Справа № 149/429/24
Провадження №3/149/347/24
Номер рядка звіту 156
20.11.2024 року м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Павлюк О. О., розглянувши матеріали, що надійшли від Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
05.02.2024 р.н. по вул. Івана Богуна в м. Хмільник Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою суду від 09.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Мамая А. С., про зупинення судового провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою суду від 04.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Мамая А. С., про залучення прокурора у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, в судовому засіданні 05.11.2024 було розглянуто клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Мамая А. С. про виклик в судове засідання працівників поліції, яке було мотивовано тим, що ними не були виконані вимоги ст. 266-1 КУпАП,оскільки ними до процедури огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не було залучено працівників ВСП у ЗСУ.
Так, в судовому засіданні адвокат Мамай А. С. підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити.
Суддя, заслухавши адвоката Мамая А. С., дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про необхідність відмовити в задоволенні вказаного клопотання, оскільки питання, причин невчинення працівниками поліції дій, які, на думку захисту, мали б бути вчинені, не входить в предмет розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, доказів окремого оскарженню у встановленому законом порядку суду не надано. Крім того, опитування працівників поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали, щодо підстав такого складання та інших дій і їх причин, чинним КУпАП не передбачено. При цьому, як вбачається зі змісту клопотання заисника, йому достеменно відомо, що вказні особи не можуть бути допитані як свідки і клопотання про такий допит у вказаному порядку ним не заявлялося.
У судове засідання 20.11.2024 ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Мамай А. С. при вирішенні питання про розгляд справи за відсутності його підзахисного поклався на розсуд суду.
Суддя враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, в судове засідання з'явився його захисника - адвокат Мамай А. С., а також те, що у відповідності до ст. 268 КУпАП його неявка не перешкоджає розгляду справи, вважає за необхідне продовжити розгляд справи за його відсутності.
Адвокат Мамай А. С. в судовому засіданні підтримав своє письмове клопотання про закриття провадження у справі від 11.06.2024, у зв'язку із відсутністю події правопорушення та відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення. Свою позицію він мотивував тим, що працівниками поліції порушено ряд процедурних питань, зокрема щодо незалучення до огляду на стан сп'яніння військової служби правопорядку у ЗСУ, оскільки такий порядок визначений ст. 266-1 КУпАП. Також адвокат посилався на невідповідність зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення часу його вчинення, а саме 05.02.2024 07:01 год із відеозаписом, долученим до матеріалів справи з якого встановлено, який починається 05.02.2024 о 07:00:43 год. Крім того, зазначає, що об'єктивна сторона правопорушення у вигляді відмови від проходження в будь-якому випадку не співпадає з рухом транспортного засобу, а склад правопорушення у вигляді відмови від проходження огляду на стан сп'яніння є завершеним саме в момент відмови особи від проходження огляду.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя враховує таке.
Статтею 1 КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в судах визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 290483, 05.02.2024 р.н. по вул. Івана Богуна в м. Хмільник Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у зв'язку з виявленими ознанками ОСОБА_1 від огляду відмовився, що підтверджується його підписом.
Відповідно до направлення на огляд до КНП "Хмільницька ЦЛ" від 05.02.2024 ОСОБА_1 , як водій, в якого в результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлено ознаки алкогольного спяніння, від проходження огляду в КНП "Хмільницька ЦЛ" відмовився.
Копією постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 121-1 КУпАП серії БАД № 922892 від 05.02.2024, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Згідно з вимогами статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування; лікарем закладу охорони здоров'я.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні було досліджено відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, з якого встановлено, що автомобль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції за порушення ним Правил дорожнього руху України. В ході спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції виявили в останнього ознаки алкогольного сп'яніння, в зв'язку з чим запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння, однак останній відмовився, мотивуючи це тим, що в нього на це немає часу. Після чого працівники поліції почали оформляти адміністративні матеріали.
При вирішенні питання про достатність доказів, наявних у справі, для ухвалення рішення, суддя зазначає таке. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. В рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Щодо посилання адвоката на те, що моментом вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення є момент відмовити від проходження останнім огляду на стан сп'яніння, а не керування ним транспортним засобом (відповідна розбіжність у протоколі про адміністративне правопорушення та інших матеріалах справи виключає, на думку захисника, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністартивного правопорушення), суддя приходить до наступного висновку.
