Справа №146/2039/23
Провадження № 1-в/127/800/24
19 листопада 2024 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення від призначеного покарання за вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 15.02.2024 на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
засудженого: ОСОБА_3 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення від призначеного покарання за вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 15.02.2024 на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024.
Клопотання засудженого мотивоване тим, що ОСОБА_3 засуджено вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 15.02.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст. 51 КУпАП, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість вкраденого, на момент вчинення правопорушення, не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту вироку Томашпільського районного суду Вінницької області від 15.02.2024 вбачається, що ОСОБА_3 здійснив крадіжку на суму 4 020,81 грн., у зв'язку із чим засуджений просить суд звільнити його від призначеного покарання.
У судовому засіданні захисник засудженого ОСОБА_5 просив суд клопотання задовільнити та звільнити засудженого ОСОБА_3 від призначеного покарання за вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 15.02.2024 у відповідності до чинного законодавства.
Засуджений ОСОБА_3 підтримав думку захисника.
Прокурор ОСОБА_4 просив відмовити у задоволені клопотання, оскільки, зі змісту вироку Томашпільського районного суду Вінницької області від 15.02.2024 вбачається, що ОСОБА_3 здійснив крадіжку (у ніч з 17.12.2023 на 18.12.2023) на суму 4 020,81 грн., що станом на день вчинення кримінального правопорушення складає суму, більшу за два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян визначений на 2023 рік (2 684 грн.).
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання, зокрема про звільнення від покарання у випадках, передбачених ч. 2 ст. 74 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, що набрав чинності 09.08.2024, внесено зміни, крім іншого, до ст. 51 КУпАП.
Вказаним законом визначено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 51 «Дрібне викрадення чужого майна», вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення має не перевищувати двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян. За таких обставин, в разі викрадення майна на суму більшу, ніж два неоподатковані мінімуми доходів громадян, особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.
Верховний Суд у постанові від 07.10.2024 по справі № 278/1566/21 сформулював висновок про застосування відповідних частин ст. ст. 185, 190, 191 КК з урахуванням положень Закону № 3886-IX та зазначив, що у ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПК України.
Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розділ ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподаткований мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного чи кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 ст. 169 ПКУ для відповідного року.
При цьому, підпунктом 169.1.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 01.01.2023 складає 2 684 грн.
Судом враховано, що станом на момент вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України неоподатковуваний мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги для кваліфікації кримінального правопорушення складав 1 342 грн. Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за вказаний період становить 2 684 грн.
Зі змісту вироку Томашпільського районного суду Вінницької області від 15.02.2024 вбачається, що ОСОБА_3 здійснив крадіжку (у ніч з 17.12.2023 на 18.12.2023) на суму 4 020,81 грн., що станом на день вчинення кримінального правопорушення складає суму, більшу за два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2 684 грн.).
Таким чином, діяння, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України за вчинення якого засуджено ОСОБА_3 вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 15.02.2024 не підпадає під зміст ст. 51 КУпАП, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, а тому у клопотанні засудженого слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 372, 537, 539 КПК України, ст. 74 КК України, суд
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення від призначеного покарання за вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 15.02.2024 на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: