21 листопада 2024 рокусправа № 380/10388/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Потабенко В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до їх вчинення,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885, далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024 з урахуванням підвищення до пенсії як інваліду війни 3 групи відповідно до вимог ч. 3 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993 у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2024 року Законом України №3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а саме з урахуванням підвищення до пенсії як інваліду війни 3 групи відповідно до вимог ч. 3 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993 у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2024 року Законом України №3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а саме в розмірі підвищення 708,3 грн., та щодо обмеження загального розміру пенсії розміром 26848,55 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024 з урахуванням підвищення до пенсії як інваліду війни 3 групи відповідно до вимог ч. 3 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993 у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2024 року Законом України № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а саме з урахуванням розміру підвищення 708,30 грн. та виплачувати загальний розмір перерахованої пенсії без обмеження будь-яким максимальним розміром.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 має статус інваліда війни 3 групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2 , виданого 16.01.2012. Відтак пенсія позивача повинна бути обрахована з урахуванням підвищення до пенсії в розмірі 30% від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також щомісячної цільової допомоги у розмірі 50 грн. До того ж, позивач стверджує, що так як 01.01.2024 набув чинності Закон «Про державний бюджет України на 2024 рік», яким установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум на особу, що втратила працездатність в розмірі 2361 грн., відповідач повинен був в автоматичному порядку перерахувати пенсію позивача з урахуванням вищевказаного, проте останній відмовив, зазначивши, що такий перерахунок буде здійснюватися в березні 2024 року. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Представник відповідача 25.06.24 подала відзив на позовну заяву (вх. №13440), в якому просила у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у ньому.
Позивачем 22.07.2024 за вх. №55556 подано відповідь на відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
15.03.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2024 з урахуванням підвищення до пенсії як інваліду внаслідок війни ІІІ групи та без обмеження максимальним розміром.
Відповідач, листом від 01.04.2024 року №9102-8820/Т-52/8-1300/24 відмовив позивачу у перерахунку пенсії, оскільки п. 10 Постанови № 168 визначено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови не може перевищувати 1500,00 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185) визначено, що з 01 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262 підвищуються на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Крім того, повідомляємо, п. З Постанови № 185 визначено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 грн. Відповідно до ст. 7 Закону України від 09. і 1.2023 №3460 - IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі -- Закон № 3460) встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2024- 2361,00 грн. Проте, відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону № 3460 передбачено, що перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року проводиться з 1 березня 2024 року разом із здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2003 № ї 058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи вищезазначене, підстави для збільшення пенсії, обчисленої відповідно до ст. 13 Закону № 2262 з урахуванням індексацій, на 25% відповідно до Постанови № 1381, та виплати індексації без обмеження її відповідно до постанови №185 - 1500,00 грн. з урахуванням надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії встановлених законодавством, підстави відсутні.
Позивач не погодився з такою відмовою та звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначено Законом України від 09.04.1992 № 2262 - XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон № 2262).
Відповідно до ст. 7 Закону України від 09.11.2023 №3460 - IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік (далі - Закон № 3460) встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2024 - 2361,00 грн.
Проте, відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону № 3460 передбачено, що перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року, проводиться з 1 березня 2024 року разом із здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи зазначене, перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність буде проведено з 1 березня 2024 року.
Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.
При вирішення вказаного спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до Преамбули, Закон №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Закон України Про прожитковий мінімум від 15.07.1999 № 966-XIV дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про прожитковий мінімум, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
До осіб, які втратили працездатність, відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацюючі особи, визнані особами з інвалідністю в установленому порядку.
Прожитковий мінімум, визначений для осіб, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому державному соціальному страхуванню, збільшується на суму обов'язкових платежів.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України № 966-XIV прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Законом України від 09.11.2024 №3460-ІХ Про Державний бюджет України на 2024 рік встановлено з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму на одну особу, а також для основних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 25 Закону України №2262-XII встановлено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії по інвалідності підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом.
Статтею 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII визначено, що особам з інвалідністю внаслідок війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: особам з інвалідністю I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2024» від 09.11.2024 №3460-ІХ перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року, проводиться з 1 березня 2024 року разом із здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відтак, суд приходить до висновку, що права позивача у нарахуванні та виплаті з 01.01.2024 підвищення в розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в сумі 708,30 грн. не є порушеними, оскільки відповідач ще не здійснив розрахунку пенсії і такий буде відбуватись у березні 2024 року.
Щодо позовної вимоги в частині виплати позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром, суд зазначає, що оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, відтак у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних. Також відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку та виплати призначеної позивачу пенсії на виконання вищевказаних вимог закону, а також цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні позову.
Щодо питання про розподіл судових витрат, то суд зазначає, що такі розподілу не підлягають в зв'язку з відмовою у позові.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 72-77, 132, 134, 139, 159, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати в цій справі стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 21.11.2024.
Суддя Потабенко Варвара Анатоліївна