21 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 580/111/22
адміністративне провадження № К/990/30949/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Жука А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за адміністративним позовом за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Менчинською Віталією Вікторівною, на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року, постановлену у складі колегії суддів: Гаращенка В.В. (головуючий суддя), Гаврилюка В.О., Каліновської А.В., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2024 року, ухвалену в складі колегії суддів: Епель О.В. (головуючий суддя), Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Черкаської обласної прокуратури (далі також - відповідач), у якому просив:
2. визнати протиправною бездіяльність Черкаської обласної прокуратури щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати, за період з 27 березня 2020 року по 21 жовтня 2021 року, відповідно до вимог статті 81 Закону України «Про прокуратуру»;
3. зобов'язати Черкаську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити позивачу недоотриману заробітну плату, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного у відповідності до частини 3 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», за період з 27 березня 2020 року по 21 жовтня 2021 року;
4. зобов'язати Черкаську обласну прокуратуру зробити перерахунок виплат, здійснених при звільненні позивачу з посади заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та органів прокуратури на підставі наказу № 627к від 21 жовтня 2021 року, відповідно до частини третьої статті 81 Закону України «Про прокуратуру».
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
5. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
6. Рішенням Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 8-р(II)/2023 у справі № 3-80/2022 (191/22; 226/22; 80/23; 131/23; 99/23) за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі - Закон № 113-IX) (щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності), зокрема, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX; друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, визнане неконституційним, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
7. 28 вересня 2023 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2023 року у справі № 580/111/22 на підставі частини першої, пункту 1 частини п'ятої статті 361, статті 362, пункту 4 частини першої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
8. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року, зокрема, відкрито апеляційне провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2023 року у справі № 580/111/22 та призначено розгляд цієї заяви в порядку письмового провадження з 20 листопада 2023 року.
9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року закрито апеляційне провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року у цій справі, як помилково відкрите.
10. Постановою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі № 580/111/22 залишено без змін.
11. 21 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав до Черкаського окружного адміністративного суду заяву про перегляд судового рішення від 11 березня 2022 року за виключними обставинами.
12. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2024 року, заяву про перегляд судового рішення від 11 березня 2022 року за виключними обставинами залишено без розгляду.
13. Залишаючи без розгляду заяву позивача про перегляд судового рішення за виключними обставинами суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про пропуск строку на подання такої заяви, визначеного пунктом 4 частини першої статті 363 КАС України.
14. Досліджуючи поважність пропуску строку із звернення до суду із заявою суди вказали на те, що 16 листопада 2023 року (дата вручення позивачу ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року про закриття провадження) позивач дізнався про необхідність подачі заяви про перегляд рішення суду від 11 березня 2022 року за виключними обставинами до Черкаського окружного адміністративного суду, однак заяву направлено до суду 21 квітня 2024 року.
15. На висновками судів попередніх інстанцій, оскарження ухвали суду апеляційної інстанції від 15 листопада 2023 року до Верховного Суду не створювало позивачу перешкод для звернення до Черкаського окружного адміністративного суду заявою про перегляд рішення суду від 11 березня 2022 року за виключними обставинами. Як наслідок, твердження представника заявника про своєчасне подання заяви після її розгляду судом апеляційної інстанції, суди не прийняли в якості аргументів поважності причин пропуску строку звернення.
ІІІ. Касаційне оскарження
16. Позивач вважаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права та без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 540/2608/18, подав касаційну скаргу.
17. У касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
18. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, за змістом якого висловив незгоду з викладеними відповідачем в скарзі доводами та повідомив свою думку про правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для залишення заяви без розгляду, просив ці судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
IV. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування та позиція Верховного Суду
19. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
21. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
22. Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
23. Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
24. Частиною першою статті 362 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
25. Згідно положень пункту 4 частини першої статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.
26. У статті 364 КАС України регламентовано форму та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Зокрема передбачено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються: нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин. До заяви додаються, зокрема, копії заяви відповідно до кількості учасників справи; докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.
27. Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 366 КАС України крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
28. Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 цього Кодексу.
29. Отже, зі змісту вказаних норм процесуального закону випливає, що моментом, з яким законодавець пов'язує початок перебігу строку подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, з підстав передбачених пунктом 4 частини першої статті 363 КАС України є день офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.
30. У випадку пропуску вказаного строку з поважних причин він може бути поновлений судом за клопотанням учасника справи відповідно до загального правила щодо поновлення строків, передбаченого у статті 121 КАС України.
31. При цьому, в разі відхилення зазначеного клопотання, настає процесуальний наслідок у вигляді повернення заяви без розгляду особі, яка її подала.
32. Як вбачається з матеріалів заяви, в якості підстави для перегляду за виключними обставинами судового рішення, заявник вказує рішення Конституційного Суду України №8-р(ІІ)/2023 від 13 вересня 2023 року.
33. За приписами статті 94 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VIII оприлюднення всіх актів Суду за результатами конституційного провадження, крім висновків Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, здійснюється на офіційному веб-сайті Суду або в окремих випадках за ухвалою Суду - в Залі засідань Суду, але не пізніше наступного робочого дня після їх ухвалення.
34. Опублікування акта Суду разом з окремою думкою Судді здійснюється у «Віснику Конституційного Суду України» та інших офіційних друкованих виданнях України.
35. В свою чергу, відповідно до Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» офіційними друкованими виданнями є зокрема «Офіційний вісник України».
36. Отже, рішення Конституційного Суду України оприлюднються на офіційному веб-сайті Суду не пізніше наступного дня з моменту його прийняття, а публікуються в офіційних друкованих виданнях.
37. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, рішення Конституційного Суду України №8-р(ІІ)/2023 від 13 вересня 2023 року опубліковано в офіційному віснику України від 21 листопада 2023 року, № 93, стор. 181, стаття 5508, код акта 120892/2023.
38. Зважаючи на те, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення рішення Конституційного Суду України, перебіг строку подання заяви за виключними обставинами розпочинається з 22 листопада 2023 року (наступний день за днем опублікування рішення Конституційним Судом України).
39. Відтак, останнім днем подання заяви про перегляд заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій справі є 21 грудня 2023 року.
40. Однак, із вказаною заявою про перегляд за виключними обставинами заявник звернувся лише 21 квітня 2024 року, тобто з порушенням строку, визначеного пунктом 4 частини першої статті 363 КАС України.
41. Досліджуючи поважність пропуску строку із звернення до суду із заявою суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що 16 листопада 2023 року (дата вручення позивачу ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року про закриття провадження) позивач дізнався про необхідність подачі заяви про перегляд рішення суду від 11 березня 2022 року за виключними обставинами до Черкаського окружного адміністративного суду, однак заяву направив до суду 21 квітня 2024 року.
42. На думку судів попередніх інстанцій, оскарження ухвали суду апеляційної інстанції від 15 листопада 2023 року до Верховного Суду не створювало позивачу перешкод для звернення до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення суду від 11 березня 2022 року за виключними обставинами. Як наслідок, твердження представника заявника про своєчасне подання заяви після її розгляду судом касаційної інстанції, суди не прийняли в якості аргументів поважності причин пропуску строку звернення та залишили таку заяву без розгляду.
43. Так, надаючи оцінку доводам позивача щодо поважності пропуску строку на звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, колегія суддів, зокрема, враховує, що для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску процесуального строку, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати відповідну заяву.
44. Як на поважну причину пропуску строку звернення із заявою за виключними обставинами позивач зазначив, що вперше він звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами у межах встановленого процесуальним законом строку.
45. В продовження своїх доводів зазначає, що за наслідками розгляду поданої ним заяви, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року, зокрема, було відкрито апеляційне провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2023 року.
46. В подальшому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року закрито апеляційне провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року, як помилково відкрите.
47. Позивач вказує, що вважаючи вказане судове рішення незаконним та не погоджуючись з ним, звернувся до суду касаційної інстанції, за наслідками касаційного розгляду якого, постановою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року було залишено без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
48. Також позивач пояснив, що після ухвалення Верховним Судом постанови від 18 квітня 2024 року, у якій було роз'яснено, що судом який має розглядати заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій справі є суд першої інстанції, не зволікаючи 21 квітня 2024 року звернувся із відповідною заявою до Черкаського окружного адміністративного суду як до суду встановленого законом.
49. Верховний Суд звертає увагу на те, що статтею 129 Конституції України забезпечено право громадян на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
50. Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
51. Вказане право на касаційне оскарження з урахуванням позиції, викладеної в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Андрієвська проти України» і «Буланов та Купчик проти України», кореспондується з правом доступу до суду з метою забезпечення авторитету судової влади.
52. В контексті наведеного, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що в силу положень частини 3 статті 328 КАС України ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року про закриття апеляційного провадження підлягала касаційному оскарженню.
53. Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся із заявою про перегляд судового рішення від 11 березня 2022 року за виключними обставинами одразу до суду апеляційної інстанції (оминувши суд першої інстанції), а отже єдиним засобом скористатися правом на оскарження судового рішення було звернення із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції.
54. Позивач, вважаючи незаконною ухвалу суду апеляційної інстанції, скористався своїм правом на перегляд справи та оскаржив таку ухвалу суду в касаційному порядку.
55. На думку колегії суддів, очікування позивача на завершення справи у Верховному Суді з подальшим звернення до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення від 11 березня 2022 року за виключними обставинами в цій справі було виправданим, а дії позивача за вказаних обставин були послідовними та такими, що відповідають основним засадам судочинства.
56. У контексті наведеного Суд також враховує поведінку позивача та звертає також увагу на те, що вперше позивач звернувся до суду у встановлений КАС України тридцятиденний строк, що свідчить про його намір захистити свої права вважаючи їх порушеними.
57. Про такі ж наміри свідчить подання (21 квітня 2024 року) без зайвих зволікань заяви про перегляд судового рішення від 11 березня 2022 року за виключними обставинами до суду першої інстанції, після ухвалення Верховним Судом постанови 18 квітня 2024 року, і про вчасну подачу до Верховного Суду касаційної скарги у встановлений процесуальним законом строк після ухвалення судових рішень щодо залишення відповідної заяви без розгляду.
58. Оцінюючи поведінку заявника та обставини справи в сукупності, Суд дійшов висновку, що позбавлення позивача права на звернення до суду через пропуск строку у зв'язку із тим, що він очікував рішення суду касаційної інстанції щодо оскарження судових рішень про залишення заяви про перегляд судового рішення від 11 березня 2022 року за виключними обставинами без розгляду у його справі, було непропорційним.
59. Аналогічні висновки за схожих обставин застосовані Верховним Судом у постановах від 07 квітня 2020 року у справі № 540/2608/18, від 27 липня 2022 року у справі № 640/6529/20, від 31 травня 2024 року у справі № 560/13155/22, від 05 травня 2022 року у справі № 914/2652/19 та ін.
60. Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 обґрунтовано наявність поважних підстав для поновлення пропущеного строку, а суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність підстав для залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення від 11 березня 2022 року у цій справі без розгляду.
61. Отже, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.
62. Згідно частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
63. З огляду на зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржені судові рішення - скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
V. Судові витрати
64. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
65. Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Менчинською Віталією Вікторівною, задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2024 року у справі № 580/111/22 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Черкаського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіО.А. Губська М.В. Білак
А.В. Жук