65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"20" листопада 2024 р.м. Одеса № 916/5054/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,
розглянувши матеріали вх.№5183/24
у справі №816/5054/24
за позовом Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 25830731)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 2575,30 грн.
Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу у сумі 2575,30 грн., який виник у результаті невиконання Фізичною особою-підприємцем Ареф'євою Оксаною Анатоліївною взятих на себе зобов'язань за договором №ТС-960/16 на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 04.07.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору №ТС-960/16 на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 04.07.2016 щодо повного та своєчасного внесення плати за договором.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Так, в якості доказів направлення відповідачу копій позовної заяви і доданих до неї документів позивачем до позовної заяви додано копію фіскального чеку від 13.09.2024, копію поштової накладної від 13.09.2024 та копію опису вкладення.
Між тим, у наданому описі вкладення неможливо встановити, які саме документи було надіслано у вказаному поштовому відправленні, адже відправником в якості вкладення зазначено лише «Двосторонні копії позову майнового характеру про стягнення боргу до Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 №0123/621 та додатків до нього» без визначення які саме додатки до позову надіслано у вказаному поштовому відправленні.
За таких обставин, позивачем не надано належних доказів направлення відповідачу копій позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік установлено, що у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить: з 1 січня 2024 року 3028 грн.
Отже, виходячи з ціни позову у розмірі 2575,30 грн., розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду позовної заяви Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради становить 3028 грн.
До позовної заяви в якості доказів сплати судового збору додано платіжну інструкцію №56 від 16.09.2024 про оплату 3028 грн.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Між тим, судовий збір, сплачений згідно з платіжним дорученням №56 від 16.09.2024 був зарахований на рахунок № UA938999980313141206083015758, відкритий в Головному управлінні державної казначейської служби України в Одеській області, однак вказана квитанція вже обліковується в матеріалах позовного провадження №916/4152/24, які ухвалою суду від 10.10.2024 були повернуті позивачу, що підтверджується відповідною довідкою Господарського суду Одеської області від 15.11.2024.
При цьому, питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої позовної заяви вже розглядалося Верховним Судом.
У постанові від 13.02.2019 у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі судових рішень стаття 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому, позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.
Таким чином, у цьому випадку позивач також має право повернути сплачений ним у справі №916/4152/24 судовий збір відповідно до платіжної інструкції №56 від 16.09.2024 у розмірі 3028 грн.
Однак така платіжна інструкція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі (№916/5054/24), так як судовий збір за ним сплачений та зарахований при поданні іншого позову.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.
Отже, доказів сплати позивачем судового збору у встановленому порядку та розмірі до позовної заяви не додано.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
За змістом прохальної частини позовної заяви позивач просить:
- стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради борг у сумі 2575,30 грн., який виник у результаті невиконання фізичною особою-підприємцем Ареф'євою Оксаною Анатоліївною взятих на себе зобов'язань за Договором № ТС-960/16 на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 04.07.2016;
- стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради судові витрати у вигляді судового збору у сумі 3028,00 грн., сплаченого за подання до господарського суду позову майнового характеру (підпункт 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
При цьому до позовної заяви додано розрахунок боргу, який містить суму пені, суму інфляційних втрат, суму 3% річних та суми боргу.
За таких обставин, позовні вимоги Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради викладено некоректно, оскільки, позивачем зазначено лише загальну до стягнення суму, без визначення суми основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідно до п.10 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Між тим, позовна заява Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позов Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради залишається без руху господарським судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, господарський суд повідомляє позивача, що способом усунення недоліків позовної заяви є подання до канцелярії суду заяви про усунення недоліків, з урахуванням виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст.162, 164, 174, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради залишити без руху.
2.Встановити Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали суду шляхом:
- надання до суду належних доказів направлення ОСОБА_1 копії позовної заяви і доданих до неї документів;
- сплати судового збору у розмірі 3028 грн. та надання до суду відповідних документів про оплату;
- зазначення змісту позовних вимог із визначенням суми основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних;
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
3.Повідомити Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, що в силу вимог ч.4 ст.174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua
Ухвала набирає законної сили 20.11.2024р. та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.Є. Смелянець