21 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/1392/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зазначення у пункті 5 "Причина смерті" розрахунку на пенсію в разі втрати годувальника, складеного 24.03.2006 ІНФОРМАЦІЯ_2 , пункту "Б" - не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби та щодо призначення в пункті 9 вказаного розрахунку на пенсію в разі втрати годувальника розміру належної позивачу пенсії в разі втрати годувальника 30 відсотків грошового забезпечення загиблого при виконанні обов'язків військової служби чоловіка ОСОБА_2 ;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати позивачу при перерахунку з 01.04.2019 раніше призначеної пенсії в разі втрати годувальника замість належного до отримання розміру 70 відсотків грошового забезпечення загиблого при виконанні обов'язків військової служби чоловіка ОСОБА_2 в зменшеному розмірі 30 відсотків грошового забезпечення загиблого при виконанні обов'язків військової служби чоловіка ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника з 01.04.2019 в розмірі 70 відсотків грошового забезпечення загиблого при виконанні обов'язків військової служби чоловіка ОСОБА_2 у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.03.2023 за вих.№ФП72050/1914 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , встановленого за відповідною (аналогічною) посадою станом на 05.03.2019 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деякий інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку із загибеллю чоловіка позивача ( ОСОБА_2 ) при виконанні обов'язків військової служби, з 01.04.2006 отримує пенсію в разі втрати годувальника та перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Полтавській області (пенсійна справа ФП72050 - Міноборони). Зазначає, що у пункті 5 "Причина смерті" вищезазначеного розрахунку на пенсію в разі втрати годувальника від 24.03.2006 замість пункту "А" - пов'язана з виконанням обов'язків військової служби протиправно був зазначений пункт "Б" - не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, внаслідок чого у пункті 9 вказаного розрахунку пенсія в разі втрати годувальника була неправомірно призначена мені лише в розмірі 30% грошового забезпечення мого загиблого при виконанні обов'язків військової служби чоловіка ОСОБА_2 .
Також позивач зазначає, що дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення з 01.04.2019 року відсоткового значення розміру належної мені до отримання пенсії в разі втрати годувальника з 70 до 30 процентів грошового забезпечення загиблого при виконанні обов'язків військової служби чоловіка позивача - ОСОБА_2 є протиправним обмеженням її прав і законних інтересів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Представником ІНФОРМАЦІЯ_1 подано до суду заяву про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якої зазначено: що дії, які оскаржує позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 були вчинені у 2006 році; отже, з часу їх вчинення минуло майже 18 років; увесь цей час позивачка отримувала пенсію у розмірі, який був визначений. Указано, що позовну заяву позивач подала (датована) 12.01.2024, тобто по спливу шестимісячного терміну, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
09.08.2024 до суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо обставин, викладених у заяві ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позову без розгляду. У цих письмових поясненнях позивач вказала, що про порушення своїх прав, свобод і законних інтересів, за відновленням яких вона звернулася до суду з цим позовом, остання дізналася лише 06.09.2023 після ознайомлення з документами, доданими до супровідного листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.07.2023 за вих.№9/1/5814/фп72050, які фактично вручені під підпис доньці позивачки ОСОБА_3 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Як наслідок, на підтвердження зазначеного позивач просила суд витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином засвідчену копію супровідного листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.07.2023 за вих.№9/1/5814/фп72050 з особистою розпискою про його вручення дочці позивачки ОСОБА_3 .
Розглянувши заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.
Згідно із частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З метою підтвердження пояснень позивача від 09.08.2024 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином засвідчену копію супровідного листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.07.2023 за вих.№9/1/5814/фп72050 з особистою розпискою про його вручення дочці ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
На виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 15.10.2024 надано суду засвідчену копію супровідного листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.07.2023 за вих.№9/1/5814/фп72050 з особистою розпискою про його вручення дочці ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
Водночас суд бере до уваги, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ілхан проти Туреччини" (22277\93, 27.06.2000 §59) правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У рішенні в справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 Європейський суд з прав людини констатує, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Водночас, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішеннях у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод" та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність визнання причини пропуску строку поважними та поновлення пропущеного процесуального строку.
У відзиві представник ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначив, що на даний час порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України визначений пунктом 21 "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402. Відповідно до пункту 21.3 цього Положення причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом. Такий протокол у особово-пенсійної справі ОСОБА_2 відсутній. Заяви про направлення особової пенсійної справи ОСОБА_2 для встановлення причинного зв'язку смерті з виконанням службових обов'язків до відповідної військово-лікарської комісії не надходила.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Полтавській області, що відповідачами не заперечується.
Пенсія ОСОБА_1 складає у розмірі 30% грошового забезпечення (причина смерті годувальника -"Б"- не зв'язана з виконання обов'язків військової служби), що підтверджено копією пенсійної справи позивача.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі №440/14000/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, що полягає у не проведенні з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП72050/1914 від 01.03.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП72050/1914 від 01.03.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення суду Головним управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, виходячи з її максимального розміру на рівні 30% від грошового забезпечення.
Позивач не погодилась із зазначеним відсотком грошового забезпечення, у зв'язку з чим звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ).
Стаття 36 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:
а) членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час - 40 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. В таких же розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;
б) сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
20.05.2014 прийнято Закон №1274-VII "Про внесення зміни до статті 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №1274-VII), який набрав чинності з 01.01.2015, у якому пункт "а" статті 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено в такій редакції:
"а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, які є непрацездатними та перебували на утриманні загиблого (померлого) годувальника (при цьому дітям та іншим особам, зазначеним в абзаці другому статті 30 цього Закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого (померлого) годувальника), - 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім'ї, пенсія призначається у розмірі 90 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40 процентів на кожного непрацездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків".
Частиною другою Прикінцевих положень Закону №1274-VII встановлено, що особи, яким раніше призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", мають право на перерахунок пенсії з урахуванням положень цього Закону.
24.03.2022 прийнято Закон №2146-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсій в разі втрати годувальника", який набрав чинності з 02.04.2022 (дата опублікування), яким у пункті "а" статті 36 слова і цифри "які є непрацездатними та перебували на утриманні загиблого (померлого) годувальника (при цьому дітям та іншим особам, зазначеним в абзаці другому статті 30 цього Закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого (померлого) годувальника), - 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім'ї, пенсія призначається у розмірі 90 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40 процентів на кожного непрацездатного члена сім'ї" замінити словами і цифрами "а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім'ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї".
Отже, діючою редакцією статті 36 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:
а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім'ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;
б) сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини полевої пошти НОМЕР_1 №308 від 30.10.1979 "По стройовій частині" ОСОБА_2 , майор, заступник командира частини, загинув при виконання обов'язків військової служби.
Як зазначає позивач у поясненнях від 16.04.2024, вона дізналась про порушення своїх прав, свобод і законних інтересів лише 06.09.2023 з ознайомлення із документами, доданими до супровідного листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.07.2023 за вих.№ 9/1/5814/фп72050, зокрема з витягом з наказу командира Військової частини полевої пошти НОМЕР_1 №308 від 30.10.1979.
Предметом даного спору, зокрема є визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зазначення у пункті 5 "Причина смерті" розрахунку на пенсію в разі втрати годувальника, складеного 24.03.2006 ІНФОРМАЦІЯ_2 , пункту "Б" - не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби та щодо призначення в пункті 9 вказаного розрахунку на пенсію в разі втрати годувальника розміру належної позивачу пенсії в разі втрати годувальника 30 відсотків грошового забезпечення загиблого при виконанні обов'язків військової служби чоловіка ОСОБА_2 .
Тобто, позивачем порушено питання причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 357 Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04.01.1994 №2 (у редакції, чинній на час прийняття розрахунку у 2006 році), причинний зв'язок захворювань, поранень, травм у колишніх військовослужбовців Збройних Сил України визначають штатні ВЛК Міністерства оборони України, а в колишніх військовослужбовців органів і військ Служби безпеки України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ, Прикордонних військ, Національної гвардії України, а також у колишніх військовослужбовців Збройних Сил України, які були переведені в зазначені війська (органи) і були звільнені з них, - відповідно ВЛК органів Служби безпеки України, ВЛК Міністерства внутрішніх справ України, ВЛК Прикордонних військ, ВЛК Національної гвардії України.
Пунктом 363 вищезазначеного Положення передбачено, що визначення причинного зв'язку захворювання (поранення), що призвело до смерті військовослужбовця, проводиться штатними ВЛК Збройних Сил за направленням командування, кадрових, правоохоронних органів або військового комісара.
