про повернення позовної заяви
21 листопада 2024 рокусправа № 380/22790/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Галина Михайлівна , розглянувши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року, як місяця підвищення доходів;
- збов'зати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року. як місяця підвищення доходів;
- взнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.04.2024 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.04.2024 року з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Ухвалою від 12.11.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначає, що позивачем виключно з відповіді військової частини за вих. №11833 від 14.10.2024 отримано письмове повідомлення про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення, а також застосовані базові місяці для розрахунку індексації грошового забезпечення за спірні періоди під час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 . Звертає увагу суду що наказ про виключення зі списків частини не містить інформації про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення, а також застосовані базові місяці для розрахунку індексації грошового забезпечення за спірні періоди під час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_2 , а отже встановлення порушення прав Позивача відбулося не раніше 14.10.2024, оскільки фактично правильність нарахування індексації грошового забезпечення за спірні періоди, а також застосування конкретних базових місяців для розрахунку індексації грошового забезпечення і є предметом спору.
Стверджує, що з даним позовом Позивач звернувся до суду 07.11.2024, тобто в межах тримісячного строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст.233 КЗпП України, відразу після того як дізнався про порушення своїх прав. Вважає поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та наполягає на його поновленні.
Розглядаючи подану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини перша та друга ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21 та від 25.04.2023 у справі №380/15245/22.
Суд відмічає, що підставою для звернення до суду з даним позовом є ненарахування та не виплата позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Розглядаючи питання початку перебігу строку судом враховано таке.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року № 1282-XII, з наступними змінами та доповненнями, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Як передбачено ч.1 ст.2 цього ж Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно правової позиції Верховного Суду висловленої у постановах від 20.11.2019 року у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 року у справі №825/565/17 індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що перебіг строку звернення до суду у спірних правовідносинах починається з наступного дня після отримання військовослужбовцем не проіндексованого місячного грошового забезпечення.
Поряд з цим, до 19.07.2022 позивач не був обмежений будь яким строком для звернення до суду з метою відновлення його порушеного права.
Строкові обмеження виникають лише проте після внесення змін, якими законодавцем встановлено присічний строк для звернення до суду - три місяці.
Як встановлено судом, позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 - 03.04.2024, а до суду з позовною заявою позивач звернулася лише 07.11.2024, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду із вимогами виплати всіх належних при звільненні сум.
Щодо твердження позивача про те, що їй не було відомо про нараховану індексацію та застосовані базові місяці, суд відмічає наступне.
До позовної заяви позивачем долучено копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2024 №83 у якому визначено всі належні позивачу сум при звільненні.
Суд відмічає, що оскільки про невірне нарахування індексації грошового забезпечення позивач мав дізнатися після отримання грошового забезпечення в наступному місяці, а у наказі про звільненні не визначено такі види доплат, тому позивач не був позбавлений права звернення до відповідача із вимогою нарахувати належні суми.
Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що про порушення її прав їй стало відомо тільки після отримання відповіді військової частини НОМЕР_1 №11833 від 14.10.2024, оскільки звернення до відповідача свідчить лише про те, що позивач почив вчиняти дії щодо захисту його порушеного права позивач 07.10.2024 (дата звернення до відповідача із заявою), тобто через пів року після звільнення з військової служби.
Відтак, суд не приймає посилання ОСОБА_1 на отримання відповіді військової частини НОМЕР_1 як на поважність причин пропуску строку звернення до суду. Інших причин пропуску строку звернення до суду, встановленого ст.233 КЗпП України, позивачем не зазначено.
Згідно із п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналізуючи зазначені норми та у зв'язку з не наведенням поважності причин пропуску строку звернення до суду, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна