Іменем України
21 листопада 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/1069/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
18 вересня 2024 року до Луганського окружного адміністративного надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), за такими вимогами:
1) визнати протиправними дії відповідача, які полягають у ненарахуванні та невиплаті позивачу пенсії по інвалідності в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення зазначеного у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.03.2024 № 11/19835-суд, без обмеження її максимальним розміром починаючи з 01.02.2023;
2) зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати пенсію по інвалідності позивачу без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.02.2023, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером Державної прикордонної служби України, отримує пенсію по інвалідності у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення, осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
Позивач зазначає, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 по адміністративній справі № 360/341/24, яке набрало законної сили 06.07.2024, відповідач здійснив перерахунок пенсії по інвалідності позивача враховуючи складові грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.03.2024 № 11/19835-суд.
З наданої відповідачем на вимогу позивача довідки про перерахунок пенсії, позивач встановив, що підсумок його пенсії (з надбавками) складає 46204,90 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії - 30026,43 грн.
Позивач вважає, що відповідачем, при здійсненні перерахунку пенсії на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 по адміністративній справі № 360/341/24, допущено протиправні дії, а саме: відповідачем протиправно обмежено розмір пенсії 10 (десятьма) мінімальними пенсіями та встановлено остаточний її розмір - 30026,43 грн.
Ухвалою суду від 23 вересня 2024 року адміністративний позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 30 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення недоліків позовної заяви та відкрито провадження у справі. Визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від ГУПФУ в Одеській області 10 жовтня 2024 року надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
Відповідачем на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 по справі № 360/341/24, яке набрало законної сили 06.07.2024, позивачу проведено перерахунок пенсії.
Представник відповідача зазначає, що згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668) максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зазначений Закон є чинним з 01.10.2011 та неконституційним не визнавався.
Представник відповідача вважає, що посилання позивача на рішення Конституційного суду України у справі від 20.12.2016 № 7-рп/2016 є безпідставним, оскільки ним визнано такими, що не відповідають статті 17 Конституції України положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ саме в редакції Закону України від 24.12.2015 № 911-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», однак редакція Закону України від 08.07.2011 № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» залишилась діючою.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум, установлений для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2024 року - 2361 грн.
Представник відповідача вказує, що розмір пенсії позивача з урахуванням резолютивної частини рішення по справі № 360/341/24 становить 30026,43 грн.
На думку представника відповідача, позивач наразі отримує встановлений судовим рішенням розмір пенсії, а тому покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на відповідача. Законних підстав для виплати пенсії позивачу в розмірах більших, ніж передбачено статтею 2 Закону № 3668 у відповідача не має, оскільки це призведе до порушення норм чинного законодавства.
Також представник відповідача вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
На підставі вищенаведеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; є пенсіонером та перебуває на обліку в ГУ ПФУ України в Одеській області як отримувач пенсії по інвалідності по лінії Державної прикордонної служби України.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі № 360/341/24, яке набрало законної сили 06 липня 2024 року, зобов'язано зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2023, на підставі оновленої довідки, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України 25.03.2024 № 11/19835-суд, здійснивши виплату заборгованості з 01.02.2023 по день фактичного перерахунку.
На виконання рішення суду від 05.06.2024 у справі № 360/341/24 ГУПФУ в Одеській області у вересні 2024 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року.
Дослідженням розпорядження про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 встановлено, що пенсія обчислена із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 9450,00 грн, оклад за військове звання - 2150,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 40% - 4640,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці - 24734,50 грн, у т.ч. офіцер прапор. 2 класу 3%, робота з таємними виробами носіями док. 10%, надбавка за специфічні умови проходження служби 40%, премія 180%, всього - 40974,50 грн, в т.ч. сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 40974,50 грн. Основний розмір пенсії: 80% грошового забезпечення у розмірі: 32779,60 грн. 3 урахуванням доплати - 40974,50 грн, в т.ч. збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 32779,00 - 8493,90 грн. Вид підвищення або надбавки до пенсії: інвалід війни 2 групи/при виконанні обов'язків в/с інвалід війни 2 гр. (ст. 7) (з 02 по 28) - 807,30 грн, інвалід війни 2 групи/при виконанні обов'язків в/с інвалід війни 2 гр. (ст. 7) (з 01 по 01) - 29,90 грн, інвалід війни 2 групи/при виконанні обов'язків в/с - 50,00 грн, непрацездатна дитина віком до 18 ст. 16 П «А» син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - 1046,50 грн, непрацездатна дитина віком до 18 ст. 16 П «А» син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - 1046,50 грн. Підсумок пенсії (з надбавками): 43954,70 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 24657,03 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 23776,42 грн.
Отже з вказаного перерахунку пенсії слідує, що відповідачем з 01.02.2023 обмежено розмір пенсії позивача 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
З розрахунку за пенсійною справою № 1510030227 ОСОБА_1 вбачається, що з 01.10.2024 розмір пенсії позивача складає: посадовий оклад - 9450,00 грн, оклад за військове звання - 2150,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 40% - 4640,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, 24734,50 грн, у т.ч. - офіцер прапор. 2 класу 3%, робота з таємними виробами носіями док. 10%, надбавка за специфічні умови проходження служби 40%, премія 180%, всього - 40974,50 грн, в т.ч. сума грошового забезпечення для обчислення пенсії 40974,50 грн. Основний розмір пенсії 80% грошового забезпечення у розмірі: 32779,6 грн. З урахуванням індексації: 34279,60 грн. З урахуванням доплати: 42849,50 грн. Індексація базового ОСНП 2024(32779.6* 0.0796): 092024 Індексація базового ОСНП 2024 - 1500,00 грн, в т.ч. збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 34279,60 - 8569,90 грн, підвищення або надбавки до пенсії: інвалід війни 2 групи/при виконанні обов'язків в/с інвалід війни 2 гр. (ст. 7) (з 01 по 31) - 944,40 грн, інвалід війни 2 групи/при виконанні обов'язків в/с - 50,00 грн, непрацездатна дитина віком до 18 ст. 16 П «А» син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - 1180,50 грн, непрацездатна дитина віком до 18 ст. 16 П «А» син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - 1180,50 грн. Підсумок пенсії (з надбавками): 46204,90 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 30026,43 грн.
Отже з вказаних перерахунків пенсії слідує, що відповідачем з 01.02.2023 обмежено розмір пенсії позивача 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ).
Преамбула містить положення про те, що цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною першою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-V «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» I (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року:
- внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262-ХІІ (підпункт 8 пункту 6 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI), зокрема частину п'яту цієї статті викладено в такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність»;
- пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі Закон № 911-VIII), відповідно до якого внесені зміни у частину п'яту статті 43 Закону № 2262-ХІІ шляхом доповнення реченням такого змісту: Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Пунктом 2 розділу II Прикінцеві положення цього закону визначено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
В статтю 43 Закону № 2262-XII Законом України від 12 квітня 2016 року № 1080-VIII вносилися зміни (статтю 43 після частини третьої доповнено двома новими частинами), відповідно до яких наведена вище частина п'ята статті 43 Закону № 2262-XII з 06 травня 2016 року (з дати набрання чинності Закону № 1080-VIII) стала частиною сьомою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частин статті, що регламентувала обчислення пенсій особам із числа військовослужбовців.
Конституційний Суд України 20 грудня 2016 року за результатами розгляду справи № 1-38/2016 прийняв Рішення № 7-рп/2016, в якому, серед іншого, вирішив наступне:
- визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;
- положення частини сьомої статті Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/201 зазначив, що оспорюваними положеннями Закону № 2262-XII тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, обмежено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) сумою, що не може перевищувати 10740 гривень (друге речення частини сьомої статті 43). Разом з тим, обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Відтак, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення другого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII суперечать статті 17 Конституції України.
Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VІII), який набрав чинності 01 січня 2017 року, внесені зміни у частину сьому статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.
При прийнятті рішення у цій справі суд враховує правовий висновок Верховного Суду, зроблений у постановах від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17, від 17 травня 2021 року у справі № 343/870/17, від 10 вересня 2021 року у справі № 300/633/19, щодо застосування Закону № 2262-ХІІ у питанні обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців про те, що буквальне розуміння змін, внесених Законом № 1774-VIII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-ХІІ відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Отже, внесені Законом № 1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року (Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016) обмеження максимальним розміром пенсії є протиправним та відповідно є протиправними дії відповідача щодо такого обмеження призначеної позивачу пенсії.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Закон № 2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми підлягають першочерговому застосуванню для їх врегулювання.
Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною з 20 грудня 2016 року, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання підпадає під регулювання положень статті 2 Закону № 3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону № 2262-XII.
Застосування положень Закону № 3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/201, яким встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Висновки по даній справі не спростовують можливість застосування норм Закону № 3668-VI по відношенню до осіб, щодо яких положення про обмеження виплати пенсії в максимальному розмірі встановлено іншими спеціальними Законами, які у встановленому порядку неконституційними не визнано.
Саме такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 09 листопада 2020 року у справі № 813/678/18 і від 09 лютого 2021 року у справі № 640/2500/18.
Правильність такої позиції додатково підтверджена Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році»(Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» установлено, що з 1 березня 2024 року:
1) розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2023 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим підпунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, суд звертає увагу, що незважаючи на наявність в постанові Кабінету Міністрів України від 23.02.2023 № 185 вимоги про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на момент здійснення відповідачем такого перерахунку пенсії позивача у зв'язку із проведенням її індексації, чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційного Суду України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Обмеження розміру пенсії позивачу сталося за період з 01 лютого 2023 року.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність обмеження позивача в розмірі виплати його пенсії починаючи з 01 лютого 2023 року.
Відповідно вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром з 01 лютого 2023 року підлягає задоволенню.
Як наслідок задоволення основної вимоги, підлягає задоволенню й похідна вимога щодо зобов'язання відповідача здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Щодо строків звернення до суду, суд зазначає, що строки перерахунку призначених пенсій визначаються статтею 51 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно з частиною третьою статті 52 Закону № 2262-ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія. Пунктами 1, 2 Постанови № 103 були врегульовані строки виплати пенсій. Питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям «порядок проведення перерахунку пенсії».
За приписами частини другої статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, законодавець розмежував наступні поняття «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії» та «порядок перерахунку пенсії».
Оскільки в даному випадку позивач не отримував належну йому суму пенсії з вини відповідача, то він має право на отримання недонарахованих сум без обмеження будь-яким строком.
Крім того, відповідачем обмежено пенсію позивача максимальним розміром з 01.02.2023 внаслідок здійснення перерахунку на виконання рішення суду у вересні 2024 року, позовну заяву подано до суду 16.09.2024, тобто в межах строку звернення до суду, визначеного нормами КАС України.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на наведене, позовні вимоги належать до задоволення повністю лише зі словесним коригуванням обраного позивачем способу захисту порушеного права.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач відповідно до частини дев'ятої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з 01 лютого 2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова