18 листопада 2024 року справа № 580/9078/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
13.09.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (далі - відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 11.06.2024 про відмову у призначенні позивачу компенсації, як особі, що надає послуги з догляду на непрофесійній основі;
зобов'язати відповідача здійснити призначення та виплату компенсації, як особі, що надає послуги з догляду на непрофесійній основі з 11.04.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач тривалий час здійснює самостійно догляд за своїм батьком. Інших осіб які б могли здійснювати такий догляд немає, оскільки дружина - ОСОБА_3 є тяжко хворою особою, донька - ОСОБА_4 проживає окремо та має психічне захворювання.
З метою оформлення догляду за батьком позивач звернувся до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, однак спірним рішенням, на думку позивача, протиправно відмовлено у призначенні компенсації, як особі, що надає послуги з догляду на непрофесійній основі, за наявності законних підстав.
Позивач зазначає, що підставою для відмови у призначенні компенсації слугувало те, що за результатами обстеження житлово-побутових умов встановлено, сума балів індивідуальних потреб від 63 і нижче.
При цьому, акт про проведення обстеження сім'ї є обов'язковим лише у випадку коли особа, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та особа, яка надає ці послуги проживають окремо, або зареєстровані за різними місцями проживання. У спірних правовідносинах позивач та його батько зареєстровані та проживають за однією адресою.
Ухвалою суду від 18.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) правилами спрощеного позовного провадження. Також суд залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 (далі - третя особа).
30.09.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні. Зазначає, що комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров'я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника. За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок. Якщо за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб сума балів становить більше, ніж 54 бали, особа не потребує надання соціальних послуг з догляду, якщо сума балів становить від 54 до 0 балів - потребує.
За результатами комплексного визначення індивідуальних потреб ОСОБА_2 сума балів встановлена - 90 і визначено, що відповідно до набраної кількості балів, особа не потребує надання соціальних послуг на непрофесійній основі, оскільки сума балів складає більше 54. На підставі цього рішенням від 11.06.2024 позивачу відмовлено в призначенні компенсації.
Відповідач звертає увагу, що акт проведення обстеження сім'ї відповідачем не складався, оскільки ОСОБА_1 та його батько зареєстровані та проживають за однією адресою.
Третя особа правом на подання пояснень на позов не скористалась.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
11.04.2024 позивач звернувся до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою про призначення та виплату компенсації, як особі, що надає послуги з догляду на непрофесійній основі, за своїм батьком ОСОБА_2 .
За результатами комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, комісією складно висновок від 06.06.2024 №13, яким встановлено, що ОСОБА_2 не потребує надання соціальних послуг з догляду. Сума балів становить 90.
Рішенням Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 11.06.2024 встановлено, що позивач не має права на компенсацію фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 17.01.2019 №2671-VIII «Про соціальні послуги» (далі - Закон №2671-VIII).
Зокрема, відповідно до ст.1 Закону №2671-VIII соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.ч.6 і 7 статті 13 Закону №2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є:
1) особами з інвалідністю I групи;
2) дітьми з інвалідністю;
3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.
Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.
Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи - надавача соціальної послуги за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги. Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи - надавача соціальної послуги визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім'ї на кількість членів сім'ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, визначається з розрахунку 70 відсотків мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі за одну годину догляду за однією особою, але не більше 360 годин на місяць.
Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується фізичним особам - надавачам соціальних послуг, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами - підприємцями, не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числі адвокатської, нотаріальної діяльності тощо), не перебувають на обліку як безробітні.
Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується відповідно до тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду, що укладається у письмовій формі між фізичною особою - надавачем соціальних послуг з догляду, отримувачем соціальних послуг з догляду або його законним представником та структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міської ради міст обласного значення, рад об'єднаних територіальних громад.
Згідно з ч.1 ст.19 Закону № 2671-VIII підставою для розгляду питання надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів є подання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об'єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи: 1) заяви особи або її законного представника про надання соціальних послуг; 2) звернення, повідомлення інших осіб в інтересах осіб/сімей, які потребують соціальних послуг.
Відповідно до статті 21 Закону №2671-VIII рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів приймає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 3 і 4 частини першої статті 11 цього Закону. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг надавачами соціальних послуг недержавного сектору приймає відповідний надавач. Про прийняте рішення надавачі соціальних послуг недержавного сектору повідомляють структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 3 і 4 частини першої статті 11 цього Закону, для здійснення ними моніторингу надання соціальних послуг, внесення відповідної інформації до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, організації та забезпечення підготовки, перепідготовки, підвищення професійної компетентності/кваліфікації працівників - надавачів соціальних послуг та інших повноважень, визначених цим Законом.
Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг за результатами оцінювання потреб особи/сім'ї у соціальних послугах.
Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг не пізніше трьох робочих днів після його прийняття видається або надсилається заявнику. У рішенні про надання соціальних послуг обов'язково зазначаються результати оцінювання потреб особи/сім'ї у соціальних послугах та надавач соціальних послуг. Рішення про відмову у наданні соціальних послуг має бути вмотивованим.
Рішення про відмову у наданні соціальної послуги може бути оскаржено у судовому порядку.
Механізм призначення і виплати компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та є, зокрема, особами з інвалідністю I групи, врегульовані Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859 (далі - Порядок №859).
Пунктом 3 Порядку №859 передбачено, що компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за місцем проживання/перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Відповідно до п.7 Порядку №859 призначення і виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, таких документів: у паперовій формі: заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі; заяви про згоду отримувати соціальні послуги; копії свідоцтва про народження дитини (у разі надання дитині соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі); декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім'ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги; копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю); висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ; висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ; копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ; довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ; копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена); копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників).
Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу або центру надання адміністративних послуг, який прийняв заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги;
Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком.
Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров'я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.
За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.
Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.
Пунктами 1-6 Додатку «Показники, за якими здійснюється комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг» до Порядку №859 передбачено, що ступінь індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг (таблиця 1), визначається на підставі оцінки можливості виконання елементарних та складних дій.
Вивчення питання щодо можливості виконання особою, яка потребує надання соціальних послуг, різних видів життєдіяльності здійснюється за допомогою анкетування, яке проводиться з використанням шкали оцінки можливості виконання елементарних дій (таблиця 1) та шкали оцінки можливості виконання складних дій (таблиця 2) з метою визначення:
залежності від будь-якої сторонньої допомоги (фізичної, психологічної, нагляду);
можливості самостійно задовольняти свої основні життєві потреби;
ступеня залежності та передбачуваної тривалості індивідуальної потреби у сторонній допомозі, причин, що її викликають.
Ступінь залежності особи, яка потребує надання соціальних послуг, від сторонньої допомоги визначається оптимальним для конкретної ситуації методом:
опитування особи, яка потребує надання соціальних послуг, членів її сім'ї, законних представників;
здійснення фахівцями уповноваженого органу безпосереднього спостереження за особою, яка потребує надання соціальних послуг.
Застосування зазначених у таблицях 2 і 3 шкал передбачає, що в обраних позиціях повинні бути відображені реальні дії особи, яка потребує надання соціальних послуг, за попередні 24-48 годин (у разі потреби оцінка проводиться за довший період).
За шкалою оцінки можливості виконання елементарних дій оцінюється повсякденна діяльність особи, яка потребує надання соціальних послуг, за допомогою 10 критеріїв, що стосуються сфери самообслуговування та можливості пересуватися (таблиця 2). Оцінка рівня виконання елементарних дій проводиться за сумою балів, визначених для кожної особи, яка потребує надання соціальних послуг, за кожним із розділів цієї шкали. Максимальний результат становить 100 балів, мінімальний - 0 балів.
Шкала оцінки можливості виконання складних дій оцінює складні дії особи, яка потребує надання соціальних послуг, за допомогою дев'яти критеріїв (таблиця 3). Оцінка рівня виконання складних дій проводиться за сумою балів, визначених для кожної особи, яка потребує надання соціальних послуг, за кожним із розділів цієї шкали. Максимальний результат становить 27 балів, мінімальний - 10 балів.
При цьому, таблицею 1 до Додатку визначено, що IV і V група рухової активності передбачає кількість балів від 0 до 54.
Також, примітною до вказаного Додатку передбачено, що, якщо за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб сума балів становить більше ніж 54 бали, особа не потребує надання соціальних послуг з догляду, якщо сума балів становить від 54 до 0 балів - потребує.
Як установлено судом, за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, комісією складно висновок від 06.06.2024 №13, якими встановлено, що ОСОБА_2 не потребує надання соціальних послуг з догляду. Сума балів становить 90.
Висновок підписаний відповідальними членами комісії для комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує соціальних послуг, у кількості 13 осіб.
Вказане свідчить, що ОСОБА_2 відповідно до п.7 Порядку №859 не потребує надання соціальних послуг з догляду.
Разом з цим, наведений висновок про результати комплексного визначення індивідуальних потреб надання соціальних послуг не оскаржений та є чинним.
Отже, прийняте на підставі вказаного висновку спірне рішення від 11.06.2024, яким встановлено, що позивач не має права на компенсацію фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі, ОСОБА_2 , є обґрунтованим.
При цьому, суд вважає безпідставними доводи позивача, що акт про проведення обстеження сім'ї є обов'язковим лише у випадку коли особа, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та особа, яка надає ці послуги проживають окремо, або зареєстровані за різними місцями проживання.
Суд зазначає, що акт проведення обстеження сім'ї відповідачем не складався.
Водночас, за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг - ОСОБА_2 , складений висновок від 06.06.2024 №13, що є обов'язковим для призначення компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі.
У контексті викладеного, суд також зазначає, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям членів комісії під час визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує соціальних послуг, та визначати характеристику ступеня індивідуальної потреби, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень щодо надання соціальних послуг з догляду за хворими, суд вправі перевірити законність висновку лише в межах дотримання процедури його прийняття. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставам визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує соціальних послуг, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Отже, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд не встановив допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує соціальних послуг, та оформлення її результатів, суд дійшов висновку, що спірне рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.
У зв'язку з цим, відсутні підстави для задоволення похідної позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити призначення та виплату позивачу компенсації, як особі, що надає послуги з догляду на непрофесійній основі.
Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а судові витрати - розподілу згідно зі ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