18 листопада 2024 рокуСправа № 495/3611/20
Номер провадження 2-др/495/29/24
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Братків І. І.,
за участю секретаря судових засідань Райти Е. І.,
позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,
представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом адвоката Єфименко Н. В.,
представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом адвоката Коломацького М. Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Білгороді-Дністровському питання винесення додаткового рішення у цивільній справі за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна нажитого у шлюбі та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю,
21.10.2024 представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвокат Єфименко Наталя Василівна звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у цивільній справі за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна нажитого у шлюбі та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю з заявою в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі №495/3611/20 про стягнення з ОСОБА_2 , РНКОПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , понесені судові витрати в сумі 232,60 (двісті тридцять дві) грн. 60 коп. і витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із розглядом цивільної справи №495/3611/20 в розмірі 10 00,00 (десять тисяч) гривень.
В обґрунтування заяви вказала, що 15 жовтня 2024 року Білгород Дністровським міськрайонним судом Одеської області по справі за цивільним позовом ОСОБА_1 , представник за ордером адвокат Єфименко Н.В., до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, в задоволені зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. У своїй позовній заяві та на дебатах під час розгляду даної справи, позивачкою і представником позивачки було заявлено вимог про стягнення судових витрат, в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу, про які буде заявлено після ухвалення рішення суду, які ОСОБА_1 бажає стягнути з ОСОБА_2 наступні судові витрати:
1. на правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч гривень), що підтверджується копією договору про надання правничої допомоги № 04-11-22 від 29.11.2022 року; копією додаткової угоди № 1 від 24.04.2023 року; копією Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 16.10.2024 року; квитанцією до прибуткового касового ордера № 39 від 24.04.2023 року;
2. 48,80 гривень за відправку відповідачу у справі заяви про виклик і допит в судовому засіданні свідків, що підтверджується поштовою квитанцією № 71 від 29.05.2023 року та опису вкладення (копія додається); відправку відповідачу у справі клопотання про
3. 96,00 гривень за витребування доказів, що підтверджується поштовою накладною № 6770109795757 05.02.2024 та опису вкладення (оригінали в манерах справи);
4. 81,80 гривень за відправку відповідачу у справі клопотання та заяви про виклик і допит свідків, що підтверджується поштовою накладною № 6770109748511 від 23.12.2023 року та опису вкладення (оригінали в матеріалах справи, а.с. 23) та поштова квитанція № 57 від 21.12.2023 року на суму 6,00 гривень на придбання поштового конверту.
22.10.2024 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи договору про надання правової допомоги №111120-ц від 11 листопада 2020 року та квитанцію №15 від 11.11.2020.
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У судовому засіданні позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник - адвокат Єфименко Н.В. підтримали заяву, просили задовольнити з підстав викладених у ній.
Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 - адвокат Коломацький М.Г. заперечував щодо задоволення заяви про стягнення судових витрат.
Вивчивши зміст поданої до суду заяви, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Щодо розподілу судових витрат.
Представником позивача адвокатом Єфименко Н. В. у судовому засіданні з розгляду справи заявлено, що докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, будуть надані суду в порядку і в строки, передбачені ст. 246 ЦПК України.
В силу ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у цивільній справі № 495/3611/20 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна нажитого у шлюбі. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю - відмовлено.
За подання до суду позову ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 3 000,00 грн. /а.с. 23, том 1/ квитанція №10 та 420,40 грн. за забезпечення позову /а.с. 41, том 1/ китанція №9.
Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3 000,00 гривні повинні бути стягнуті з відповідача на її користь за подання позовної заяви та сума судового збору в розмірі 420,40 гривні за подання заяви про забезпечення позову.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про ухвалення додаткового рішення представник ОСОБА_1 - адвокат Єфименко Н.В. надала: договір про надання правової допомоги № 04-11-22 від 29 листопада 2022 року; додаткову угоду №1 до Договору №04-11-22 про надання правничої допомоги від 24 квітня 2023 року за яким сторони погодили між собою, що на адвоката покладаються виконання у цивільній справі №495/3611/20 наступних дій: ознайомлення з матеріалами справи; складання всіх необхідних процесуальних документів та подання їх до суду; збір доказів, в тому числі із державних реєстрів, фізичних і юридичних осіб, збір інформації про свідків та доставка свідків до суду та надання свідчень; особиста участь адвоката у судових засіданнях. Сторони погодили, що Клієнтом сплачено та Адвокатом отримані згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №39 від 24 квітня 2023 року кошті у сумі 10 000 (десять тисяч) гривень; копією квитанції до прибуткового касового ордера №39 від 24.04.2023; акт виконаних робіт (наданих послуг) від 16 жовтня 2024 року, а також копії та оригінали квитанцій про направлення поштової кореспонденції пов'язаної з розглядом справи.
Крім того позивачкою додатково надано договір про надання правничої допомоги №111120-ц від 11 листопада 2020 року укладеного між адвокатом Оснач Оленою Анатоліївною та клієнтом (позивачем у справі) ОСОБА_1 ; додаток №1до Договору №111120-ц про надання правової допомоги від 11 листопада 2020 року п. 4.1. сторони погодили розмір гонорару Адвоката у розмірі 3 000,00 грн.; оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру №15 від 11 листопада 2020 року.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 8ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витратмає бути співмірним зі складністю справита виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
А тому Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації судуслід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд при ухваленні додаткового рішення враховує правову позицію, висловлену у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен міститидетальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначаєтьсяз урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв:їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 13 000 грн. 00 коп.
Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на відправку поштової кореспонденції.
У заяві адвокат Єфименко Н.В. просила стягнути з відповідача витрати на відправлення поштової кореспонденції у сумі 232 (двісті тридцять дві) гривні 60 копійок.
Ч.1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів відповідачу позивачем надано суду копії та оригінал опису вкладення до цінного листа відповідачу через АТ «Укрпошта» у загальному розмірі 232 грн. 60 коп.
З п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України вбачається, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, можуть належать поштові витрати, оскільки направлення учасникам справи заяв по суті справи, відносяться до витрат пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.
Отже, в частині стягнення з відповідача поштових витрат, ці вимоги також підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст.133,137,141,352,354 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом адвоката Єфименко Н. В. про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :
- сплачений судовий збір у сумі 3 420 (три тисячі чотириста двадцять) гривень 40 копійок;
- витрати на відправлення поштової кореспонденції у сумі 232 (двісті тридцять дві) гривні 60 копійок
- витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення буде складено протягом п'яти днів з дня оголошення вступної та резолютивної його частин.
Дата виготовлення повного тексту судового рішення: 22.11.2024.
Повне найменування сторін:
Позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач за первісним позовом - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Ірина БРАТКІВ