20 листопада 2024 рокусправа № 380/14559/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 13.06.2024 №133950014750, щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу та спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №2 періоду роботи з 01.01.2022 по 31.03.2024 на відокремленому підрозділі шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» та призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №2 період роботи з 01.01.2022 по 31.03.2024 на відокремленому підрозділі шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» та призначити з 06.06.2024 (дня звернення) пенсію на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням вказаного періоду спеціального (пільгового) страхового стажу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що факт не зарахування сум страхових внесків, сплачених із заробітної плати, за відсутності вини позивача, не є підставою для відмови у зарахуванні до страхового та пільгового стажу періоду роботи з 01.01.2022 по 31.03.2024 на відокремленому підрозділі шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» та призначенні пільгової пенсії за віком.
Позиція Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області викладена у відзиві на позовну заяву (вх.№56161 від 24.07.2024), у якому представник щодо задоволення позову заперечила та вказала, що період роботи позивача з 01.01.2022 по 31.03.2024 на ВП шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля», оскільки згідно даних персоніфікованого обліку за зазначений період відсутня оплата підприємством страхових внесків.
Також представник відповідача зазначила, що у заявлених правовідносинах Головне управління лише виконало функції з прийняття заяви та документів про призначення пенсії. Безпосередній розгляд матеріалів, доданих до заяви позивача про призначення пенсії, обчислення стажу та прийняття акта владно-розпорядчого характеру (результат) у формі рішення здійснило Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Головне управління приймаючи заяву позивача про призначення пенсії, не допустило порушення заявленого права позивача на призначення пенсії та діяло відповідно до норм Порядку №22-1. Такі дії безпосередньо не порушують заявлене право позивача на пенсію. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена ним у постанові від 07.07.2022 у справі №160/2743/21 після прийняття рішення за результатами розгляду звернення неправомірність окремих дій чи бездіяльності цього суб?єкта владних повноважень під час розгляду звернення не може бути предметом окремого позову. Отже належним відповідачем є така особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб?єктивні права, свободи чи інтереси позивача та за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред?явленим позовом за наявності даних про те, що обов?язок виконати вимоги позивача належить іншій особі - належному відповідачеві. Відтак належним відповідачем є особа, яка дійсно є суб?єктом відповідного правовідношення. Головне управління є самостійною юридичною особою та не несе відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність інших територіальних органів Пенсійного фонду, а тому не є належним відповідачем у даній справі.
Позиція Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області викладена у відзиві на позовну заяву (вх.№15575ел від 29.07.2024), у якому представник щодо задоволення позову заперечив та вказала, що період роботи позивача з 01.01.2022 по 31.03.2024 на ВП шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля», оскільки згідно даних персоніфікованого обліку за зазначений період відсутня оплата підприємством страхових внесків. Окрім цього представник зазначила, що обчислення стажу є виключною компетенцією органів Пенсійного фонду, а тому підміна судом повноважень суб'єкта владних повноважень є втручанням в повноваження органів Пенсійного фонду.
Ухвалою судді від 11.07.2024 в справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 (дата заповнення 31 травня 1988 року) та довідки про підтвердження наявного стажу роботи №118 від 01.05.2024, виданої ВП «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля», ОСОБА_1 працювала повний робочий день на відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» і за періоди з 10.04.2014 року по 07.07.2014 року (00 р.02м. 28 дн), з 25.07.2014 року по 02.08.2016 року (02 роки 00 місяці 24 дні), 03.08.2016 року по даний час по 02.05.2024 року (07 років 09 місяців 00 днів) виконувала гірничі роботи на поверхні шахти за професіями: машиніст конвеєра на виробничій дільниці технологічного комплексу, вантажник на виробничій дільниці технологічного комплексу, що передбачено Списком 2 ,згідно Постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, №461 від 24.06.2016 року (продовжує працювати).
ОСОБА_1 звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №133950017453 від 08.04.2024 відмовлено позивачу в призначенні пенсії.
Так, у вказаному рішенні зазначено, що вік заявниці на дату звернення - 56 років. Відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» зі змінами, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від останньої роботи мають особи, які працювали повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, жінки - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацом абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Страховий стаж особи становить 30 років 5 місяців 17 днів. Пільговий стаж особи за Списком №2 становить 7 років 8 місяців 0 днів. За даними документами до страхового стажу зараховані всі періоди роботи. До пільгового стажу за Списком №2 не зараховано період роботи з 01.01.2022 року по 31.03.2024 року, оскільки відсутня сплата внесків в системі персоніфікованого обліку (форма ОК-5). Відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» в зв?язку з відсутністю необхідного стажу на роботах з шкідливими і важкими умовами праці».
Вважаючи відмову відповідача в зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.01.2022 по 31.03.2024 та у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV).
За приписами статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону №1058-IV).
Частиною першою статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Як встановив суд, період роботи позивача з 01.01.2022 по 31.03.2024 на Відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» відповідач не зарахував позивачу до пільгового стажу за Списком №2, оскільки в системі персоніфікованого обліку відсутні дані щодо сплати підприємством страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Надаючи оцінку таким мотивам відповідача, суд враховує таке.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до вказаного Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою вказаної ж норми передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог зазначеного Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності вказаним Законом.
Згідно із статтею 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до вказаного Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені зазначеним Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Суд вказує на те, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Суд погоджується із аргументами позивача про те, що внаслідок невиконання Відокремленим підрозділом «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України вона позбавлена належної соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 01.01.2022 по 31.03.2024 не є підставою для позбавлення позивача права на призначення пенсії.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.01.2022 по 31.03.2024 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля».
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а.
Суд звертає увагу, що органи Пенсійного фонду України наділені повноваженнями проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Тому наявність сумнівів у відповідача може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відсутність в індивідуальних відомостях про застраховану особу інформації щодо сплати страхових внесків страхувальником у період роботи позивача з 01.01.2022 по 31.03.2024 не є підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії періоду її роботи, оскільки позивач не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верхового Суду 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 у справі №482/437/17, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, від 23.03.2020 у справі № 535/1031/16-а та від 09.10.2020 у справі №341/460/17.
Беручи до уваги викладене у сукупності, суд доходить висновку про те, що підстави для відмови у зарахуванні позивачу до пільгового стажу періоду її роботи з 01.01.2022 по 31.03.2024, зазначені в оскаржуваному рішенні, є надуманими, не відповідають фактичним обставинам цієї справи, що свідчить про необґрунтованість оскаржуваного рішення та необхідність його скасування.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В свою чергу, частина 2 статті 5 КАС України передбачає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникав би необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.
Окрім цього, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Суд знову ж таки відзначає, що у відповідності до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
В даному випадку загальний страховий стаж позивача на момент звернення за призначенням пільгової пенсії по віку склав 30 років 5 місяців 17 днів: спеціальний пільговий стаж за Списком №2 становить 07 років 8 місяців 0 днів (які визнає відповідач), а з врахуванням пільгового страхового стажу за Списком №2 періоду роботи з 01.01.2022 по 31.03.2024 року (не зарахований відповідачем період у зв'язку з відсутністю сплати підприємством страхових внесків - 02 роки 03 місяці) на відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» пільговий стаж по Списку №2 позивача складе: 9 років 11 місяців 00 днів (з урахуванням зменшення пенсійного віку на 4 роки = 56 років), що, у свою чергу, дає їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.
Відтак з метою ефективного поновлення порушених прав позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та спеціального (пільгового) стажу за Списком №2 період її роботи з 01.01.2022 по 31.03.2024 на відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля», а також призначити їй пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV з 06.06.2024.
При цьому визначивши Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області як суб'єкта, який має виконувати рішення зобов'язального характеру, суд виходив із такого.
Статтею 44 Закону України №1058 врегульований порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України №1058, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції на момент виникнення правовідносин) (далі Порядок №22-1).
Відповідно до п. 1.1 Порядку 22-1 в редакції, що діяла на час звернення позивача до органу Пенсійного фонду, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1, створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
За приписами п. 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, суд вважає, що аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 зумовлює такі висновки:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Сторонами не заперечується, що заява позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області, відтак, з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, на останнього й має бути покладено й обов'язок відновлення порушених прав позивача, оскільки саме Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області не виконало свого обов'язку щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо зобов'язання вчинити дії.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 13.06.2024 №133950014750, щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу та спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №2 періоду її роботи з 01.01.2022 по 31.03.2024 на відокремленому підрозділі шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» та призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до страхового стажу та спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №2 період її роботи з 01.01.2022 по 31.03.2024 на відокремленому підрозділі шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» та призначити з 06.06.2024 (дня звернення) пенсію на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням вказаного періоду спеціального (пільгового) страхового стажу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Желік О.М.