Постанова від 19.11.2024 по справі 911/3465/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2024 р. Справа№ 911/3465/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Коробенка Г.П.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 19.11.2024 у справі №911/3465/23(в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

на рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2024, повний текст якого складений 02.07.2024,

у справі № 911/3465/23 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»

до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

про стягнення 362 733 248,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 322 063 544,52 грн. за поставлений у періоди з 20.09.2022 по 31.10.2022, з 02.11.2022 по 29.11.2022 та з 30.12.2022 по 05.01.2023, але неоплачений природній газ, а також нарахованих за невиконання вказаного обов'язку пені в сумі 25 161 719,56 грн., 3 % річних в сумі 5 685 897,61 грн. та інфляційних втрат в сумі 9 822 086,90 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

- за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р позивача визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу, тобто постачальником, який не має право відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу;

- 26.10.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року № 809 і від 09.12.2020 року № 1236» п. 2 якої встановлено зобов'язання Акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021, серед іншого, бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником;

- у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об'єми природного газу, спожитого відповідачем у визначені періоди останнього автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - позивача, а спожитий відповідачем у вказані періоди природний газ, відповідно, віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.

У відзиві на позов відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:

- позивачем на підтвердження позовних вимог не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили наявність заборгованості через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника та факту укладення договору в періоди зазначені у позовній заяві та відображення даного факту на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи;

- позивачем не доведено факту вручення рахунку на оплату №5086 від 10.02.2023, оскільки на підтвердження факту вручення вказаного рахунку позивач надає рекомендований лист «список №14.02.2023-Юхнель», з якого взагалі неможливо встановити яка саме кореспонденція була направлена на адресу ПАТ «Центренерго», а відповідно до даних офіційного сайту https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html за вказаним позивачем рекомендованим відправленням «список №14.02.2023-Юхнель'п.56 №0600023879651» сайт видає наступну інформацію: дані про відправлення за номером 0600023879651 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі. Вказане свідчить про те, що у відповідача не виникало обов'язку оплати;

- у період з 01.01.2023 по 05.01.2023 газ на Зміївську ТЕС ПАТ «Центренерго» постачався третьою особою, що підтверджується укладеним з нею договором на постачання природного газу № 1/2023-ТЕС-ЦЕЗ від 06.01.2023 за умовами якого, з урахуванням положень додаткової угоди № 10 від 25.05.2023 положення такого договору діють з 01.01.2023;

- позивачем не підтверджено факту перебування ПАТ «Центренерго» у Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» в період з 01.01.2023 по 05.01.2023.

У відповіді на відзив позивач зазначив про те, що:

- суб'єкти ринку природного газу, мають право користування ресурсами Інформаційної платформи, тому відповідач може відповідно до даних Інформаційної платформи перевіряти дані щодо власного споживання природного газу (постачальника, періоди, обсяги спожитого газу);

- відповідачем не надано доказів включення відповідача до Реєстру споживачів третьої особи у спірні періоди;

- включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, в спірний період підтверджується листом Оператора ГТС від 04.07.2023 № ТОВВИХ-23- 9006, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10);

- з огляду на наявність у відповідача доступу до Інформаційної платформи та необхідність в силу законодавства контролю власного газоспоживання, то останній мав можливість здійснити оплату поставленого природного газу позивачу, не очікуючи надходження рахунку на оплату;

Третя особа у письмових поясненнях зазначила про те, що:

- 06.01.2023 відповідача було зареєстровано в реєстрі споживачів третьої особи з датою початку постачання з 06.01.2023;

- загальний обсяг природного газу спожитого відповідачем у січні 2023 року з ресурсів третьої особи, а саме з 06.01.2023 по 31.01.2023 складає 33 710 737,17 куб.м. про що між третьою особою та відповідачем складено відповідний акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2023;

- додатковою угодою № 10 від 25.05.2023 сторони внесли зміни до пункту 8.1 договору на постачання природного газу № 1/2023-ТЕС-ЦЕЗ від 06.01.2023 та визначили, що даний договір укладений сторонами з відкладальною умовою відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України, та набуває чинності з дати укладення відповідачем, відповідно до п. 3.4.10 та 3.4.11 даного договору, договору про договірне списання з поточних рахунків споживача (зокрема з поточних рахунків із спеціальним режимом використання) призначених для зарахування всіх коштів від ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго». Матеріали справи містять такий Договір про договірне списання № 2, який укладено 06.01.2023 року між АТ «Державний експортно-імпортний банк України», ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», п. 13 якого визначено, що він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (за наявності) та діє до повного виконання клієнтом своїх грошових зобов'язань перед стороною 3 за договором постачання. Таким чином, враховуючи положення пункту 8.1 договору постачання природного газу № 1/2023-ТЕС-ЦЕЗ від 06.01.2023, у зв'язку з тим, що договір про договірне списання укладено сторонами 06.01.2023, то і договір постачання природного газу від 06.01.2023 № 1/2023-ТЕС-ЦЕЗ в частині поставки розпочав діяти лише з 06.01.2023 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.04.2024 у справі № 911/3465/23 позовні вимоги задоволені повністю.

При розгляді спору сторін по суті суд першої інстанції встановив, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується як факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії», так і обсяги спожитого газу та те, що вказаний газ відповідачем оплачено не було, з огляду на що позивач має право на стягнення як вартості вказаного газу, так і нарахованих за прострочення виконання обов'язку по його оплаті, інфляційних втрат, 3 % річних та пені у заявлених позивачем до стягнення сумах.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Центренерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2024 у справі № 911/3465/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення прийняте із невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, додатково зауваживши на тому, що, в порушення п. 2.5.1 договору на постачання природного газу № 1/2023-ТЕС-ЦЕЗ від 06.01.2023, норм Кодексу газотранспортної системи та Правил постачання природного газу, з невідомих причин, третя особа не забезпечила реєстрацію споживача в Реєстрі споживачів постачальника, а ТОВ «Оператора газотранспортної системи України» не було включено позивача на Інформаційній платформі ГТС в реєстрі споживачів газу від третьої особи у період з 01.01.2023 по 05.01.2023.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2024, справу № 911/3465/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3465/23, а також відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 911/3465/23.

18.09.2024.2024 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 суддю Шапталу Є.Ю., який не є головуючим суддею, звільнено у відставку, у зв'язку з чим розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 визначено наступну колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді - Гончаров С.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 залишено без руху апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2024 у справі № 911/3465/23 та надано 10-денний строк для усунення недоліків з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1 127 280,00 грн.

02.10.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю джерел для ведення господарської діяльності та відсутністю вільних обігових коштів через окупацію Вуглегірської ТЕС, а також руйнування Зміївської та Трипільської ТЕС внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2024 у справі № 911/3465/23, а також продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою суду від 23.09.2024, до 17.10.2024.

14.10.2024 від скаржника до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додані витребувані докази.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024, з урахуванням ухвали про виправлення описок від 17.10.2024, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2024 у справі № 911/3465/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 19.11.2024 об 11:15 год.

18.10.2024 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач, з посиланням на ті ж самі обставини, що і в суді першої інстанції, а також додатково зауваживши на тому, що і третя особа у письмових проясненнях спростовує те, що природній газ у період з 01.01.2023 по 05.01.2023 постачався за укладеним між ними договором постачання природного газу № 1/2023-ТЕС-ЦЕЗ від 06.01.2023, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею, у відпустці розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/4397/24 від 18.11.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/3465/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Коробенко Г.П., Тищенко О.В..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2024 у справі № 911/3465/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Коробенко Г.П., Тищенко О.В..

Станом на 19.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Третя особа представників в судове засідання не направила, про причин неявки суду не повідомила.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Позивач відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р позивача визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).

Стаття 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначає, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу» в редакції, яка діяла станом на дату існування спірних правовідносин, встановлено, що у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника «останньої надії», постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника «останньої надії», та на умовах типового договору постачання постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.

Постачальник «останньої надії» визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі Правила постачання природного газу), підставою для постачання природного газу споживачу є:

- наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;

- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді:

- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків. або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:

- реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді;

- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет. функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Пунктом 1 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи;

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Відповідно до пунктів 1-2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС:

- постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем;

- з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди га є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу. Реєстрація постачальником, крім постачальника «останньої надії», побутового споживача здійснюється на безстроковий період;

- реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта в таких випадках:

1) відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об'єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії»;

2) відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня. наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником;

- реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу;

- дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі;

- на наступну газову добу після реєстрації оператора газорозподільної системи в реєстрі споживачів іншого постачальника, крім постачальника «останньої надії», або підтвердження номінації оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, на газову добу D до 15:00 UTC (17:00 за київським часом) години для зимового періоду та 14:00 UTC (17:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби (D-1), оператор газорозподільної системи автоматично виключається з реєстру споживачів постачальника «останньої надії»;

- оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; прізвище, ім'я, по батькові (для побутових споживачів); назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача.

З матеріалів справи вбачається, що ЕІС-код споживача природного газу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «Центренерго» 56Х000000000500Е.

З довідки ТОВ «Оператор газотранспортної системи» № ТОВВИХ-23-9006 від 04.07.2023 слідує, що відповідача (споживача за ЕІС-кодом - 56X000000000500Е) було включено до реєстру споживачів постачальника «останньої надії», серед іншого, у періоди з 20.09.2022 по 31.10.2022, з 02.11.2022 по 29.11.2022 та з 30.12.2022 по 05.01.2023.

При цьому обсяги спожитого природного газу підтверджуються інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом-56Х000000000500Е, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від Оператора ГРМ (форма № 10), відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56Х000000000500Е (у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі оператора ГТС).

При цьому наданими позивачем документами підтверджено, що сторонами підписано акт приймання-передачі природного газу № 12485 від 30.09.2022, яким підтверджено споживання у вересні 2022 року газу, з урахуванням вартості транспортування, на суму 50 775,48 грн. та акт приймання-передачі природного газу № 17418 від 31.12.2022, яким підтверджено споживання у грудні 2022 року газу, з урахуванням вартості транспортування, на суму 8 954 645,86 грн., а акт приймання-передачі природного газу за період з 01.01.2023 по 05.01.2023 підписано не було.

При цьому з наданого позивачем рахунку на оплату (природній газ) № 5086 від 10.02.2023 слідує, що вартість спожитого у період 01.01.2023 по 05.01.2023 природного газу, з урахуванням послуги транспортування, становить 2 747 553 511,29 грн.

Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу:

- договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника;

- договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

- договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

З огляду на те, що у визначені вище періоди відповідача було включено до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» (позивача), в силу положень чинного законодавства між позивачем та відповідачем укладено Договір постачання природного газу між постачальником «останньої надії» та споживачем, а об'єми природного газу, спожитого відповідачем у такі періоди автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - позивача, а спожитий у вказані періоди природний газ віднесено до об'ємів, поставлених саме позивачем.

При цьому колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про відсутність підстав для стягнення заборгованості за період з 01.01.2023 по 05.01.2023 з огляду на те, що у вказаний період на Зміївську ТЕС ПАТ «Центренерго» газ поставлявся третьою особою що підтверджується укладеним з нею договором на постачання природного газу № 1/2023-ТЕС-ЦЕЗ від 06.01.2023 за умовами якого, з урахуванням положень додаткової угоди № 10 від 25.05.2023 положення такого договору діють з 01.01.2023.

Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що 06.01.2023 відповідач та третя особа уклали договір на постачання природного газу № 1/2023-ТЕС-ЦЕЗ

Водночас, з наданих третьою особою пояснень слідує, що:

- 06.01.2023 відповідача було зареєстровано в реєстрі споживачів третьої особи з датою початку постачання з 06.01.2023;

- загальний обсяг природного газу спожитого відповідачем у січні 20233 року з ресурсів третьої особи, а саме з 06.01.2023 по 31.01.2023 складає 33 710 737,17 куб.м. про що між третьою особою та відповідачем складено відповідний акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2023;

- додатковою угодою № 10 від 25.05.2023 сторони внесли зміни до пункту 8.1 договору на постачання природного газу № 1/2023-ТЕС-ЦЕЗ від 06.01.2023 та визначили, що даний договір укладений сторонами з відкладальною умовою відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України, та набуває чинності з дати укладення відповідачем, відповідно до п. 3.4.10 та 3.4.11 даного договору, договору про договірне списання з поточних рахунків споживача (зокрема з поточних рахунків із спеціальним режимом використання) призначених для зарахування всіх коштів від ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго». Матеріали справи містять такий Договір про договірне списання № 2, який укладено 06.01.2023 року між АТ «Державний експортно-імпортний банк України», ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», п. 13 якого визначено, що він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (за наявності) та діє до повного виконання клієнтом своїх грошових зобов'язань перед стороною 3 за договором постачання. Таким чином, враховуючи положення пункту 8.1 договору постачання природного газу № 1/2023-ТЕС-ЦЕЗ від 06.01.2023, у зв'язку з тим, що договір про договірне списання укладено сторонами 06.01.2023, то і договір постачання природного газу від 06.01.2023 № 1/2023-ТЕС-ЦЕЗ в частині поставки розпочав діяти лише з 06.01.2023 року.

Отже, вказані пояснення, так як і інші наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що у період з 01.01.2023 по 05.01.2023 в інформаційній платформі Оператора ГТС в реєстрі споживачів постачальника-третьої особи фактично було зареєстровано не всі об'єкти споживача-відповідача до яких постачався природній газ, а відтак, в силу наведених вище положень чинного законодавства, об'єкти, які не були зареєстровані за будь-яким іншим постачальником, були включені до реєстру споживачів постачальника «останньої надії»-позивача та, з огляду на вказане, між позивачем та відповідачем укладено Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - Типовий договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.

Так, за змістом розділу IV Типового договору:

- постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті (п. 4.1);

- об'єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п. 4.2);

- постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3);

- споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4).

Ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.

На виконання п. 4.4 Типового договору позивачем на адресу відповідача направлялись відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу № 25916 від 10.10.2022,, № 1335 від 10.01.2023 та № 5086 від 10.02.2023. Факт направлення цих рахунків підтверджується списками рекомендованих листів прийнятих АТ «Укрпошта» до пересилання.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не доведено факту вручення рахунку на оплату №5086 від 10.02.2023, оскільки на підтвердження факту вручення вказаного рахунку позивач надає рекомендований лист «список №14.02.2023-Юхнель», з якого взагалі неможливо встановити яка саме кореспонденція була направлена на адресу ПАТ «Центренерго», а відповідно до даних офіційного сайту https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html за вказаним позивачем рекомендованим відправленням «список №14.02.2023-Юхнель'п.56 №0600023879651» сайт видає наступну інформацію: дані про відправлення за номером 0600023879651 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі та, з вказаного приводу, зазначає про таке.

За приписами пункту 124 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, відправник, адресат, або уповноважена ними особа мають право звернутися з заявою до АТ «Укрпошта» для отримання необхідної інформації про реєстроване поштове відправлення протягом шести місяців з дня прийняття його до пересилання.

Отже інформація в автоматизованій системі АТ «Укрпошта» зберігається лише протягом 6-ти місяців та саме протягом цього терміну вказаний оператор поштового зв'язку здійснює перевірку та надає інформацію щодо пересилання та вручення поштових відправлень.

Оскільки рахунок на оплату №5086 від 10.02.2023 був направлений позивачем 14.02.2023, на час звернення до суду з даним позовом (листопад 2023 року) інформація про вказане відправлення в оператора поштового зв'язку відсутня.

Слід окремо зауважити і на тому, що Верховний Суд у постанові від 25.01.2021 у справі № 910/9359/20 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Крім цього, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. публічного Типового Договору, яким передбачено, що Споживач зобов'язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з цим позовом у якому просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 322 063 544,52 грн., пеню в сумі 25 161 719,56 грн., 3 % річних в сумі 5 685 897,61 грн. та інфляційні втрати в сумі 9 822 086,90 грн.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Яке встановлено вище, за умовами укладеного між позивачем та відповідачем Типового договору відповідач прийняв на себе обов'язок оплачувати поставлений позивачем природній газ, проте доказів виконання вказаного обов'язку матеріали справи не містять.

З огляду на досліджені документальні докази, колегія суддів вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт невиконання відповідачем свого обов'язку по оплаті природного газу на суму 322 063 544,52 грн., а відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 322 063 544,52 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 25 161 719,56 грн., 3 % річних в сумі 5 685 897,61 грн. та інфляційних втрат в сумі 9 822 086,90 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

У силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.5 Типового договору визначено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Частина 2 ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного виконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати отриманого за Типовим договором природного газу, позивач відповідно до приписів Типового договору має право нарахувати на прострочену суму грошових зобов'язань пеню, а відповідно до положень ст. 625 ЦК України - інфляційні втрати та 3 % річних та звернутися за їх стягненням до суду.

За таких обставин, суд першої інстанції, перевіривши виконанні позивачем розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних втрат, правомірно задовольнив позовні вимоги за розрахунками позивача. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо посилань відповідача на те, що дії саме третьої особи призвели до виникнення у відповідача спірної заборгованості перед позивачем колегія суддів зазначає таке.

Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Типовим договором, а при розгляді справи судом встановлено порушення відповідачем умов вказаного договору в частині проведення розрахунків за поставлений газ, що свідчить про законність вимог позивача про стягнення з відповідача плати за отриманий газ, а також нарахованих за невиконання обов'язку по оплаті газу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Колегія суддів зауважує відповідачу на тому, що наведені ним заперечення, які фактично зводяться до порушення третьою особою обов'язків за договором на постачання природного газу № 1/2023-ТЕС-ЦЕЗ від 06.01.2023, не спростовують факту наявності у відповідача обов'язку оплатити саме позивачу спірні обсяги природнього газу.

За змістом положень ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, ймовірне недодержання третьою особою своїх обов'язків за укладеним з відповідачем договором на постачання природного газу № 1/2023-ТЕС-ЦЕЗ від 06.01.2023 не може свідчити про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення умов Типового договору.

При цьому, так як правовідносини сторін (відповідача та третьої особи) за договором на постачання природного газу № 1/2023-ТЕС-ЦЕЗ від 06.01.2023 не є предметом розгляду у цьому судовому провадження, факти належного виконання третьою особою прийнятих на себе за договором на постачання природного газу № 1/2023-ТЕС-ЦЕЗ від 06.01.2023 обов'язків, колегією суддів не досліджуються та не встановлюються. Водночас, у випадку якщо відповідач вважає, що третьою особою неналежним чином були виконані прийняті на себе за договором на постачання природного газу № 1/2023-ТЕС-ЦЕЗ від 06.01.2023 обов'язки, він не позбавлений права вимагати, в тому числі і в судовому порядку, стягнення з третьої особи безпідставно отриманих коштів, штрафних санкцій, збитків тощо.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Київської області від 24.04.2024 у справі № 911/3465/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Центренерго» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2024 у справі № 911/3465/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2024 у справі № 911/3465/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3465/23.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 19.11.2024.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Г.П. Коробенко

О.В. Тищенко