Ухвала від 20.11.2024 по справі 753/21689/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21689/24

провадження № 2/753/11206/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. м. Київ,

Суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О., перевіривши відповідність позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, встановлення графіку побачень з дитиною, вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України,

ВСТАНОВИВ:

01.11.2024 позивач ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якому просить:

1)Розірвати шлюбі між нею та відповідачем;

2)Визначення місця проживання дитини з матір'ю з визначення права відповідача проведення часу з дитиною.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна, зокрема, містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитини, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

У порушення зазначених норм, позивачем у позовній заяві не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги щодо визначення місця проживання дитини, встановлення відповідачу графіку побачень з дитиною, та не зазначено докази, що підтверджують вказані обставини щодо проживання дитини з позивачем, існування між сторонами спору щодо визначення її місця проживання та визначення способу участі батька у її вихованні, не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом з позовною заявою та у разі необхідності їх витребування, відсутнє відповідне клопотання.

Крім того, у порушення вимог ч. 4 ст. 19 СК України, позивачем не зазначено про залучення до участі у справі Служби у справах дітей та сім'ї за місцем фактичного проживання дітей, оскільки при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини, їх участь є обов'язковою.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Законом України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 211,20 грн.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи те, що позивачем заявлено три позовні вимоги: про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та встановлення графіку побачень з дитиною , а до суду надано лише одну квитанцію про сплату судового збору на суму 1 211,20 грн, позивачеві необхідно доплатити судовий збір у аналогічному розмірі за кожну позовну вимогу.

Таким чином, позивачу необхідно визначитись зі змістом позовних вимог та колом учасників справи, а в залежності від цього і вирішити питання щодо доплати судового збору.

Відповідно до положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Підсумовуючи все вищевикладене, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суддя надає позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, шляхом подання до суду протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали позовної заяви в новій редакції з додатками, копії позовної заяви з додатками відповідно до кількості учасників справи та підтвердженням оплати судового збору у відповідності до змісту позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, встановлення графіку побачень з дитиною - залишити без руху та надати позивачу строк - 10 днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків.

Роз'яснити, що у разі їх не усунення у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.О. Заставенко

Попередній документ
123211026
Наступний документ
123211028
Інформація про рішення:
№ рішення: 123211027
№ справи: 753/21689/24
Дата рішення: 20.11.2024
Дата публікації: 25.11.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (12.12.2024)
Дата надходження: 01.11.2024
Предмет позову: Про розірвання шлюбу
Розклад засідань:
12.12.2024 12:30 Дарницький районний суд міста Києва