Справа № 199/9231/24
(3/199/4344/24)
іменем України
21.11.2024 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Воробйов В.Л. за участю:
- особа, відносно якої був складений протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1
- захисник особи, відносно якої був складений протокол про адміністративне правопорушення - адвокат Тарасевич С.В.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, -
22.09.2024 приблизно о 16-40 годин, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилився від виконання батьківських обов'язків по догляду за сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має діагноз ДЦП, в результаті чого дитина отримала травму, а саме: закритий перелом ліктьового суглобу правого ліктьового суглобу без зміщення, в результаті чого дитині не було надано вчасно медичну допомогу.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнав, та захисником ОСОБА_1 - адвокатом Тарасевичем С.В. було подано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що протокол ВАВ №019894 від 11.10.2024 року та матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в своїй сукупності не можуть довести наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Протокол про адміністративне правопорушення не містить посилання на норму матеріального права, яку порушив ОСОБА_1 .
Відповідно до диспозиції норми ч.1 ст.184 КУпАП адміністративно караним є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Тобто, склад адміністративного правопорушення, закріпленого у ст. 184 КУпАП, передбачає обов'язкову наявність таких ознак: об'єкт, яким є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини; суб'єкт, яким є фізичні особи батьки, або особи, що їх замінюють; об'єктивну сторону, що виражається в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання, передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (формальний склад); суб'єктивну сторону, що виражається у ставленні до діяння та наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності
При цьому, зважаючи на бланкетний характер диспозиції ст. 184 КУпАП, для з'ясування всіх обов'язкових ознак складу даного адміністративного правопорушення, необхідно чітко встановити, який саме передбачений законодавством батьківський обов'язок порушив ОСОБА_1 .
Так, батьківські обов'язки передбачені ст. 150 Сімейного кодексу України, а саме, виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, П фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини забороняються фізичні покарання батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Крім того, згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про ї здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку ї природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
При цьому, відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від З0 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, ї навчання підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу, а саме: у протоколі про
адміністративне правопорушення зазначаються, дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я. по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
З огляду на викладене, виходячи з аналізу вказаних вище положень, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в даному випадку, працівники поліції, не встановили норму матеріального права, яка визначає, який батьківський обов'язок порушив ОСОБА_1 та не конкретизували, у який спосіб останній, ухилився від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання та розвитку дитини, що прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у рішеннях ЄСПЛ (п. 31 по справі «Ракевич проти Росії» та п. 109 по справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови»), згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку»
Таким чином, оскільки, протокол про адміністративне правопорушення не містить інформації, які саме батьківські обов'язки, із передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, не виконав ОСОБА_1 , дана обставина унеможливлює встановлення об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Фактичні обставини справи, суперечать змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 019894 від 11.10.2024 року.
Так, працівники патрульної поліції,в своєму протоколі не врахували, що 22.09.2024 року після того, як син ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_1 поскаржився на біль в руці після падіння, ОСОБА_1 , будучи кваліфікованим лікарем, відразу оглянув свого сина, на предмет наявності серйозних травм. Не виявивши ознак перелому або іншої серйозної травми, ОСОБА_1 того ж дня все одно попередив свою колишню дружину ОСОБА_2 , якій він передавав дітей, відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.04.2024 року по справі № 205/3065/18 про необхідність нагляду за травмованою рукою та за необхідності звернутися до лікаря. Ці обставини відображені в письмових поясненнях ОСОБА_1 від 11.10.2024 року
Таким чином, ОСОБА_1 здійснив всі залежні від себе дії щодо піклування про фізичне здоров'я дитини, надавши першу допомогу, оглянувши та заспокоївши свого сина ОСОБА_3 . В даній ситуації ОСОБА_1 , не допустив необачності або безвідповідальності під час спільного проведення часу з дітьми. Оскільки ОСОБА_4 , під час того як впав та пошкодив руку, грався зі своїм рідним братом ОСОБА_5 в квартирі батька, що цілком природньо для їхнього віку, то ймовірно в процесі активних рухів і могло відбутись травмування руки одного з хлопців. Разом з цим, якихось зовнішніх ознак перелому ліктьового суглобу у ОСОБА_3 виявлено не було і наявність таких ознак у дитини до моменту передачі дітей їх матері - ОСОБА_2 22.09.2024 року о 18:00 год доказами, що містяться в матеріалах справи не підтверджується
При цьому, будучи під постійним наглядом свого батька ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 гралися в безпечному місці, ОСОБА_1 не допускав їх до проїжджої частини або інших небезпечних місць та ніяким іншим чином не сприяв тому, щоб його діти зазнали шкоди фізичному здоров'ю.
За таких умов, отримання ОСОБА_7 травми не свідчить про ухилення від виконання батьківських обов'язків його батьком - ОСОБА_1 , який навпаки вживав після цього заходів по створенню безпечних умов для свого сина.
Крім того, відповідно до медичної довідки та заяви ОСОБА_2 , вбачається, що до лікаря ОСОБА_3 його матір доставила лише 23.09.2024 року, тобто на наступний день після того, як вона дізналася про травму. Тобто виходячи зі змісту протоколу від 11.10.2024 року, який інкримінує ОСОБА_1 "не надання вчасно медичної допомоги дитині", аналогічний протокол мав бути складений і відносно матері - ОСОБА_2 , яка взагалі лише наступного дня звернула увагу на травму сина. Також звертаю увагу Суду, що окрім відомостей від ОСОБА_2 , яка є зацікавленою стороною у даній справі, матеріали справи не містять жодних інших доказів того, що перелом ОСОБА_3 , це наслідок саме падіння, яке сталося під час подій описаних у протоколі. В медичній довідці, яка додана до матеріалів справи відсутній навіть орієнтовний час отримання травми, що унеможливлює встановлення причинного зв'язку, між падінням ОСОБА_3 22.09.2024 року під час того, як він знаходився в квартирі батька та переломом, який був діагностований вже 23.09.2024 року,
За змістом ст.ст 7 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється тільки щодо правопорушника і підставою для П розгляду є протокол про адміністративне правопорушення тобто справа розглядається в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, можна прийти до висновку, що вина ОСОБА_8 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП не доведена допустимими, належними та достовірними доказами
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення посилання на норму матеріального права, яка б передбачала батьківський обов'язок, який за версією органу національної поліції порушив мій підзахисний та відсутність доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 , а також факт того, що останній не проявив необачності та безвідповідальності під час нагляду за своїми дітьми, то порушень жодного батьківського обов'язку, передбаченого ст. 150 Сімейного кодексу України та/або ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» в його діях не вбачається, що виключає наявність складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 184 КУпАП. За таких умов, провадження у справі №199/9231/24 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Дослідивши наявні докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст.ст. 245, 246, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність для достовірних і безперечних висновків про скоєний на принципах забезпечення доведення вини за ст.129 Конституції України, і визнання провини згідно зі ст. 252 КУпАП не може мати наперед встановленої сили.
Протокол про адміністративне правопорушення ВАВ №019894 від 11.10.2024 року, складений з порушенням закону і не відповідає вимогам ст.256 КУпАП (зміст протоколу про адміністративне правопорушення): не розкрита об'єктивна сторона правопорушення.
В той же час, суд зазначає, що не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
ЄСПЛ у справах «Малофєєв проти Росії» та «Карелін проти Росії» сформулював позицію, за якою у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Отже в такому разі справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч.1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Суд враховує, що суду неподані належні та допустимі докази, які беззаперечно свідчать про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про ї здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку ї природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які покази свідків, доказів, що ОСОБА_1 ухилився від виконання батьківських обов'язків по догляду за сином ОСОБА_9 , який отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому ліктьового суглобу правого ліктьового суглобу без зміщення.
За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Крім того, наголошую, що суд не є тим органом, який може за власною ініціативою здійснювати відшукування доказів на користь сторін справи про адміністративне правопорушення для підтвердження або спростування події, обставин справи.
Отже, враховуючи, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину органом національної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 280, 283, п.3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суд
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.Л.Воробйов
21.11.2024