Справа № 369/18323/24
Провадження №2/369/8441/24
18.11.2024 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І. А. розглянувши заяву судді Козак І. А. про самовідвід у цивільній справі № 369/18323/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Києві, слідчого Другого слідчого відділу ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Кравчука Михайла Петровича, Державної казначейської служби України про стягнення завданої тортурами та мордуванням шкоди повним ігноруванням Верховенства Права, відсутністю контролю за здійсненням досудового розслідування взаємо пов'язаними між собою - залишеними без уваги і виконання судових Рішень, -
Позивач звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Києві, слідчого Другого слідчого відділу ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Кравчука Михайла Петровича, Державної казначейської служби України про стягнення завданої тортурами та мордуванням шкоди повним ігноруванням Верховенства Права, відсутністю контролю за здійсненням досудового розслідування взаємо пов'язаними між собою - залишеними без уваги і виконання судових Рішень.
18 листопада 2024 року головуюча суддя Козак І. А. до відкриття провадження у справі заявила самовідвід у даній справі з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, зміст позовної заяви ґрунтується на прийнятих у кримінальному провадженні за № 12023116390000175 від 21 квітня 2023 року процесуальних рішеннях, які на переконання позивача стосуються одних й тих же самих обставин, за участю одних і тих же самих осіб, що і кримінальне провадження № 12023111050002801 від 10 липня 2023 року обвинувальний акт у рамках якого надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, який передано для розгляду судді Козак І. А.
Розглянувши заяву головуючої судді Козак І. А. про самовідвід у даній справі, суд вважає, що вказана заява підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частина 1, 2, 9 статті 40 ЦПК України визначає, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі; питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість; питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом... Наявність безсторонності визначається у тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у учасників процесу у його безсторонності та неупередженості.
Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, прийнятого у тому числі і у відповідності до Бангалорських принципів поведінки суддів, затвердженого ХІ черговим зїздом суддів України 22.02.2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо існують обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У рішенні від 9 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення.
З наведеного слідує, що самовідвід є обов'язком судді з метою забезпечення гарантування неупередженості та об'єктивності здійснення судочинства.
На підставі викладеного, беручи до уваги вищевикладене, з метою усунення будь-яких сумнівів та підстав для звинувачень в необ'єктивності чи упередженості суду при розгляді справи, суд дійшов висновку, що підставі п. 5 ч. 1 ст.36 ЦПК України заявлений по справі самовідвід підлягає задоволенню
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 41 ЦПК України, суд, -
Заяву судді Козак І. А. про самовідвід у цивільній справі № 369/18323/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Києві, слідчого Другого слідчого відділу ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Кравчука Михайла Петровича, Державної казначейської служби України про стягнення завданої тортурами та мордуванням шкоди повним ігноруванням Верховенства Права, відсутністю контролю за здійсненням досудового розслідування взаємо пов'язаними між собою - залишеними без уваги і виконання судових Рішень, - задовольнити.
Передати цивільну справу № 369/18323/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Києві, слідчого Другого слідчого відділу ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Кравчука Михайла Петровича, Державної казначейської служби України про стягнення завданої тортурами та мордуванням шкоди повним ігноруванням Верховенства Права, відсутністю контролю за здійсненням досудового розслідування взаємо пов'язаними між собою - залишеними без уваги і виконання судових Рішень, до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу між суддями Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку, передбаченому ст. 14 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ірина КОЗАК