20 листопада 2024 рокусправа № 380/16447/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із вимогою визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №133950015022 від 21.06.2024 про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності як особі з інвалідністю III групи в наслідок професійного захворювання з 22.05.2024 в розмірі 50% пенсії по інвалідності та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 з 22 травня 2024 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії по інвалідності як особі з інвалідністю III групи в наслідок професійного захворювання відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", зарахувавши до пільгового страхового стажу період роботи у Відокремленому підрозділі "Шахта "Межирічанська" Державного підприємства "Львіввугілля" з 01 січня 2023 року по 02 квітня 2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що факт не зарахування сум страхових внесків, сплачених із заробітної плати, за відсутності вини позивача, не є підставою для відмови у зарахуванні до страхового та пільгового стажу періоду роботи на Відокремленому підрозділі «Шахта «Межирічанська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.01.2023 по 02.04.2024 та перерахунку пенсії.
Позиція Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області викладена у відзиві на позовну заяву, у якому представник щодо задоволення позову заперечила та вказала, що за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 призначено пенсію по III групі інвалідності внаслідок професійного захворювання відповідно до положень Закону №1058 з 22.05.2024, на підставі заяви встановленого зразка про призначення пенсії та пакету документів. При призначенні пенсії період роботи позивача з 01.01.2023 по 02.04.2024 не зараховано до страхового та до пільгового (підземного) стажу за списком №1 для обчислення пенсії з 22.05.2024, оскільки згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» Форми OK-5 ОСОБА_1 , за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля». Однак, період роботи з 01.01.2023 по 02.04.2024 на ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» зараховано до пільгового (підземного) стажу за списком №1, що дає право на обчислення пенсії у розмірі, передбаченому абзацом 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1058 та ст. 8 Закону №345. Страховий стаж позивача, обчислений по 31.12.2022, становить 18 років 06 місяців 16 днів, з них 14 років 10 місяців 24 дні пільгового (підземного) стажу за списком №1 та 03 місяці 00 днів - навчання за фахом. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, а саме зараховано 20 років 08 місяців 28 днів. Розмір пенсії по інвалідності з 22.05.2024 становить 13032,99 грн. (31832,48 грн. - середньомісячний заробіток * 80 % * 50 % + 300 грн. на двох утриманців). Розмір пенсії по інвалідності, призначений відповідно до частини 1 ст. 33 Закону №1058 у розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої з урахуванням положень абзацу 3 частини 1 ст. 28 Закону №1058 та ст. 8 Закону №345. Страховий стаж позивача, що дає право на обчислення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком становив 32 роки 06 місяців 16 днів, а саме 18 років 06 місяців 16 днів страхового стажу та 14 років додатково зараховані роки пільгового (підземного) стажу Списком №1 на підставі положень абзацу 10 частини 3 статті 24 Закону №1058, тому у позивача відсутнє право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 22.05.2024.
Також представник відповідача зазначив, що необхідний страховий стаж для призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком для чоловіка становить 35 років. Оскільки, страховий стаж позивача на момент призначення пенсії становив 32 роки 06 місяців 16 днів, у позивача було відсутнє право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 22.05.2024.
Ухвалою судді від 05.08.2024 в справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 з 22.05.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії по інвалідності ІІІ групи внаслідок професійного захворювання, призначену у відповідності до частини першої статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 (дата заповнення 12 березня 2004 року), ОСОБА_1 працював з 31.08.2011 по 02.04.2024 на Відокремленому підрозділі Шахта «Межирічанська» ДП Львіввугілля.
25.06.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення шахтарської праці».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №17204-18035/С-52/8-1300/24 від 09.07.2024 ОСОБА_1 повідомлено, зокрема, про те, що його страховий стаж для обчислення пенсії зарахований по 31.12.2022 відповідно до даних про сплачені підприємством страхові внески, і становить 18 років 06 місяців 16 днів, в тому числі 14 років 10 місяців 14 днів - стаж на підземних роботах за списком №1 з урахуванням навчання за спеціальністю (04 місяці) та для визначення права на обчислення пенсії відповідно до статті 8 Закону №345 зараховано період роботи з 01.01.2023 по 02.04.2024 відповідно до уточнюючої довідки від 10.06.2024 №339, виданої ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля». Додатково до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності зараховано період з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку - 20 років 08 місяців 28 днів. Заробітну плату для обчислення пенсії враховано за весь період страхового стажу з 01.03.2004 по 31.12.2022 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (коефіцієнт заробітку - 2,34763). Середньомісячний заробіток із урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2021-2023 роки - 13559,41 грн., становить 31832,48 грн. (13559,41 грн. х 2,34763). Абзацом 8 частини 2 статті 33 Закону №1058 передбачено, що непрацюючі особи з інвалідністю III групи мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років страхового стажу. Оскільки, страховий стаж обчислений по 31.12.2022 відповідно до даних про сплачені підприємством страхові внески становить 32 роки 06 місяців 16 днів (18 років 06 місяців 16 днів - стаж роботи та додатково зараховано 14 років за стаж на підземних роботах за списком №1), тому підстави для обчислення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 33 Закону №1058 відсутні. Розмір пенсії по інвалідності обчислено відповідно до частини 1 статті 33 Закону №1058, в розмірі 50 відсотків пенсії за віком обчисленої згідно з Законом №345. Розмір пенсії за віком обчислений відповідно до статті 8 Закону №345 становить 25465,98 грн. (31832,48 грн. - середньомісячний заробіток х 80 %). Ваша пенсія по III групі інвалідності з 22.05.2024 становить 13032,99 грн., в т.ч.: - 12732,99 грн. - розмір пенсії по III групі інвалідності (25465,98 грн. - розмір пенсії за віком х 50 %); - 300,00 грн. - надбавка на двох неповнолітніх утриманців (150,00 грн. х 2). Період роботи з 01.01.2023 по 02.04.2024 на ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» не зараховано до страхового та до підземного стажу за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників та за даний період не врахована заробітна плата, оскільки підприємством не сплачено страхові внески на загальнообов?язкове державне пенсійне страхування.
Вважаючи протиправною поведінку відповідача щодо не зарахування періоду роботи позивача з 01.01.2023 по 02.04.2024 до страхового загального та пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV).
За приписами статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону №1058-IV).
Як встановив суд, період роботи позивача з 01.01.2023 по 02.04.2024 на Відокремленому підрозділі Шахта «Межирічанська» ДП Львіввугілля відповідач не зарахував до страхового та пільгового стажу за Списком №1, оскільки в системі персоніфікованого обліку відсутні дані щодо сплати підприємством страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Надаючи оцінку таким мотивам відповідача, суд враховує таке.
Відповідно до статті 1 Закону України №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до вказаного Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 Закону України №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою вказаної ж норми передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог зазначеного Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності вказаним Законом.
Згідно із статтею 20 Закону України №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до вказаного Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені зазначеним Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Суд вказує на те, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Суд погоджується із аргументами позивача про те, що внаслідок невиконання Відокремленим підрозділом «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України він позбавлений належної соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 01.01.2023 по 02.04.2024 не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу та підземного стажу періоду роботи позивача з 01.01.2023 по 02.04.2024 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля».
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а.
Суд звертає увагу, що органи Пенсійного фонду України наділені повноваженнями проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Тому наявність сумнівів у відповідача може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відсутність в індивідуальних відомостях про застраховану особу інформації щодо сплати страхових внесків страхувальником у період роботи позивача з 01.01.2023 по 02.04.2024 не є підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії періоду його роботи, оскільки позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Відтак підстави для відмови у зарахуванні позивачу до страхового загального та пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 періоду його роботи з 01.01.2023 по 02.04.2024, зазначені в листі відповідача, є надуманими, не відповідають фактичним обставинам цієї справи, що свідчить про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верхового Суду 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 у справі №482/437/17, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, від 23.03.2020 у справі № 535/1031/16-а та від 09.10.2020 у справі №341/460/17.
Суд звертає увагу на те, що позивач в прохальній частині позову просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №133950015022 від 21.06.2024 про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності як особі з інвалідністю III групи в наслідок професійного захворювання.
Разом з тим суд відзначає, що згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В свою чергу, частина 2 статті 5 КАС України передбачає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникав би необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.
Окрім цього, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З урахуванням пункту 10 частини другої статті 245 КАС суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають захисту у спосіб шляхом: визнання протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які полягають у відмові зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 періоду його роботи з 01.01.2023 по 02.04.2024 на Відокремленому підрозділі «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля»; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 період його роботи з 01.01.2023 по 02.04.2024 на Відокремленому підрозділі «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля», а також здійснити перерахунок пенсії з урахуванням вже зарахованого стажу з 22.05.2024.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені позивачем судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які полягають у відмові зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 період його роботи з 01.01.2023 по 02.04.2024 на Відокремленому підрозділі «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 період його роботи з 01.01.2023 по 02.04.2024 на Відокремленому підрозділі «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля», а також здійснити перерахунок пенсії з урахуванням вже зарахованого стажу з 22.05.2024.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Желік О.М.