11 листопада 2024 року
місто Чернігів
справа № 751/4535/24
провадження №3/751/2046/24
Ченцова С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , працює: ІНФОРМАЦІЯ_2 (м. Чуднів), головний сержант, штаб-сержант, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 884972 від 15.05.2024 року, водій ОСОБА_1 15.05.2024 року о 01 год 33 хв. у м. Чернігові по проспекту Перемоги, 26 керував транспортним засобом «Chevrolet nubira», реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога ЧОПНЛ відмовився.
Судом встановлено, що 15.05.2024 року о 01 год 33 хв. у м. Чернігові по проспекту Перемоги, 26 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet nubira», реєстраційний номер НОМЕР_1 та від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні особа, стосовно якої складений протокол, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП визнав. Пояснив, що на місці зупинки йому запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, він продув Драгер, який показав нулі. Він був тверезий. Тоді йому запропонували пройти освідування на наркотичне сп'яніння, він не хотів так пізно проходити освідування, оскільки зі служби їхав додому у смт. Гончарівськ. По дорозі обламався, запросив знайомого який допоміг відремонтувати. Вдома чекали троє дітей, дружина нервувалась, тому відмовився. Думав, що поїде додому, але його відсторонили від керування, запропонували пасажиру сісти за кермо, але той відмовився, оскільки був нетверезий. Йому теж не дозволили їхати додому, і прийшлось до ранку сидіти в автомобілі. Якщо б знав, що не дозволять їхати, поїхав би на огляд до лікаря. При призначенні стягнення просить врахувати, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, є військовослужбовцем, безпосередньо приймав участь в активних бойових діях, отримав поранення в період проходження служби, є учасником бойових дій. Має на утриманні трьох малолітніх дітей, сім'я має статус багатодітної сім'ї. Транспортний засіб використовує для виконання своїх службових обов'язків.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 показав, що автомобіль ОСОБА_1 зламався, почали ремонт. Шукали причину поломки десь півтори години. Ні він , ні ОСОБА_1 не пив, були тверезими, та втомленими, бо вже було пізно. Коли він з ОСОБА_3 розійшлися, він мав їхати до себе додому в смт. Гончарівське. Не знає коли його зупинили працівники поліції., він пішов додому.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вислухавши особу, стосовно якої складено протокол, допитавши свідка, дослідивши докази у справі: відомості у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 884972 від 15.05.2024 року; відеозапис до протоколу ААД № 884972 від 15.05.2024 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 15.05.2024 року; рапорт командира взводу № 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП, ОСОБА_4 від 15.05.2024 року, суддя дійшла натупного висновку.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цією ж статтею передбачено чим встановлюються ці дані.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Згідно із п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія.
Із довідки старшого інспектора ВАП УПП в Чернігівській області, Яковенко Т. від 15.05.2024 року, ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 06.09.2012 року (а.с.1).
Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Так, адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте, покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника та запобігання правопорушенням.
У відповідності із положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права.
Згідно із ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Одночасно, якщо міжнародним договором встановлені інші правила, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Отже, в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
17.07.1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала їхню дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа Надточій проти України від 15 травня 2008 року), і український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У рішенні ЄСПЛ у справі Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії від 23.10.1995 року суд зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення кримінального обвинувачення.
Тобто, позбавлення права керування транспортним засобом розглядається Європейським Судом як кримінально-правова санкція, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті та для здійснення діяльності (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Маліге проти Франції від 23 вересня 1998 року).
ЄСПЛ у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
При цьому ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний надмірний тягар (рішення у справі від 02.11.2004 року «Трегубенко проти України»).
У КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте, діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на посаді головного сержанта військової служби за контрактом третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ), тому для виконання поставлених завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ОСОБА_1 вкрай необхідне право на керування транспортними засобами.
Вирішуючи питання про призначення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 , суд враховує, що правопорушення вчинено у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, вік та особу правопорушника, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, його матеріальний стан - є військовослужбовцем; до адміністративної відповідальності протягом поточного року за ст. 130 КУпАП не притягувався; обставинами, що пом'якшують відповідальність є : визнання вини; наявність на утриманні трьох малолітніх дітей, сім'я має статус багатодітної, сумлінне виконання своїх посадових обов'язків у період воєнного стану в Україні та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
Оцінюючи досліджені судом докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини першої даної статті у виді штрафу, звільнити його від накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки таке стягнення не буде відповідати справедливості судового рішення, прийнятого у період воєнного стану в Україні.
Призначене особі, стосовно якої складено протокол покарання буде відповідати принципу справедливості покарання і відповідати його меті - виправлення правопорушника та запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
Відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33-35, 40-1, 130 ч. 1, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами (Отримувач коштів : ГУК у Черніг. обл /21081300; КОД ЄДРПОУ : 37972475; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; Рахунок UA528999980313070149000025001; КБКД 21081300; Призначення платежу *; 21081300).
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: С. М. Ченцова