Справа № 503/2333/24
Провадження № 2/503/642/24
20 листопада 2024 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Вороненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
встановив:
Позивач через свого представника подала до суду вище вказану позовну заяву посилаючись на ті обставини, що в період з вересня 2019 року по березень 2024 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася спільна дитина - син ОСОБА_3 , який проживає із позивачем. На даний час, позивач утримує дитину самостійно. Відповідач офіційно працевлаштований та має можливість сплачувати аліменти. У зв'язку з чим позивач пред'явила до відповідача відповідний позов шляхом подання до суду через свого представника позовної заяви, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі частини заробітку платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. Окрім того, у вказаній позовній заяві було також було пред'явлено до відповідача позовну вимогу про визначення з позивачем місця проживання їх вище зазначеної спільної дитини.
20.05.2024 року ухвалою суду (а.с.23-25) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у даній справі розгляд якої визначено проводити в порядку загального позовного провадження. Одночасно із цим судом роз'яснено відповідачу його право у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву (відзив). Копію ухвали надіслано сторонам, зокрема відповідачу разом із судовою повісткою і копією позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованим листом у відповідності до ч.2, 4-6 ст. 128 ЦПК України за адресою його зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно інформації Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 02.05.2024 року № 03-17/1625 (а.с.21), отриманої судом на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України.
У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм процесуальним правом учасника справи - сторони (відповідача), а саме відзив на позовну заяву (відзив) не подав.
При цьому, протягом підготовчого провадження відповідач ОСОБА_2 надіслав до суду письмову заяву від 06.06.2024 року (а.с.38), в якій зазначив, що просить врахувати при визначені розміру аліментів вже здійснюване з нього стягнення аліментів у відповідному виконавчому провадженні, а також зазначив, що позовні вимоги визнає частково, а саме в розмірі 5000 грн.
06.10.2024 року, тобто протягом підготовчого провадження, позивач скористалась своїм правом, передбаченим ч.3 ст. 49 ЦПК України, на зміну предмету позову шляхом подання через свого представника з використання системи «Електронний суд» відповідної письмової заяви (а.с.64-65), в якій заявлено про зміну предмету позову в частині позовної вимоги про стягнення аліментів, а саме просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн, але не менше 100 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
24.10.2024 року ухвалою суду (а.с.68-70) у даній справі було роз'єднано позовні вимоги про визначення місця проживання малолітньої дитини та про стягнення аліментів на утримання дитини, виділивши вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини в самостійне провадження.
24.10.2024 року ухвалою суду (а.с.79-81) відмовлено у прийняті визнання відповідачем позову і продовжено підготовче засідання.
24.10.2024 року ухвалою суду (а.с.82-84) у даній справі закрито підготовче провадження та призначено її розгляд по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була своєчасно повідомлена належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5, 8 п.3 ст. 128 та ч.5 ст. 130 ЦПК України, шляхом доставлення судової повістки 25.10.2024 року до електронного кабінету представника позивача - адвоката Славової О.А. та шляхом надіслання їй судової повістки поштою, про що свідчить довідка від 25.10.2024 року про доставку електронного документу (а.с.93) та рекомендоване поштове відправлення № 0610200086514 (з позначкою «судова повістка» зазначеною в адресному ярлику розміщеному на поштовому конверті), яке 07.11.2024 року було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою в довідці про причини повернення (Ф.20) за закінченням терміну зберігання, хоча в самій примітці на згаданій довідці відзначено, що категорично забороняється використання такої причини повернення рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка», оскільки зазначена причина повернення не передбачена положеннями ст. 128 ч.8, 272 ч.6 ЦПК України як така, що має процесуально значущі наслідки для мети використання поштового відправлення здійсненого судом. Тому суд сприймає як фактичну причину повернення згаданого рекомендованого відправлення те, що «адресат відсутній за вказаною адресою». Окрім того, суд додатково повідомив позивача у відповідності до положень ч.13 ст. 128 ЦПК України та Порядку надсилання повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.01.2023 року № 28, на номера її телефону, зазначений у змісті позовної заяви (а.с.1) на виконання вимог пункту 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, про що свідчить довідка від 25.10.2024 року про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с.91). При цьому, представник позивача - адвокат Славова О.А. під час підготовчого засідання, що проводилося 24.10.2024 року заявила клопотання про проведення судового розгляду без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5, 8 п.4 ст. 128 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № 0610200089610, яке надсилалось на адресу його зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно відповідної інформації Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 02.05.2024 року № 03-17/1625 (а.с.21), отриманої судом на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, та яке 07.11.2024 року повернуто поштою до суду неврученим із відміткою в довідці про причини повернення (Ф.20) «адресат відсутній за вказаною адресою». Окрім того суд додатково повідомив відповідача у відповідності до положень ч.13 ст. 128 ЦПК України та Порядку надсилання повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.01.2023 року № 28, на номер його телефону, зазначений ним у змісті письмової заяви від 06.06.2024 року (а.с.38), про що свідчить довідка від 25.10.2024 року про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с.92). При цьому, в письмовій заяві від 06.06.2024 року відповідач ОСОБА_2 , який є військовослужбовцем, просив суд, серед іншого, також розглянути справу без його участі.
Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.
Сторони мають спільну малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 19.08.2020 року (а.с.8), актовий запис № 364.