Відповідно до пункту 385 Положення постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (поранення), яке призвело військовослужбовця до смерті, приймається в одній із редакцій, вказаних у пунктах 359, 360 цього Положення.
Крім того, відповідно до пункту 21.3 Положення про військову-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у осіб, звільнених з військової служби визначають штатні ВЛК; у осіб, звільнених з військової служби інших військових формувань та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.
У пункті 21.9 цього Положення зазначено, що визначення причинного зв'язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, особи, звільненої з військової служби, проводиться штатними ВЛК.
Відповідно до пункту 21.25 Положення для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім'ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ІНФОРМАЦІЯ_5 надаються такі документи (засвідчені копії документів): довідка про проходження військової служби або копія посвідчення офіцера, генерала (військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу); довідка за формою, наведеною у Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (за наявності); медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров'я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу; довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво); копія Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть) за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332 або копія акта розслідування авіаційної події та інциденту в авіації - у разі проведення відповідних розслідувань; документи, у яких зазначено обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (не менш як один з таких документів): витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу, наказ командира (начальника) військової частини, донесення про загибель (смерть), сповіщення (корінець сповіщення) на загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця, постанова про закриття кримінального провадження (за наявності) - надаються у разі загибелі (смерті) військовослужбовця; лікарське свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби); свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби).
Штатною ВЛК враховуються: первинна медична картка, службова та медична характеристики, матеріали розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, архівні довідки, довідки про причину смерті, висновок судово-медичного експерта.
До вказаних документів особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, за власним бажанням додають інші документи, які підтверджують причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою.
Штатна ВЛК вивчає документи, за потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), та в місячний строк із дня надходження документів приймає рішення щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті)), з військовою службою, про що інформує військові частини (органи, підрозділи), ТЦК та СП, осіб, які звернулися до штатної ВЛК.
Якщо в місячний строк із дня надходження документів від заявника вирішити порушені у зверненні питання неможливо, начальник штатної ВЛК або його заступник встановлюють необхідний строк для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
За результатами розгляду звернення щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою, штатною ВЛК надсилається (видається) заявнику витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії у кількості не менше ніж три примірники.
Отже, як з урахуванням Положення (у редакції, чинній на момент видання розрахунку на пенсію), так і відповідно до Положення (у редакції, чинній на момент виявлення позивачем відповідних недоліків у розрахунку) повинні бути відповідні документи на підтвердження причинного зв'язку щодо виконання/невиконання обов'язків військової служби, зокрема, відповідне рішення ВЛК.
Проте матеріали справи не містять цих документів, а також заяви позивача про встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 з виконанням службових обов'язків до відповідної військово-лікарської комісії або до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, доводи позивача не підтверджені матеріали справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зазначення у пункті 5 "Причина смерті" розрахунку на пенсію в разі втрати годувальника, складеного 24.03.2006 ІНФОРМАЦІЯ_2 , пункту "Б" - не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби та, відповідно, щодо призначення в пункті 9 вказаного розрахунку на пенсію в разі втрати годувальника розміру належної позивачу пенсії в разі втрати годувальника 30 відсотків грошового забезпечення загиблого при виконанні обов'язків військової служби чоловіка ОСОБА_2 .
З урахуванням відсутності документів, які встановлюють причину смерті ОСОБА_2 , пов'язану з виконанням обов'язків військової служби, у Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відсутні правові підстави для перерахунку пенсії з огляду на положення пункту "а" статті 36 Закону №2262-ХІІ у чинній редакції.
Отже, відсутні підстави для визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати позивачу при перерахунку з 01.04.2019 раніше призначеної пенсії в разі втрати годувальника замість належного до отримання розміру 70 відсотків грошового забезпечення загиблого при виконанні обов'язків військової служби чоловіка ОСОБА_2 в зменшеному розмірі 30 відсотків грошового забезпечення загиблого при виконанні обов'язків військової служби чоловіка ОСОБА_2 та, відповідно, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника з 01.04.2019 в розмірі 70 відсотків грошового забезпечення загиблого при виконанні обов'язків військової служби чоловіка ОСОБА_2 у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.03.2023 за вих.№ФП72050/1914 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , встановленого за відповідною (аналогічною) посадою станом на 05.03.2019 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деякий інших осіб".
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Підстави розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.С. Канигіна