20 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/12209/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молодецького Р.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним рішення, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області), в якій просить:
- визнати протиправною відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №17726-16367/С-02/8-1600/24 про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії з 01.01.2022, обчисленої без обмеження в розмірі 10 мінімальних пенсій (або прожиткових мінімумів), з урахуванням раніше виплаченої суми згідно з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду у справі №440/2626/22.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначає, звернувся до відповідача про перерахунок пенсії на підставі постанови Конституційного Суду від 13.09.2023 №7-р(І)/2023. Вказує, що його основний розмір пенсії на сьогодні (без доплат) складає 29734,90 грн, проте до виплати - 23 610,00 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/12209/24. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
31.10.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із заробітної плати - 39346,43 грн. (7,25066х5426,60), обчисленої з 01.01.2022 згідно з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 по справі №440/2626/22 з урахуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2022 (6500,00 грн.) та з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески за 2016 рік (4482,35 грн). З урахуванням 70 % втрати професійної працездатності розмір пенсії з урахуванням підвищень, доплат, додаткової пенсії, станом на 01.01.2024, становив 28809,30 грн., з обмеженням 20930,00 грн. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 пенсію перераховано з 01.03.2024 з урахуванням коефіцієнта індексації заробітної плати - 1,0796 і заробітна плата для обчислення пенсії склала 42478,43 грн. (7,25066х5858,56), загальний розмір пенсії з урахуванням підвищень, доплат, додаткової пенсії та з обмеженням індексації з 01.03.2024 складає - 30416,50 грн. До виплати , з урахуванням обмеження максимальним розміром пенсії - 23610,00 грн. Вказували, що згідно з роз'ясненнями, наданими листом Пенсійного фонду України від 01.05.2024 №2800-030102-9/26793 (вх. 636/16), до визначення порядку і асигнувань для виконання рішення і висновків Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2- Р(II)/2024, виплата раніше призначених (перерахованих) пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, обчислених у розмірі відшкодування фактичних збитків, продовжується у розмірах визначених до виплати. За документами пенсійної справи пенсію обчислено у відповідності до вимог чинного законодавства, виплата пенсії проводиться в максимально можливому розмірі. Іншого порядку виплати, у тому числі без обмеження максимальним розміром пенсії, станом на сьогоднішній день чинним законодавством не передбачено.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, призначену відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі № 440/2626/22 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про проведення перерахунку та виплату пенсії у зв'язку зі зміною мінімальної заробітної плати з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески за 2016 рік з 1 січня 2022 року.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 (номер в ЄДРСР 107872374) з урахуванням ухвали Другого апеляційного адміністративного суду рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 р. (номер в ЄДРСР 108564261) по справі № 440/2626/22 скасовано в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про проведення перерахунку та виплату пенсії, у зв'язку зі зміною мінімальної заробітної плати, з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески за 2016 рік з 01.01.2022 р. та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2022 р., з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески за 2016 рік.
На виконання зазначеного рішення позивачу здійснено перерахунок.
За змістом матеріалів пенсійної справи з 01.01.2022 по 28.02.2022, з 01.03.2022 по 30.06.2022 розмір пенсії з надбавками 28745,70 грн (максимальний розмір пенсії 19340,00 грн), з 01.07.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 30.11.2022 розмір пенсії з надбавками 28782,90 грн ( максимальний розмір пенсії 20270,00 грн), з 01.12.2022-31.12.2022, з 01.01.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 розмір пенсії з надбавками 28809,30 грн (максимальний розмір пенсії 20930,00 грн).
На звернення позивача із заявою від 27.09.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 11.10.2024 повідомило позивача, що відповідно до статті 2 Закону №3668-VІ, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Водночас положення, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), не застосовуються при призначенні пенсії за нормами Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' (далі - Закон №796-ХІІ) вперше, переведенні на пенсію за нормами Закону №796-ХІІ (в тому числі поновлення раніше призначеної пенсії) та при перерахунках (автоматичних (відповідно до чинних нормативно-правових актів (індексації пенсії, зміни розмірів соціальних нормативів, набуття права на вікову надбавку) та індивідуальних) після 20.03.2024. Розмір пенсії становить 23 610,00 грн (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність 2361,00*10).
Позивач відповіддю відповідача щодо не виплати пенсії в нарахованому розмірі без обмеження максимальним розміром, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ /надалі - Закон №796-ХІІ/.
Згідно зі статтею 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Після 1 січня 2015 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 4, не встановлюється.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
За приписами частини 3 статті 67 Закону №796-XII (у редакції згідно із Законом України від 05 жовтня 2006 року № 231-V) у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Положеннями підпункту 17 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину третю статті 67 Закону №796-XII викладено в такій редакції:
"Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення пункту 28 розділу II визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно із статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI (надалі - Закон № 3668-VI, чинний з 01 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до статті 67 Закону № 796-XII, внаслідок чого частину третю цієї статті викладено в такій редакції:
"Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Згідно з частиною 3 статті 67 Закону №796-XII (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII та у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Разом з тим, 20 березня 2024 року Конституційний Суд України прийняв рішення № 2-р(II)/2024 у справі №3-123/2023(229/23), яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.
Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України".
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 у справі №3-123/2023(229/23), припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 20 березня 2024 року - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20 березня 2024 року №2-р(II)/2024 втратили чинність припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII.
Тому саме з 20 березня 2024 року ані стаття 67 Закону №796-XII не обмежує пенсію десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, ані припис статті 2 Закону №3668-VI не поширює свою дію на Закон №796-XII. Натомість, до 20 березня 2024 року положення Закону №3668-VI та частини третьої статті 67 Закону № 796-XII були чинними, а тому обов'язкові для застосування.
Статтею 91 Конституції України встановлено, що Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією.
Відповідно до частини 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Згідно з частиною 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у Рішенні від 9.02.99 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Отже, саме з 20 березня 2024 року орган Пенсійного фонду України втратив правові підстави для обмеження пенсії позивача максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2-р(II)/2024 визнано неконституційними припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII.
Зважаючи на викладене вище, із 20.03.2024 відповідач не має правових підстав обмежувати пенсію позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визнано неконституційними припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII.
Відтак, із 20.03.2024 позивач має право на отримання пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Враховуючи викладене вище, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження з 20.03.2024 пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 20.03.2024 без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням проведених виплат.
За приписами статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Лист Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 05.08.2024 №14410-13191/В-02/8-1600/24 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, вказаний лист носить інформаційний характер, не тягне для позивача жодних правових наслідків та не встановлює будь-яких прав або обов'язків, тому у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №17726-16367/С-02/8-1600/24 "Про відмову в перерахунку пенсії".
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 242, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним рішення, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження з 20.03.2024 пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 20.03.2024 без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.І. Молодецький