21 листопада 2024 року
м. Київ
справа №200/436/24
адміністративне провадження № К/990/32528/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі №200/436/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «ЛЮТЬ» про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «ЛЮТЬ», у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «ЛЮТЬ» №79 від 15 грудня 2023 року про застосування до інспектора взводу №3 роти №2 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють» лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «ЛЮТЬ» №6 о/с 02 січня 2024 року в частині накладення на лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №3 роти №2 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють» дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 , лейтенанта поліції, на посаді інспектора взводу №3 роти №2 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють»;
- стягнути з Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «ЛЮТЬ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення і до дня винесення судом рішення про поновлення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
20 серпня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі №200/436/24. Заявник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги, у якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі. Також роз'яснено, що у разі не усунення недоліків, касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху двічі надіслано позивачу на поштову адресу, яка зазначена ним у касаційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 .
Проте, на адресу Верховного Суду повернулися конверти із зазначеною вище ухвалою суду з відміткою відділення поштового зв'язку про причини повернення, а саме: «за закінченням терміну зберігання».
Крім того, 18 жовтня 2024 року о 12:15 секретарем судового засідання для уточнення актуальної адреси листування по справі №200/436/24 здійснено телефонний дзвінок до позивача - ОСОБА_1 за номером телефону, що вказаний в касаційній скарзі ( НОМЕР_1 ), проте позивач слухавку не підняв.
З огляду на викладене Судом вчинено необхідні заходи щодо повідомлення заявника про залишення касаційної скарги без руху.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Згідно з усталеною практикою, викладеною в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п.109 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії) (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (Application no. 11681/85).
Відповідно до частини першої статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Заявник про зміну місця знаходження Верховний Суд не повідомляв, будь-яких заяв до суду не подавав.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Станом на день постановлення цієї ухвали будь-яких заяв чи клопотань на усунення недоліків касаційної скарги від позивача до Суду не надходило.
За наведених обставин, є всі підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчився, заявником виявлені недоліки не усунуто.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки позивачем не усунуто недоліки касаційної скарги у встановлений Судом строк, то касаційну скаргу необхідно повернути заявнику.
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі №200/436/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «ЛЮТЬ» про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк