Рішення від 12.11.2024 по справі 608/1899/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 р. Справа № 608/1899/24

Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Тренич А.Г.

за участю секретаря судового засідання Богдана В.М.

представника відповідача (в режимі відеоконференції) Жовтої А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Заліщики в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 11.01.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №149119-КС-011 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Так, позивач зазначив, що 11.01.2024 направив ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір, яку відповідач ОСОБА_1 прийняла на умовах, визначених офертою. Кредитний договір підписаний електронним підписом відповідача, що відтворений шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону останньої. Позивач вказує, що свої зобов'язання за Договором кредиту виконав та надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 75000,00 грн, шляхом перерахування їх на банківську картку останньої № НОМЕР_1 , яку вона вказала при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті, а відповідач у свою чергу зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Звертає увагу на те, що відповідач здійснила часткову оплату за договором №149119-КС-011 на загальну суму 32500,00 грн. Разом з тим, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свої зобов'язання за Кредитним договором, станом на 22.07.2024 утворилась заборгованість у розмірі 273108,46 грн., що складається з: 74137,40 грн. сума прострочених платежів по тілу кредиту; 195205,99 грн. сума прострочених платежів по процентах; 3765,40 грн. сума прострочених платежів за комісією.

З огляду на вищевикладене, позивач просить позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором про надання кредиту №149119-КС-011 від 11.01.2023 в сумі 273108,79 грн., яка складається з: 74137,40 грн. сума прострочених платежів по тілу кредиту; 195205,99 грн. сума прострочених платежів по процентах; 3765,40 грн. сума прострочених платежів за комісією, а також сплачений судовий збір в розмірі 3277,31 грн.

Ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 28.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 01.10.2024, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов'язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надати суду належним чином завірені якісні копії інформації щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 11.01.2024 по 27.06.2024 включно.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконало вказану ухвалу суду та надало витребувані судом документи.

Позивач не делегував свого представника в судове засідання, подав заяву про розгляд справи без його участі. Заявлені позовні вимоги не визнають та просять відмовити в позові з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Так, у відзиві на позов відповідач зауважує, що спірні прострочені платежі по процентах значно перевищують розмір заборгованості за кредитом. На переконання відповідача позовна заява є необґрунтованою та передчасною. Нарахування відсотків у розмірі зазначеному в позові є необ'єктивним та незаконним.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

11.01.2024 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №149119-КС-011 про надання кредиту, у якій було викладено усі умови, на яких пропонується укласти кредитний договір, а ОСОБА_1 прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) укласти Договір №149119-КС-011 про надання кредиту на умовах, визначених офертою, про що свідчить підписання Акцепту електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0507.

11.01.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про надання кредиту №149119-КС-011, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 11.01.2024 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору UA-0507.

Підписанням Договору відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що до укладення Договору отримала від Кредитодавця інформацію та документи, надання яких передбачені ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», паспорт споживчого кредиту, а також примірник Договору і Правила, що розміщені на сайті кредитодавця (п. 7.3.1 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору, Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти у сумі 75000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Договором про надання кредиту.

Загальний розмір кредиту становить 75000 грн.; строк, на який надається кредит становить 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000%, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15012667%, фіксована; комісія за надання кредиту становить 11250,00 грн.; строк дії договору: до 27.06.2024; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 195000,00 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9168,16% (п.п. 2.3 2.9 Договору).

За умовами п. 3.2 Договору, протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору в порядку описаному в договорі.

Відповідно до п.п. 3.2.1, 3.2.2 Договору, у разі якщо погашення Кредиту здійснюється згідно погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку № 1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов'язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. Договору.

Сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку № 1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку № 1 до Договору, та до закінчення терміну дії Договору.

У п. 3.2.3 Договору Сторони погодили, графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка.

У випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань Позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування Кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту. Всі нараховані проценти за користування Кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів. Сторони погодили, що Кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає Позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника (п. 3.2.4 Договору).

Відповідно до п. 3.2.5 Договору, скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою на умовах викладених в цьому Договору не є зміною істотних умов Договору.

Сторони несуть відповідальність за порушення умов Договору відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування», інших нормативно-правових актів законодавства України та цього договору (п. 6.1 Договору).

Також, 11.01.2024 ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-0507 підписала паспорт споживчого кредиту, згідно з умовами якого сума кредиту становить 75000 грн., строк кредитування 24 тижні, стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000%, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15012667%, фіксована; комісія за надання кредиту становить 11250,00 грн.; термін дії договору: до 27.06.2024; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 195000,00 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9168,16%.

Згідно з анкетою клієнта ОСОБА_1 , остання при зверненні до ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» з метою надання кредиту вказала номер банківської картки для перерахування коштів № НОМЕР_1 .

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в листі №20.1.0.0.0/7-241015/101040 від 21.10.2024 повідомило, що картка № НОМЕР_1 емітована на ім'я ОСОБА_1 .

Як вбачається із виписки про рух коштів по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 11.01.2024 по 27.06.2024, 11.01.2024 зараховано переказ коштів на карту № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , у розмірі 75000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №149119-КС-011 про надання кредиту позичальник ОСОБА_1 на виконання договору здійснила часткову оплату на загальну суму 32500 грн.

Як вбачається з довідки про стан заборгованості за Договором №149119-КС-011 від 11.01.2024, станом 22.07.2024 року загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 273108,79 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом 74137,40 грн., заборгованості по відсотках 195205,99 грн., заборгованості по комісії 3765,40 грн.

Згідно з ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

В частині 2 статті 1054 ЦК України унормовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи, Договір №149119-КС-011 про надання кредиту від 11.01.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину, воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»,

Згідно із п.п. 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Законом України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд ураховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір.

Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором №149119-КС-011 про надання кредиту від 11.01.2024 виконало у повному обсязі та надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 75000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №149119-КС-011 про надання кредиту позичальник ОСОБА_1 на виконання договору здійснила часткову оплату на загальну суму 32500 грн.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання своєчасно та в порядку, передбаченому Договором №149119-КС-011 про надання кредиту від 11.01.2024, належним чином не виконала та кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 273108,79 грн., з яких: 74137,40 грн. сума прострочених платежів по тілу кредиту; 195205,99 грн. сума прострочених платежів по процентах; 3765,40 грн. сума прострочених платежів за комісією.

Зазначений розрахунок заборгованості суд вважає достовірним, арифметично правильним та таким, що відповідає умовам договору Договором №149119-КС-011 про надання кредиту від 11.01.2024, укладеного між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 .

Докази на спростування такого розрахунку матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене суд приходить до переконання, що відповідач отримала 75000 грн. кредитних коштів, користувалась ними, частково сплачувала борг.

Розмір нарахованих відсотків за користування кредитом не є завищеним та є пропорційним до суми кредиту та терміну кредитування, а тому безпідставними є заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заява.

Таким чином, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за Договором №149119-КС-011 про надання кредиту від 11.01.2024 у розмірі 273108,79 грн., з яких: 74137,40 грн. сума прострочених платежів по тілу кредиту; 195205,99 грн. сума прострочених платежів по процентах; 3765,40 грн. сума прострочених платежів за комісією.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача необхідно стягнути 3277,31 грн. понесеного судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 200, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 207, 514, 526, 611, 626, 628, 638, 1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) заборгованість за договором про надання кредиту №149119-КС-011 від 11.01.2024 року в сумі 273108,79 грн., з яких: 74137,40 грн. - прострочені платежі по тілу кредиту; 195205,99 грн. - прострочені платежі по процентах; 3765,40 грн. - прострочені платежі за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) сплачений судовий збір в сумі 3277,31 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв'язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повне рішення складено 21 листопада 2024 року.

Суддя Анна ТРЕНИЧ

Попередній документ
123211468
Наступний документ
123211470
Інформація про рішення:
№ рішення: 123211469
№ справи: 608/1899/24
Дата рішення: 12.11.2024
Дата публікації: 25.11.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Заліщицький районний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (03.07.2025)
Дата надходження: 23.08.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
01.10.2024 11:30 Заліщицький районний суд Тернопільської області
12.11.2024 10:45 Заліщицький районний суд Тернопільської області