справа № 759/13893/23
головуючий у суді І інстанції Шум Л.М.
провадження № 22-ц/824/14697/2024
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
21 листопада 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Мостова Г.І., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 червня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Тарасюк Тетяна Миколаївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 17 червня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 червня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення апелянта від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 червня 2024 року, яке мотивовано тим, що він має низький дохід, предмет та характер судового спору вкрай впливатиме на його долю, оскільки без спадщини він фактично залишиться без єдиного житла, а також він є малозабезпеченою особою.
Згідно з частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за наявності хоча б однієї з таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або: 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є скрутний майновий стан заявника.
Так, на підтвердження зазначених доводів до клопотання про звільнення від сплати судового збору апелянтом було надано:
- копію довідки №__/35-10-12 про отримання (неотримання) допомоги, з якої вбачається, що ОСОБА_1 станом на 15 липня 2024 року ОСОБА_1 на обліку в управлінні соціальної та ветеранської політики Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації не перебуває та ніяких видів допомог не отримує;
- відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 15 липня 2024 року, з якої вбачається, що за період з 4 кварталу 2023 року по 1 квартал 2024 року інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних-осіб платників податків відносно ОСОБА_1 відсутня. Разом з тим, вказана довідка не свідчить про відсутність або наявність доходів ОСОБА_1 за попередній календарний рік (2023 рік);
- копію довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 за 1999, 2000, 2001, 2004, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, проте яка виписана на ім'я ОСОБА_3 ;
- копію довідки Пенсійного фонду України форми ОК-7 на ім'я ОСОБА_1 , однак за 2013, 2014, 2020 роки, що також не охоплює попереднього календарного року (2023 рік).
В подальшому апелянт ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із клопотанням про долучення доказу від 05 вересня 2024 року вх.№109941, відповідно до якого зазначає, що ним було помилково надано копію довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 від 15 липня 2024 року на іншу особу, а тому просить долучити до матеріалів справи копію довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 від 05 серпня 2024 року, однак така довідка охоплює відомості про 1999, 2000, 2013, 2014, 2020 роки, що в порушення положень пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» не охоплює попередній календарний рік (2023 рік).
Звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, тому відбувається на розсуд суду в кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав.
Враховуючи наведене, надані докази не свідчать про тяжке майнове становище скаржника та про відсутність у нього інших доходів на момент подання апеляційної скарги, відтак не надано достатніх доказів на підтвердження того, що він має скрутний майновий стан та не має можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Таким чином, до клопотання про звільнення від сплати судового збору апелянтом ОСОБА_1 не надано належних доказів скрутного матеріального стану за попередній календарний рік (2023 рік).
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Позивачем при зверненні до суду з позовом мав бути сплачений судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 073 грн 60 коп.
Отже апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 610 грн 40 коп.
Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: ГУК у м.Києві/ Соломян.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний суд.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.
Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги або належні документи, що можуть підтверджувати звільнення від такої сплати.
Керуючись статтями 357 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 червня 2024 року залишити без руху та встановити строк десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
Не виконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова