Справа № 243/8494/24
Провадження № 2/243/1977/2024
15 листопада 2024 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Фаліна І.Ю. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 05.09.2012 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2203/46-314, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 115000,00 грн. на строк з 05.09.2012 по 04.09.2017 зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 19,5 % річних. В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 26-314-1 від 05.09.2012. Відповідно до зазначеного Договору поруки ОСОБА_2 зобов'язався нести солідарну відповідальність з позичальником ОСОБА_1 , за порушення виконання зобов'язання по Кредитному договору. Також згідно п. 1.4. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Позичальник - за сплату кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, неустойки, можливих штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором. В процесі користування кредитними коштами ОСОБА_1 неодноразово порушувала свої зобов'язання по Кредитному договору щодо своєчасного погашення кредитних платежів, відповідно до графіку погашення, та сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим банк звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до відповідачів про стягнення всієї заборгованості за Кредитним договором в загальній сумі 77702,84 грн. Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26.12.2018 у справі № 243/12031/18 позов банку до відповідачів задоволено повністю. В процесі виконавчого провадження заборгованість згідно вказаного рішення суду остаточно була погашена лише у вересні 2024 року. Враховуючи, що зазначене рішення суду протягом тривалого часу в повній мірі не виконувалося, банк змушений звернутися до суду з даною позовною заявою про стягнення заборгованості, передбаченої ч.2 ст. 625 ЦК України за несвоєчасне виконання відповідачами рішення суду. У зв'язку з вказаним, позивач вважає за необхідне звернутися до суду про стягнення з відповідачів, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати та 3% річних за період з 26.12.2018 - дата рішення суду у справі № 243/12031/18 до 23.02.2022 - дата початку широкомасштабної військової агресії російської федерації. Розмір заборгованості відповідачів за вказаний період із сплати 3% річних склав
7376,45 грн., сума боргу з інфляційних втрат - 16526,71 грн. У зв'язку з чим, просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів на свою користь заборгованість в сумі 23903,16 грн. та витрати по сплаті судового збору.
Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»своєчасно і належним чином повідомлений про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєчасно і належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також про необхідність надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують відзив.Однак, відповідачі не використали наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, в зв'язку з чим суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, дійшов до висновку, про можливість ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 05.09.2012 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк«Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2203/46-314, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 115000,00 грн. на строк з 05.09.2012 по 04.09.2017 зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 19,5 % річних. За користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені цим договором, процентна ставка встановлюється в розмірі 24,5 % річних. Комісія за надання кредиту - 2 % від суми кредиту зазначеної в п.п. 1.1 та складає 2300,00 грн.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 26-314-1 від 05.09.2012. Відповідно до зазначеного Договору поруки ОСОБА_2 зобов'язався нести солідарну відповідальність з позичальником ОСОБА_1 , за порушення виконання зобов'язання по Кредитному договору. Також згідно п. 1.4. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Позичальник - за сплату кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, неустойки, можливих штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором.
В процесі користування кредитними коштами ОСОБА_1 неодноразово порушувала свої зобов'язання по Кредитному договору щодо своєчасного погашення кредитних платежів, відповідно до графіку погашення, та сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим банк звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою про стягнення з відповідачів заборгованості за даним Кредитним договором.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26.12.2018 у справі № 243/12031/18 з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» стягнуто солідарно заборгованість за Кредитним договором № 2203/46-314 від 05.09.2012 нараховану станом на 24.10.2018 в сумі 77702,84 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн. по 881,00 грн. з кожного.
Згідно розрахунку заборгованості відповідачамОСОБА_1 та ОСОБА_2 за Кредитним договором № 2203/46-314 від 05.09.2012 за несвоєчасне погашення кредиту за період з 26.12.2018 по 23.02.2022 нарахована заборгованість трьох процентів річних в розмірі 7376,45 грн. та заборгованість з інфляційних втрат в розмірі 16526,71 грн.
Позивач в позові вказує, що в процесі виконавчого провадження заборгованість згідно вказаного рішення суду остаточно була погашена лише у вересні 2024 року, а тому зазначене рішення суду протягом тривалого часу в повній мірі не виконувалося, банк змушений звернутися до суду з даною позовною заявою про стягнення заборгованості, передбаченої ч.2 ст. 625 ЦК України за несвоєчасне виконання відповідачами рішення суду.
Вирішуючи вказаний спір суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
У контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки,
відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.
Положення статті 11 ЦК України передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбаченихзаконом, а також угод, які не передбаченізаконом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Тобто відповідно до положень статті 11 ЦК України рішення суду може бути підставою виникнення цивільних прав та обов'язків у випадках, установлених актами цивільного законодавства, - за наявності прямої вказівки про це в законі.
За загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов'язання, яке виникло з підстав, що існували до його ухвалення, але не породжує таке зобов'язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства передбачають виникнення зобов'язання саме з набранням законної сили рішенням суду.
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).
Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц.
Згідно із частиною 2 статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В розумінні частини 2 статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат
та трьох процентів річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового
зобов'язання, як спосіб захисту грошового інтересу і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року в справах № 703/2718/16 та № 646/14523/15.
У частині 2 статті 625 ЦК України прямо зазначено, що інфляційні втрати та три проценти річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.
Вимагати сплати суми боргу, з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18.
Оскільки рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26.12.2018 у справі № 243/12031/18 відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєчасно не виконали, внаслідок чого за період з 26.12.2018 по 23.02.2022 позивачем нараховано відповідачам заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за 1156 днів у виді трьох процентів річних в розмірі 7376,45 грн. та інфляційних втрат в розмірі 16526,71 грн.
З вказаним розрахунком позивача суд погоджується та сумнівів щодо його неправомірності не встановлено.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частинами 2 та 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи наведене, суд доходить до переконання, що позивачем правомірно нараховано відповідачам, внаслідок невиконання останніми рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26.12.2018 у справі № 243/12031/18, яким з відповідачів на користь позивача стягнуто солідарно заборгованість за Кредитним договором № 2203/46-314 від 05.09.2012 нараховану станом на 24.10.2018 в сумі 77702,84 грн. В свою чергувідповідачами будь-яких заперечень та доказів стосовно відсутності боргу, його погашення або незгоди з розрахунком суми даної заборгованості суду не надано.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 відповідно до Договору поруки зобов'язаний нести солідарну відповідальність з позичальником ОСОБА_1 , за порушення виконання зобов'язання по Кредитному договору, а тому відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Позичальник - за сплату трьох процентів річних та інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, та підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості трьох процентів річних у сумі 7376,45 грн. та інфляційних втрат у сумі 16526,71 грн, загальний розмір заборгованості становить 23903,16 грн., а тому з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути понесені витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 2422,40 грн. в рівних частках по 1211,20 грн. з кожного.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 524, 526, 533, 554, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: 03087 м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, заборгованість в сумі 23903 (двадцять три тисячі дев'ятсот три) гривень 16 копійок.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: 03087 м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлений 20.11.2024.
Суддя І.Ю. Фалін