Інкримінований ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (ч. 1 ст. 130 КУпАП). Отже, суб'єктом цього правопорушення є осудна фізична особа, яка досягла віку, з якого може наставати відповідальність за вказане правопорушення (загальні ознаки) та яка керувала транспортним засобом (спеціальні ознаки).
Об'єктивну сторону складу інкримінованого правопорушення становить сукупність ряду обставин: керування особою транспортним засобом, наявність у особи, яка керує транспортним засобом, ознак алкогольного сп'яніння, його зупинка працівниками поліції, виявлення відповідних ознак працівниками поліції, пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або у найближчому закладі охорони здоров'я, відмова особи від проходження такого огляду. Очевидним на думку суду є те, що вказні події не можуть відбутися одночасно, а становлять логічну і взаємопов'язану послідовність подій, встановлення яких є предметом судового розгляду, зокрема і з метою з'ясування наявності або відсутності у діях особи склду відповідного адміністративного правопорушення.
Таким чином, вказівка у протоколі про адміністративне правопорушення на те, що 05.02.2024 о 07:01 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння від проходження оргляду відмовився, не виключає наявність в його діях складу адміністративного правопорушення за досліджуваних обставин. На досліджених відеозаписах зафіксована послідовність подій 05.02.2024 з 07.00 по 07:49 год, що охоплює період від виявлення автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , що рухався по проїжджій частині дороги та був зупинений поліцейськими до закінчення оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відносно нього. На вказаному відеозаписі зафіксована також відмова ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також факт керування ним автомобілем у час, зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення. Посилання захисника на відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення саме в 07:01 год. 05.02.2024 спростовуються вищевикладеним, дослідженими матеріалами справи, та висновків суду не спростовують.
Посилання адвоката про те, що в зв'язку із незалученням працівниками поліції до огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 (який був військовослужбовцем і перебував у форменому одязі) Військової служби правопорядку у ЗСУ, його огляд на стан сп'яніння в порядку ст. 266 КУпАП (а не ст. 266-1 КУпАП) є недійсним, суд відхиляє.
Так, стаття 266-1 КУпАП регламентує порядок проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом. При цьому чинне законодавство не містить виключень щодо окремої спеціальної процедури проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водіїв, які є військовослужбовцями. Процедура такого огляду визначена нормами ст. 266 КУпАП, а положення ст. 266-1 КУпАП в даному випадку не застосовуються. Суд також оцінює вказані доводи у взаємозв'язку з приписами ст. 255 КУпАП, якою визначено, що уповноваженими на складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП є органи Національної поліції України, в свою чергу служба правопорядку у ЗСУ не уповноважена на складання вказаного протоколу за цією статтею, відтак відсутні підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог щодо процедури огляду водіїв на стан сп"яніння, визначених законодавством.
Особа може бути визнана винною у вчиненні адміністратвиного правопорушення лише в тому випадку, коли її вина обвинуваченої доведена поза розумним сумнівом. Це означає, що за допомогою наданих доказів належить встановити, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні правопорушення. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і саме ця особа є винною у його вчиненні.
Послідовність зафіксованих на відозаписах подій в сукупності з іншими дослідженими матеріалами виключає будь-яке інше пояснення подій, що сталися 05.02.2024 року, ніж те, що ОСОБА_1 , достеменно знаючи про обов'язок на вимогу працівників поліції у разі виявлення у водія транспортного засобу відповідних ознак алкогольного сп'яніння пройти відповідний огляд на місці зупинки чи у найближчому закладі охорони здоров'я, а також заборону керувати автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи можливість бути притягнутим до відповідальності за ст. 130 КУпАП, умисно та свідомо з різних підстав (проходження військової служби, невідкладність поїздки, інші особисті обставини) вчиняв дії щодо ухилення від проходження огляду, а зрештою відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП поза розумним сумнівом підтверджена в ході судового розгляду дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів, що мають функції відеозапису, письмовими доказами, пов'язаними з процедурою проведення огляду на стан сп'яніння, та іншими матеріалами справи.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та вважає, що до ОСОБА_1 належить застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Відповідно до статті 283 КУпАП та на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" ОСОБА_1 належить звільнити від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 27, ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст.284, 307, 308 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України ""Про судовий збір"
Згідно ст. 307 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Павлюк О. О.