Рішення від 20.11.2024 по справі 915/1097/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року Справа № 915/1097/20(915/1876/23)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Давченко Т.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 915/1097/20(915/1876/23)

за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159, 54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1)

до відповідача: Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод" (код ЄДРПОУ 14313240, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, e-mail: msz@ukroboronprom.com)

про: стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та списком № 2 у загальній сумі 2594811,97 грн.

яка розглядається в межах справи №915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод" (54001, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 38, код ЄДРПОУ 14313240)

розпорядник майна: арбітражний керуючий Шалашний Леонід Олександрович (93000, Луганська обл., м.Рубіжне, вул. Померанчука, 15а).

встановив:

В провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод" (код ЄДРПОУ 14313240).

В межах даної справи про банкрутство судом у порядку спрощеного позовного провадження розглядається справа № 915/1097/20(915/1876/23) за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та списком № 2 у загальній сумі 2594811,97 грн.

Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №77 від 26.06.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ про банкрутство, які перебували у провадженні судді Ткаченка О.В.

Окрім того, за вказаним розпорядженням всі судові справи в межах судової справи про банкрутство або стороною в яких є боржник у справі про банкрутство мають бути передані головуючим суддям, які будуть визначені автоматизованою системи документообігу для розгляду судових справ про банкрутство.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі № 915/1097/20 визначено суддю Давченко Т.М.

Згідно протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.06.2024 справу № 915/1097/20(915/1876/23) передано судді Давченко Т.М.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ухвалою від 01.07.2024 суддею Давченко Т.М. прийнято до свого провадження для розгляду в межах справи № 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод" (код ЄДРПОУ 14313240), присвоєно їй номер 915/1097/20(915/1213/23) та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи. Сторонам суд встановив відповідні процесуальні строки на подання відзиву та заперечень на відзив.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялися до електронного кабінету відповідача, яка доставлена 08.07.2024, що вбачається з довідок про доставку електронного листа.

Відповідач не скористався наданим йому стаття 161,165 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Згідно із ч 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", одним із об'єктів оподаткування для платників збору, визначених пунктом 1 статті 1 вказаного Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Відповідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

В силу положень абзацу 36 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 вважаються у розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які відповідач відповідно до цього Закону зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 2 визначено, зокрема, підпунктами "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Проте, відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону.

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (надалі - Інструкція).

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється підприємствами та організаціями (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

ДП «Миколаївський суднобудівний завод» перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області і є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших обов'язкових платежів, що справляються до органів Пенсійного фонду України.

З матеріалів справи вбачається, що працівникам Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» робота яких була пов'язана на цьому підприємстві зі шкідливими та важкими умовами праці - на посадах, визначених за Списком № 1 та Списком № 2 виробництв, професій, посад і показників призначена та виплачується пенсія на підставі виданих вказаним підприємством довідок, що уточнюють особливий характер роботи

Отже, ДП «Миколаївський суднобудівний завод», як підприємство, працівники якого були зайняті на роботах, включених до Списку № 2, та вийшли на пенсію на пільгових умовах, зобов'язано сплачувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку таким працівникам пільгової пенсії.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів 6.4, 6.5 розділу 6 Інструкції № 21-1 направлені на юридичну адресу Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод», які отримані Відповідачем та не оскаржені ні у судовому порядку, ні до органу Пенсійного фонду вищого рівня.

За період з 01.11.2022 по 30.11.2023 Державним підприємством «Миколаївський суднобудівний завод» мало б бути відшкодовано Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгової пенсії особам, переліченим у загальному розрахунку фактичних витрат, на загальну суму 2594811,97 грн., з них: заборгованість за Списком 1 складає 431690,17 грн., заборгованість за Списком 2 складає 2163121,80 грн.

У рахунок погашення заборгованості Державним підприємством «Миколаївський суднобудівний завод» кошти не вносились, відтак, заборгованість у сумі 2594811,97 грн. залишається не погашеною станом на дату розгляду даної справи.

Відповідно до статті 23 Закону № 1058 спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до пункту 15 статті 106 Закону № 1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Даній нормі кореспондує висновок наведений у постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі № 21-3122а15, в якій колегія суддів Судової палати в адміністративних справах дійшла висновку, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Склад витрат та факт їх понесення Головного управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, реєстрами поштових відправлень про направлення вказаних розрахунків.

При цьому, дії та рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області з цього приводу ДП «Миколаївський суднобудівний завод'ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржувалися, відтак, розмір сум фактичних витрат на доставку пенсій є узгодженим і обов'язковим до сплати.

Доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат Головного управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 2594811,97 грн. суду не надано.

Обов'язок здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначеної на пільгових умовах особі, яка має стаж, що дає право на призначення цієї пенсії, належить або підприємству, на якому працювала така особа, або його правонаступнику.

З огляду на зазначене вище вбачається, що законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких у підприємств не виникає обов'язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати цих пенсій, а тому відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, понесені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області на виплату та доставку пільгових пенсій.

Згідно ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

ВС у постанові 904/2357/20 зауважив, що тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували факт сплати існуючої заборгованості.

За таких обставин, господарський суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати позивача на оплату позовної заяви судовим збором, належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73, 74, 76-79, 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ДП «Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159; вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за та Списком № 1 та Списком № 2 за період з 01.11.2022 по 30.11.2023 у сумі 2594811,97 грн. та 31137,74 грн. витрат на оплату позову судовим збором.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Давченко