Справа № 172/335/24
Провадження № 2/172/132/24
12.11.2024 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Битяка І.Г.
за участі секретаря судового засідання - Глушко О.М.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, -
До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що у червні 2015 року ОСОБА_1 познайомилася з ОСОБА_5 , з яким у неї склалися гарні стосунки і вони вирішили проживати разом однією сім'єю як подружжя і з того часу вели спільне господарство та мали спільний сімейний бюджет. Шлюб між ними зареєстровано не було. У зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, ОСОБА_5 був мобілізований до лав ЗСУ і з грудня 2023 року здійснював безпосередню участь у бойових діях на сході України. ІНФОРМАЦІЯ_1 співмешканець позивачки ОСОБА_5 загинув під час виконання бойового завдання. Позивачка вважає, що з 2015 року вони з ОСОБА_5 жили однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом робили ремонт в будинку, в якому проживали, сплачували комунальні платежі, купували разом меблі, різне домогосподарське приладдя, обробляли присадибну ділянку, піклувалися та підтримували один одного як морально, так і фізично, проводили свята разом у колі рідних та друзів. Весь вказаний час вони проживали разом у будинку, що розташований по АДРЕСА_1 . В зареєстрованих шлюбних стосунках за вказаний період ні позивачка, ні ОСОБА_5 не перебували. Просить суд встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з червня 2015 року і до дня смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою від 05.03.2024 року провадження відкрито та постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали. Позивачка пояснила, що з червня 2015 року і до дня смерті ОСОБА_5 проживали однією сім'єю. ОСОБА_5 постійно проживав з нею, вони мали спільний бюджет, вели господарство. ОСОБА_5 здійснив у будинку підключення води і оформив на себе, привозив дрова з батьком, купив ноутбук дітям. Матір ОСОБА_5 і після смерті сина перераховувала їй кошти.
Відповідачка та її представник у судовому засіданні позов не визнали. Відповідачка пояснила, що позивачкою не надано доказів, що вона з її сином постійно проживали і вели домашнє господарство. Всі обставини підтверджують їх близькі стосунки, але не проживання однією сім'єю. Син був зареєстрований зі своїми батьками. З позивачкою майже не проживали разом, в основному син був вдома, іноді ночував у позивачки, але більше вдома. Речі також були вдома. Зароблені гроші витрачав в основному на автомобіль, який купив. Чи допомагав позивачці їй не відомо. Також сторона відповідача надала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано достатніх доказів постійного проживання з ОСОБА_5 , наявності спільного бюджету, харчування, спільних витрат на купівлю майна спільного користування, спільного утримання житла про проведення ремонту у ньому, тобто відсутнє підтвердження реальності сімейних відносин з померлим. Викладені у позові твердження підтверджують лише факт дружніх, інтимних стосунків між ними. Сам факт перебування ОСОБА_1 з ОСОБА_5 у близьких стосунках чоловіка та жінки відповідач не заперечує, проте цей факт не свідчить, що сторони проживали у вказаний позивачем період однієї сім'єю.
У судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_6 пояснила, що позивачка її донька, відносини з нею нормальні, з відповідачкою відносини були добрі, поки діти жили разом. ОСОБА_5 жив з донькою однією сім'єю, допомагав їй. Проживали вони по вул. Бабича ( ОСОБА_7 ), де купили будинок, а до цього жили на зйомній квартирі. Коли вона приїздила до доньки допомагати з дітьми, то ОСОБА_8 завжди був у неї, возив дітей і її куди треба. Допомагав усім чим міг. Донька також працювала. Проживали вони разом з 2015 року. Вона (свідок) приїжджала до доньки близько 2-3 разів на місяць. ОСОБА_5 приїжджав на свята до родичів доньки.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона проживає по АДРЕСА_2 , сусідка позивачки, дружать з 2020 року, з відповідачкою ніяких відносин. З червня 2020 року проживали по сусідству, діти дружать. Кожного дня ОСОБА_8 приїжджав після роботи до позивачки. Іноді відвозив ОСОБА_10 на роботу і з роботи, а також дітей до школи. Вони проводили спільно час, свята (Новий рік, 8 Березня, дні народження дітей) Про те, що він кожну ніч ночував у позивачки не може стверджувати. Знає, що привозив продукти з роботи.
Свідок ОСОБА_11 пояснив в суді, що він сусід відповідачки, ОСОБА_8 знав, відносини добрі. Як мінімум останні 6 місяців бачив ОСОБА_8 постійно вдома у матері. Навіть пізно увечері, а також дуже часто бачив кожного ранку, так як він ставив свій автомобіль у холодну пору (осінь, зима) під його вікнами.
Свідок ОСОБА_12 пояснила, що позивачку перший раз побачила на похороні ОСОБА_8 . Відповідачка це її сусідка. ОСОБА_8 знає давно, ще зі школи. Знала, що він з кимсь живе, але не бачила його із позивачкою. Тобто знає, що ходив до жінки у якої двоє дітей. Постійно чула, що він ночував вдома через вікно відкрите і часто зверталася до нього за допомогою по сантехніці. Він постійно приїжджав на обід до матері і ночував у неї.
Допитана свідок ОСОБА_13 пояснила, що з кінця вересня 2022 року вона проживає у ОСОБА_14 як внутрішньо переміщена особа, по АДРЕСА_3 . Позивачку бачила лише на похороні ОСОБА_8 . Там дізналася, що це його дівчина ОСОБА_10 . Старша дитина відвідує дитячий садок і кожного ранку відводячи дитину, бачила ОСОБА_8 , який ішов на роботу. Автомобіль його стояв постійно у дворі. Її чоловік більше спілкувався з ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_15 пояснила, що відносини з відповідачкою дружні, позивачку просто знає. ОСОБА_8 проживав з батьками. Майже кожен день гуляє з онуками і бачила ОСОБА_8 постійно. Крім того, часто з чоловіком її у гаражі був вечорами, так як гаражі поряд. Виходячи на перекур увечері пізно, часто курила з ОСОБА_8 . У вересні 2017 року позивачка жила з ОСОБА_8 в одній квартирі до лютого 2018 року.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що він працює водієм в ВРКП «Джерело». ОСОБА_8 зустрічався з позивачкою. Два роки працював з ОСОБА_8 в одній кабіні. Іноді він жив у позивачки, але потім жив у матері, так як сварився з дівчиною. День-два жив у дівчини, а потім кілька тижнів у матері. По телефону часто сварився з дівчиною. На корпоративах на роботі ОСОБА_8 був сам.
Свідок ОСОБА_17 у суді пояснив, що він працює слюсарем в ВРКП «Джерело». Працював з ОСОБА_8 10 років, дружили. Познайомився з позивачкою через ОСОБА_8 і зараз вони куми. Відносини дружні. З відповідачкою гарні відносини. ОСОБА_8 постійно сварився зі своєю дівчиною - позивачкою. Жив ОСОБА_8 здебільшого у батьків. Коли вони жили у квартирі, він один-два рази був в гостях, допомагав при переїзді. Коли зібрали допомогу після його загибелі, то хотіли віддати матері, але не знайшли її і віддали позивачці. У нього в автомобілі майже постійно були речі, які він возив до ОСОБА_10 , а через день-два їхав до батьків на кілька тижнів.
Свідок ОСОБА_18 пояснила, що ОСОБА_8 однокласник чоловіка і через них познайомилася з позивачкою. Відносини з нею дружні. З відповідачкою немає ніяких відносин. Вона працює в магазині продавцем і часто ОСОБА_8 з ОСОБА_10 купували разом продукти, приходили іноді в гості, він забирав її з роботи . У них в гостях не були.
Допитана свідок ОСОБА_19 пояснила в суді, що вона проживає по АДРЕСА_4 , позивачка її сусідка. Бачила як ОСОБА_8 відвозив дітей і ОСОБА_10 на роботу, а також привозив. Допомагав по господарству і привозив дрова і таке інше. Автомобіль його був як у дворі, так і біля двору.
Свідок ОСОБА_20 пояснила, що вона жила по АДРЕСА_2 , а два місяці тому переїхала. З позивачкою були сусідами. Жила позивачка з ОСОБА_8 постійно. Він підвозив позивачку на роботу. В обід він приїжджав часто. Дрова привозив. За ними не слідкувала, але склалося враження, що вони живуть разом. Жили разом з 2022 року, поки його не мобілізували до ЗСУ.
Вислухавши сторони та свідків, дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.
ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув ОСОБА_5 в с. Терни Донецької області Україна під час виконання військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 та сповіщенням про загибель № НОМЕР_2 .
З акту № 76 від 14.02.2024 року, складеного комісією виконавчого комітету Васильківської селищної ради Дніпропетровської області вбачається, що зі слів сусідів позивачки ОСОБА_9 та ОСОБА_21 , ОСОБА_22 з дітьми ОСОБА_23 , 2012 року народження та ОСОБА_23 , 2013 року народження з червня 2015 року проживали разом із загиблим ОСОБА_5 і були на його утриманні до дня його смерті.
На підтвердження позовних вимог позивачкою надані копії фотокарток, на яких вона стоїть разом з ОСОБА_5 , обнявшись.
За клопотанням сторони відповідача суд постановив ухвалу про витребування доказів, на виконання якої Синельниківський відділ ДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надав інформацію про те, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 60273609 з примусового виконання виконавчого документа № 172/1027/19, виданого 27.09.2019 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_23 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_23 , 2012 року народження та ОСОБА_23 , 2013 року народження у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача. Боржник щомісячно сплачує аліменти, заборгованість станом на 30.06.2024 року становить 291,27 грн.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Як зазначено в ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Пленум Верховного Суду України у п. 21 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом). Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, які не перебували зі спадкодавцем у безпосередніх родинних зв'язках.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення зі спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (КЦС ВС від 07.02.2018 р. № 127/1765/16).
З постанови Великої Палати Верховного Суду України від 22.08.2018 року у справі № 644/6274/16-ц вбачається, що згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3червня 1999року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Вирішуючи спір про поділ майна, необхідно як установити як обсяг спільного нажитого майна, так і з'ясувати час та джерела його придбання, а вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 554/8023/15-ц).
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 08.12.2021 року у справі № 531/295/19 зазначив, що Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Показання свідків, допитаних під час судового розгляду, без наявності інших підтверджуючих доказів, не можуть бути самостійною підставою для встановлення факту спільного проживання (постанова Верховного Суду від 31.05.2022 року у справі № 208/6075/20).
Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду суд, відповідно до ст. 263 ЦПК України, враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши всі надані сторонами докази суд приходить до такого.
Акт про встановлення фактичного місця проживання від 14.02.2024 року є по суті показаннями свідків, так як складений виключно з показань сусідів. Сумнів викликає те, що сусіди однозначно заявили, що з червня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали разом і вони пам'ятають це, хоча минуло досить багато часу, а пам'ять людини має властивість забувати інформацію, яка не була потрібна тривалий час. Суд вважає, що пояснення сусідів надані на прохання позивачки у вигідному їй ракурсі з огляду на відсутність заінтересованості у справі та небажання зіпсувати відносини з позивачкою. Крім того, акт має дописку виконану іншим почерком та іншим кольором чорнил в частині зазначення «до дня його смерті». Також в акті відсутній голова комісії, а лише члени комісії. Сам акт є додатком до рішення сесії від 20.02.2020 року, а в тексті зазначено, що комісію утворено відповідно до рішення Васильківської селищної ради від 24.11.2021 року. За наведених обставин суд не може вважати даний документ допустимим доказом.
Що стосується такого доказу як «Сповіщення», то воно дійсно направлено позивачці як про загибель чоловіка, але на адресу проживання матері загиблого та місця його реєстрації.
Надані позивачкою спільні з ОСОБА_5 фотографії підтверджують факт близьких стосунків, але не можуть бути достатнім доказом проживання однією сім'єю.
Допитані судом свідки дали суперечливі та протилежні показання. З даних свідчень можна встановити достовірно лише те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 мали близькі стосунки, але не на постійній чи достатньо регулярній основі для того, аби вважати їх аналогічними сімейним.
Щодо надання допомоги ОСОБА_5 суд зазначає, що оформлення на своє ім'я особового рахунку за водопостачання пояснюється тим, що загиблий за життя працював у ВРКП «Джерело», яке надає послуги з водопостачання та водовідведення і йому було простіше це зробити.
При цьому суд зауважує, що близькі (інтимні) стосунки між чоловіком та жінкою також можуть мати деякі ознаки сімейних, як от подарунки, фінансова підтримка, допомога у повсякденних справах тощо. Однак сімейні відносини передбачають саме взаємні, а не односторонні права та обов'язки, а також їх постійність. Судом встановлено, що цього не було, так як померлий постійно проживав з батьками, які забезпечували його першочергові життєві потреби на постійній основі.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки позивачкою не надано у достатній кількості допустимих та достатніх доказів, які підтверджують факт проживання її з ОСОБА_5 однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 3 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 21.11.2024 року.
Суддя І.Г. Битяк