Відповідно до копії акту обстеження житлово-побутових умов від 10.04.2024 року (а.с.9), проведеного комісією у складі депутатів Авангардівської селищної ради та інспектора відділу соціального захисту Авангардівської селищної ради, дитина ОСОБА_3 , 2020 року народження, фактично проживає разом з матір'ю, дідусем та бабусею за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 375240092 від 21.04.2024 року (а.с.13-15), позивачу ОСОБА_4 належить на праві спільної часткової власності частина квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до копії довідки від 09.04.2024 року Вих. № 389 (а.с.16), виданої директором Одеської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держспоживслужби в Одеській області, позивач працює в Одеській регіональній державній лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на посаді провідного фахівця хіміко-токсилогічного відділу з 01.07.2018 року по теперішній час.
Згідно змісту копії довідки від 05.06.2024 року № 1042/302/27/422/ПС про здійснення відрахування та виплати (а.с.39), виданої Військовою частиною НОМЕР_2 щодо ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 57262624 від 30.06.2023 року, за період з 01.01.2024 року по 31.05.2024 року (4 місяців) ОСОБА_2 нараховувалась заробітна плата, інші доходи, в різних розмірах, внаслідок чого загальний розмір їх за цей період становить 188262,73 грн, тобто середньомісячне значення становить 47065,68 грн (188262,73 грн / 4 місяців = 47065,68 грн), з яких у період з січня 2024 року по квітень 2024 року було здійснено утримання аліментів в розмірі по 1800,00 грн на місяць.
При цьому, у графі 4 копії військового квитка Серії НОМЕР_3 виданого ОСОБА_2 03.03.2023 року (а.с.41), у останнього двоє дітей - сини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до довідки-характеристики від 05.06.2024 року № 04-45, виданої старостою Хлібодарського старостинського округу Вадимом Козачком, ОСОБА_2 за місцем фактичного проживання характеризується позитивно. Скарг та заяв відносно останнього від сусідів та мешканців с-ща Радісне та с-ща Хлібодарське в Хлібодарській старостат не надходило.
Нормативно-правове застосування
У відповідності до ст. 19 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов'язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.
Згідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. На підставі ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Згідно ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 9 листопада 2023 року № 3460-IX, прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2563 гривні.
Висновки суду
Частину заявленої позовної вимогу щодо «не менше 100 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку» суд фактично сприймає як «не менше розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку», тобто мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину, передбачений ч.2 ст. 182 СК України.
Ураховуючи обставини, що мають істотне значення відповідно до вимог ст. 182 СК України та пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, сплату позивачем аліментів за виконавчим провадженням, а також наданий відповідачем документ, який підтверджує наявність у нього можливості сплачувати аліменти в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину), то суд вважає, що пред'явлений позивачем позов є обґрунтованим, у зв'язку з чим його необхідно задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
- щодо судових витрат
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В свою чергу пунктом 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позивач при пред'явленні позову не сплачувала судовий збір за позовну заяву про стягнення аліментів на підставі п.3 ч.2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, то на виконання вимог 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Стосовно витрат, пов'язаних з розглядом справи, - на професійну правничу допомогу, судом встановлені наступні обставини.
Згідно абзаців 1 і 2 ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).
Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
При цьому договір про надання правової допомоги повинен містити детальний опис правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
Аналогічний висновок зазначений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 червня 2020 року справа № 466/9758/16-ц (провадження № 61-39474св18).
Відповідно до умов пунктів 2 і 3.2 Договору № № 11/04/24 про надання правничої (правової) допомоги (а.с.10-11), укладеного 11.04.2024 року між позивачем ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Ольги Славової» в особі керуючого бюро - адвоката Славової О.А. вартість, наданих юридичних послуг становить 5000,00 грн щодо встановлення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на її утримання. Конкретно у даному договорі не зазначена, яка частина з 5000 грн є гонораром за якою з двох позовних вимог. Тому суд вважає суму гонорару за цими позовними вимогами рівними - по 2500 грн за кожну.
За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічні висновки наведені Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц та Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п. 3.2 розділу 3 Договору № 11/04/24 про надання правничої (правової) допомоги від 11.04.2024 року, гонорар складається з суми вартості послуг, які узгоджені Сторонами, та становить - 5000,00 грн. Гонорар сплачується клієнтом в день підписання даного Договору.
Таким чином, склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
При цьому договір про надання правової допомоги повинен містити детальний опис правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Аналогічний висновок зазначений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 червня 2020 року справа № 466/9758/16-ц (провадження № 61-39474св18).
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, зокрема в п.2, 3 розділу 1 Договору № 11/04/24 про надання правничої (правової) допомоги від 11.04.2024 року, зазначено, що правова допомога надається з питань щодо встановлення місця проживання малолітнього сина Клієнта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у судовому порядку, а також стягнення аліментів на його утримання. Надання правової допомоги здійснюється у наступних формах: консультації; представництво інтересів у судах всіх юрисдикцій, інші види послуг, які пов'язані з адвокатською діяльністю та виконанням Договору, крім того представником позивача - адвокатом Славовою О.А. складено та подано відповідний позов до суду; позовна заява з додатками, всі копії документів оригінали яких наявні у позивача завірені його представником - адвокатом Славовою О.А. з дотриманням положень частини 4 статті 95 ЦПК України.
Таким чином матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та існування в нього зобов'язання сплатити згадані послуги.
Водночас із цим, враховуючи, що ухвалою суду від 24.10.2024 року роз'єднані позовні вимоги про визначення місця проживання малолітньої дитини та про стягнення аліментів на утримання дитини, виділивши вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини в самостійне провадження, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.
Керуючись ст. 133, 141, 142, 223, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. 180, 181, 182 СК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 , до ОСОБА_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_5 , про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 22.04.2024 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Д.В. Вороненко