15 листопада 2024 року справа № 580/8629/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» про визнання протиправним та скасування рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправним і скасувати наказ державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» від 16 квітня 2024 року №3/ОС/СТ-24 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким оголошено догану оперуповноваженому оперативного відділу державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 16.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що оскаржений наказ відповідач прийняв без дотримання вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, оскільки стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку.
Представник позивача наголосив, що наведені у висновку службового розслідування обставини та доводи не містять, зокрема: посилання на час і місце вчинення дисциплінарного проступку; зазначення мотивів та мети вчинення дисциплінарного проступку; характеристики позивача з урахуванням того, що останній працює у органах кримінально-виконавчої служби з 2008 року, неодноразово заохочувався; доводи на наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) позивача та їх наслідками; не зазначено обставин, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Представник позивача зазначила, що останній не порушив вимоги ст. 8 Закону України «Про попереднє ув'язнення» щодо роздільного тримання категорій в'язнів, оскільки 22.08.2024 час поміщення ОСОБА_2 до слідчого ізолятора, відомостей про наявність чи відсутність в останнього судимостей, в установі не було. Вимога на перевірку наявності судимостей по ДІАП м. Києва на заарештованого ОСОБА_2 направлена 23.08.2022, що підтверджено відповіддю на адвокатський запит. В свою чергу, при опитуванні позивачем арештованого ОСОБА_2 , останній повідомив, що народився та свідоме життя провів на Донеччині в м. Селідово та вже неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, й відповідно засуджувався. Наголошував, що документи, які підтверджують факт притягнення до кримінальної відповідальності та засудження знаходяться на окупованій території. У зв'язку з наведеним за наявних відомостей позивачем прийнято рішення про поміщення ОСОБА_2 до осіб, які раніше притягувалися до кримінальної відповідальності.
Представник позивача вважає безпідставними зазначені комісією у висновку аргументи стосовно того, що виявлені порушення носять триваючий характер, оскільки ні норми Дисциплінарного статуту ОВС, ні Порядку №356/5 не містять такого визначення поняття як «триваюче порушення», а тому відсутність у законодавстві такого поняття не дозволяє суб'єкту владних повноважень трактувати такі дії позивача як дисциплінарний проступок, виходячи з вимог ст.19 Конституції України.
У висновку не наведено обґрунтованості того, з яких саме підстав до позивача застосовано саме дисциплінарне стягнення у вигляді догани за оспорюваним наказом, тоді як такому виду стягнення як догана, передують такі види дисциплінарного стягнення як усне зауваження та зауваження, не наведено характеристики позивача з урахуванням того, що він працює у відповідних органах з 2008 року, не зазначено про заохочення позивача, що свідчить про неповне та не об'єктивне дослідження комісією обставин при проведенні службового розслідування, які могли вплинути на обрання виду дисциплінарного стягнення, і суперечить вимогам розділу VІІІ Порядку №356/5 та приписам Дисциплінарного статуту ОВС.
З урахуванням наведеного позивач вважає, що оскаржений наказ підлягає скасуванню.
Відзив у встановлений судом строк відповідачем до суду не подано, оскільки копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками отримано відповідачем 16.09.2024 в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою, яка складена секретарем судового засідання Черкаського окружного адміністративного суду від 16.09.2024, тому з урахуванням ч. 6 ст. 162 КАС України, суд визначив достатніми наявні в матеріалах справи докази та за відсутності поданого відповідачем відзиву проти позову розглянути справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи з 10.03.2008 проходить службу в державній установі “Черкаський слідчий ізолятор» у званні майор внутрішньої служби, остання займана посада - оперуповноважений оперативного відділу державної установи “Черкаський слідчий ізолятор».
09.02.2024 Міністерством юстиції України видано наказ №410/7 “Про проведення службового розслідування» щодо невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу державних установ “Черкаський слідчий ізолятор», “Біленківська виправна колонія (99)», “Кам'янська виправна колонія (№10)» під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на установи завдань.
Підставою для проведення службового розслідування стало те, що з публікації в онлайн-виданні “The Guardian» від 02.02.2024, зокрема зі статті “Jailed as collaborators the stories of Ukrainians who ended up in prison», яка описує побут осіб засуджених за колабораційну діяльність, Міністерству юстиції України стало відомо про можливе порушення законних прав та інтересів ув'язненого ОСОБА_2 , в якого на лобі витатуйовано слово “ОРК».
15.02.2024 наказом №40/ОД-24 Міністерства юстиції України утворено комісію Департаменту з питань виконання кримінальних покарань для проведення службового розслідування.
Наказом Міністерства юстиції України від 04.03.2024 №68377 продовжено строк проведення службового розслідування на один місяць.
За результатами проведеного службового розслідування комісія склала Висновок за матеріалами службового розслідування щодо невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу державних установ “Черкаський слідчий ізолятор», “Біленківська виправна колонія (99)», “Кам'янська виправна колонія (№10)» під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на установи завдань, який 08.04.2024 затверджено Міністром юстиції України.
Вищезазначеним висновком запропоновано ініціювати перед керівництвом Черкаського СІЗО питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб установи, з вини яких допущено порушення ст. 8 Закону України “Про попереднє ув'язнення», проведення недостатньо об'єктивної перевірки та необґрунтоване застосування до ув'язненого дисциплінарного стягнення: - оперуповноваженому оперативного відділу майору внутрішньої служби ОСОБА_1 за порушення ст. 8 Закону України “Про попереднє ув'язнення» - оголосити догану.
16.04.2024 в.о. начальника СІЗО - начальника арештного дому державної установи “Черкаський слідчий ізолятор» підполковник внутрішньої служби ОСОБА_3 на підставі згаданого висновку та відповідно до Законів України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України», “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Положення про державну установу “Черкаський слідчий ізолятор», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.03.2020 №856/5, прийняв наказ №3/ОС/СТ-24 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким за порушення службової дисципліни, в частині порушення ст. 8 Закону України “Про попереднє ув'язнення», оперуповноваженому оперативного відділу державної установи “Черкаський слідчий ізолятор» майору внутрішньої служби ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Позивач 10.07.2024 звернувся до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань зі скаргою стосовно притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Листом Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 28.08.2024 представнику позивача надіслано відповідь від 02.08.2024 №4159/Л-4008/3.2/11-24/14/23-24 за результатами розгляду скарги, якою повідомлено про відсутність повноважень для скасування оскаржуваного наказу
Не погодившись із вищезазначеним наказом відповідача, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначається Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460-ІV ( далі - Дисциплінарний статут ОВС).
Дія цього Статуту поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту ОВС визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарний проступок - невиконання чи невиконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни - стаття 2 Дисциплінарного статуту ОВС.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту ОВС передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту ОВС встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6)звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС передбачено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування - ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС.
Порядок призначення та проведення службового розслідування в органах ДКВС України визначений Порядком проведення службових розслідувань у ДКВС України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015р. №356/5 (далі - Порядок №356/5).
У відповідності до вимог п. 1 розділу 2 Порядку №356/5 визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.
Розділом УІІІ Порядку №356/5 передбачено, що за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування, який складається із вступної, описової та резолютивної частин.
Згідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС встановлено, що про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту ОВС передбачено, що дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Із аналізу наведеного законодавства, можна дійти висновку, що всі наведені обставини та мотиви, які стосуються вчинення дисциплінарного проступку саме позивачем повинні були перевірені дисциплінарною комісією шляхом зібрання відповідних доказів, які в обов'язковому порядку слід було відобразити у вступній, описовій та резолютивній частинах відповідного висновку службового розслідування із зазначенням у відповідному Висновку часу, місця, способу, мотиву та мети вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки, характеристики особи (зокрема наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), яка вчинила дисциплінарний проступок, наявність причинного зв'язку між діями або бездіяльністю особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, та їх наслідками, зазначення обставин, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного. При цьому, Висновок службового розслідування повинен був містити мотиви притягнення до дисциплінарної відповідальності особи рядового і начальницького складу з урахуванням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановлених статтею 16 Дисциплінарного статуту ОВС.
Однак, як встановлено судом зі змісту висновку службового розслідування від 08.04.2024, у ньому відсутні доводи на наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) позивача та їх наслідками, не зазначено обставин, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного, що не відповідає вимогам розділу VIIІ Порядку №356/5.
Також Комісією під час проведення службового розслідування не було досліджено та безпідставно не враховано строки накладення дисциплінарного стягнення, встановлені ч. 3 ст. 16 Дисциплінарного статуту ОВС, зокрема, те, що дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку.
Виходячи з того, що зі змісту висновку службового розслідування встановлено, що порушення позивачем вимог законодавства сталося у саме 22 серпня 2022 року, тому суд дійшов висновку, що з дня вчинення проступку станом на 16 квітня 2024 року (дата притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності наказом №3/ОС/СТ-24) - минуло більше ніж 6 місяців, зокрема 1 рік 07 місяців, як наслідок, позивач не міг бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вищенаведене порушення з урахуванням приписів ч. 3 ст.16 Дисциплінарного статуту ОВС.
При цьому, посилання комісії у висновку службового розслідування про те, що виявлені порушення носять триваючий характер - судом відхиляються, оскільки ні норми Дисциплінарного статуту ОВС, ні Порядку №356/5 не містять такого визначення поняття як «триваюче порушення».
Більш того, суд звертає увагу, що порушення за яке позивача притягнуто до відповідальності полягає в тому, що він помістив ОСОБА_2 до камерного приміщення №53 де трималось 4 особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , всі раніше судимі.
Отже, твердження у висновку службового розслідування про те, що наведене порушення є триваючим, суд вважає безпідставним, оскільки таке порушення вважається вчиненим з моменту вчинення певної дії - поміщення в камерне приміщення особи, яке мало місце 22.08.2022. Зважаючи, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення саме правил поміщення особи до камерного приміщення, то таке порушення не може вважатись триваючим у часі, оскільки за даними висновку службового розслідування ОСОБА_2 для забезпечення індивідуальної безпеки з 23.08.2022, тобто на наступний день, переведений до палати медичної частини слідчого ізолятора.
Судом враховується, що критерії обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень вимагає врахування ним обставин, які є обов'язковими в силу закону (встановлення факту порушення особами рядового і начальницького складу вимог закону, що може бути підставою для дисциплінарної відповідальності), так і інших обставин, які мають значення для конкретної справи. Для цього суб'єкт владних повноважень має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, перевірити всі обставини, на яких ґрунтується його рішення з урахуванням того, що обов'язок по наданню доказів вчинення дисциплінарного проступку покладено на відповідача як суб'єкта владних повноважень виходячи з вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що оскарженим наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності після сплину строку притягнення, тому оскаржений наказ підлягає скасуванню в частині, що стосується позивача.
Щодо решти доводів представника позивача суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» від 16.04.2024 №3/ОС/СТ-24 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», в частині оголошення догани оперуповноваженому оперативного відділу державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» (вул. Благовісна, буд. 234, м. Черкаси, Черкаська обл., 18015, код ЄДРПОУ 08564883) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО