,відповідно до якого з ОСОБА_1 стягується заборгованість у розмірі 37649,46 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм діючого законодавства, відповідач не повідомляв його про свій намір звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, заборгованість не була безспірною.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2024 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подав.
Відповідачу, відповідно до вимог ЦПК України, направлена копія позовної заяви з доданими до неї документи та копія ухвали суду про відкриття провадження у справі.
03 жовтня 2024 року року від відповідача до суду надійшла заява про визнання позову. При цьому відповідач, з посиланням на ч. 1 ст. 142 ЦПК України, просив повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.
Треті особи свої письмові пояснення за позовними вимогами не надали.
Суд, з'ясувавши обставини справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.
Так, відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виконавчий напис, який позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, вчинено 23 квітня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрованого в реєстрі за №2257.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. від 27.10.2022 року, в порядку примусово виконання виконавчого напису №2257 від 23 квітня 2018 року, відкрито виконавче провадження №63423054 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованості у розмірі 37649,46 грн.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999р. №1172 (далі - Перелік), за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису за кредитним договором додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідно до п. 3.5 Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.
За змістом статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Як встановлено судом, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
В Постанові КЦС ВС від 23.01.2018 в справі № 310/9293/15ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк», зазначений у написі є безспірним. Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач звернувся одразу до суду після початку стягнення з нього заборгованості по виконавчому напису нотаріуса, заперечив розмір боргу, це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.
Таким чином, на час вчинення виконавчого напису у розпорядженні нотаріуса не було всіх необхідних документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, а тому нотаріус не мав передбачених законом підстав для вчинення виконавчого напису.
Враховуючи викладене, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 142 ЦПК Україниу разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті про що надав відповідну заяву, з державного бюджету підлягає поверненню позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі позову, тобто 605,60 грн. та 50 відсотків судового збору при подачі заяви про забезпечення позову, тобто 302,80 грн., а всього 908,30 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 142, 263-265ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23 квітня 2018 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною та зареєстрований в реєстрі за №2257, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованості у розмірі 37649,46 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: вулиця Андріївська, буд. 4, місто Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати у розмірі 50% сплаченого останнім судового збору, що становить 908 (дев'ятсот вісім) гривень 30 копійок.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 % сплаченого судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 30 копійок, за квитанцією №583 від 25 вересня 2024 року АТ «ТАСКОМБАНК»та за квітанцією №585 від 25 вересня 2024 року АТ «ТАСКОМБАНК».
Роз'яснити позивачу, що повернення судового збору проводиться Головним Управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області за особистою заявою про повернення судового збору із зазначенням реквізитів рахунку отримувача коштів, оригіналом платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору до бюджету.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА