з питань закриття провадження у справі
20 листопада 2024 рокусправа № 380/20854/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бориславської державної нотаріальної контори Дрогобицького району Львівської області, державного нотаріуса Панкевича Руслана Івановича, державного нотаріуса Матолич-Обрізко Галини Степанівни, комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бориславської державної нотаріальної контори Дрогобицького району Львівської області, державного нотаріуса Панкевича Руслана Івановича, державного нотаріуса Матолич-Обрізко Галини Степанівни, комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», у якій позивачі просять суд:
- визнати протиправною умисною бездіяльність державних нотаріусів Матолич-Обрізко Г.С. та Панкевича Р. Бориславської державної нотаріальної контори Львівської області щодо невчинення нотаріальних дій у спадковій справі 24/2014;
- скасувати постанову державного нотаріуса Бориславської державної нотаріальної контори Львівської області Панкевича Р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.08.2023 №203, так як вона перешкоджає у прийнятті спадщини спадкоємцям після смерті ОСОБА_3 спадкодавця;
- зобов'язати державного нотаріуса Бориславської державної нотаріальної контори Львівської області Матолич-Обрізко Г.С., Панкевича Р. видати на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на майно і землю спадкодавця ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 АДРЕСА_2 , що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 та інше майно і землю в Польщі і ФРГ, про що внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- зареєструвати право власності, на майно і землю за спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що на праві власності зареєстрована за спадкодавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- визнати протиправною бездіяльність реєстратора до 2013 відповідача комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицького міжміського Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» - суб'єкта владних повноважень, щодо створення причин та умов тривалої протиправної бездіяльності і тривалого порушення прав і законних інтересів спадкоємців позивачів;
- стягнути солідарно з відповідачів завдану матеріальну і моральну шкоду 1000000 грн.
Ухвалою від 27.02.2024 суддя прийняла позовну заяву до провадження та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.
Ухвалою від 13.09.2024 суддя повернула без розгляду заяву про заміну сторони позивача на правонаступника.
Розглядаючи питання про закриття провадження у справі, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктам 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13.06.2018 у справі № 819/362/16, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.07.2018 у справі № 826/27224/15, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Поряд з цим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Таким чином, вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з'ясувати, як суб'єктний склад, так і характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору у цій справі є визнання протиправною умисною бездіяльність державних нотаріусів Матолич-Обрізко Г.С. та Панкевича Р.І. Бориславської державної нотаріальної контори Львівської області щодо невчинення нотаріальних дій у спадковій справі 24/2014; скасування постанови державного нотаріуса Бориславської державної нотаріальної контори Львівської області Панкевича Р.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.08.2023 №203, так як вона перешкоджає у прийнятті спадщини спадкоємцям після смерті ОСОБА_3 спадкодавця; визнання протиправною бездіяльності реєстратора до 2013 року відповідача комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицького міжміського Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» - суб'єкта владних повноважень, щодо створення причин та умов тривалої протиправної бездіяльності і тривалого порушення прав і законних інтересів спадкоємців позивачів.
Суд з матеріалів справи встановив, що постановою державного нотаріуса Бориславської державної нотаріальної контори Львівської області Панкевича Р.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.08.2023 №203 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , житловий будинок АДРЕСА_3 ), а також на майно, яке відійшло від спадкодавця на підставі Міждержавної угоди 09.09.1944 між Польщею та УРСР, яке знаходиться на території Польщі, а також на невизначене майно по смерті ОСОБА_5 , яке знаходиться на території ФРН.
Вимоги позовної заяви позивачі обґрунтовують тим, що відповідно до матеріалів спадкової справи №24/2014 від 11.03.2014 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , якими подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, є спадкоємцями (дітьми) померлої ОСОБА_3 .
В позовній заяві зазначено, що ОСОБА_3 отримала спадкове майно після смерті свого чоловіка ОСОБА_8 , який помер та похований в с. Чорноріки Кроснянського повіту Жешівського воєводства, Польща, а також після смерті сина ОСОБА_9 за місцем знаходження майна і землі в Німеччині м. Нойзес ФРГ - Вестхайм. Крім того, ОСОБА_3 успадкувала домоволодіння по АДРЕСА_2 після смерті сестри ОСОБА_4 . До того ж, відповідно до свідоцтва про право власності будинок АДРЕСА_4 , землю і будинок АДРЕСА_5 і землю ОСОБА_4 набули на праві приватної власності, на підставі правовстановлюючих документів, як взаємозалік згідно рішень виконавчих комітетів трудящих взамін залишеного майна в с. Чорноріки Польща.
Позивачі зазначають, що приймаючі оскаржувану постанову державний нотаріус не прийняв жодного законного процесуального рішення, умисно створив причини та умови тривалої процесуальної тяганини та тривалого порушення прав спадкоємців Україні. Вказують, що державний нотаріус Панкевич Р.І. Бориславської державної нотаріальної контори Львівської області не зробив жодного запиту і посилався у постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 15.08.2023 №203 лише на протиправну неправдиву відписку КП ЛОР Дрогобицького міжміського БТІ та ЕО №312 від 02.09.2014, з якої вбачається, що право власності на майно і землю ОСОБА_3 протиправно зареєстровано на невідомих осіб.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII (далі - Закон №3425-XII) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Статтею 50 Закону №3425-XII встановлено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону №3425-XII нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову (ч. 4 ст. 49 Закону №3425-XII).
Згідно зі ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону №3425-XII на майно, що переходить у порядку спадкування до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, видається свідоцтво про право на спадщину.
Таким чином, така нотаріальна дія, як видача свідоцтва про право на спадщину, спрямована на фіксацію (підтвердження) факту переходу до спадкоємця права власності на відповідне майно.
При цьому, суд зауважує, що публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17, від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 та від 22.01.2020 у справі № 826/8592/16.
В спірній ситуації, нотаріус, відмовляючи у вчиненні нотаріальної дії, не здійснює владних управлінських функцій щодо позивача, а тому в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України вони не є суб'єктами владних повноважень рішення, дії чи бездіяльність яких можуть бути оскаржені до адміністративних судів.
Позивачі фактично обґрунтовують позовні вимоги наявністю у них права на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_3 , тобто визнання протиправною умисною бездіяльності державних нотаріусів Матолич-Обрізко Г.С. та Панкевича Р.І. Бориславської державної нотаріальної контори Львівської області щодо невчинення нотаріальних дій у спадковій справі 24/2014, скасування постанови державного нотаріуса Бориславської державної нотаріальної контори Львівської області Панкевича Р.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.08.2023 №203 є способом захисту прав позивачів у правовідносинах спадкування, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.
Вимога визнати протиправною бездіяльність реєстратора до 2013 року відповідача комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицького міжміського Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» - суб'єкта владних повноважень, щодо створення причин та умов тривалої протиправної бездіяльності і тривалого порушення прав і законних інтересів спадкоємців позивачів є похідною від попередніх вимог, а тому також не може бути розглянута за правилами адміністративного судочинства.
Зрештою, результат провадження мав би безпосередній вплив на реалізацію спадкових прав позивачів.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Враховуючи зміст позовної заяви та позовні вимоги, у спірних правовідносинах нотаріуси Бориславської державної нотаріальної контори Дрогобицького району Львівської області не є суб'єктами владних повноважень та не здійснювали владні управлінські функції на основі законодавства, оскільки метою звернення позивачів до суду є захист їх спадкових прав, що вказує на приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Водночас, адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності на об'єкти нерухомого майна як за спадкодавцем, так і за спадкоємцями, тому з урахуванням суб'єктного складу учасників справи та характеру правовідносин, з яких виник спір, такий має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.
Висновки суду узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 28.11.2018 у справі № 826/11512/17.
За таких обставин суд зазначає, що спір у цій справі не може вважатися спором між учасниками саме публічно-правових відносин, оскільки відповідачі у спірних правовідносинах не є суб'єктами владних повноважень, а сам спір має приватноправовий характер.
До того ж, відповідно до п. 13 Глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
У постанові про відмову зазначаються, зокрема, порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства.
В свою чергу, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.
Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, суд, урахувавши суть спірних правовідносин та їх суб'єктний склад, дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Зважаючи на предмет позову та норми ст. 239 КАС України, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу про право на звернення до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Суд також вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 19, 132, 139, 238, 239, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
провадження в адміністративній справі №380/3992/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бориславської державної нотаріальної контори Дрогобицького району Львівської області, державного нотаріуса Панкевич Руслана Івановича, державного нотаріуса Матолич-Обрізко Галини Степанівни, комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії закрити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.11.2024.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна